Рішення № 18672672, 28.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р.Справа № 16/5025/1363/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-БГ”, м. Нова Ушиця

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропродсервіс”, смт. Вовковинці Деражнянського району

про стягнення 28536,41 грн., з яких: 22 500,41 грн. - інфляційних нарахувань та 6036,00 грн. - 3% річних

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дорученням № 2 від 09.04.11 р.;

від відповідача: не з'явився.

В засіданні суду 28.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 28 770,51 грн., з яких: 22 500,41 грн. - інфляційних нарахувань та 6 270,10 грн. - 3% річних за невиконання відповідачем рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.2010р. по справі №12/678-10 про стягнення з відповідача 186065, грн. за отримане обладнання. Вказав, що всупереч рішення суду відповідач заборгованість не сплатив, тому позивач просить, посилаючись на ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача суму інфляційних та річних за невиконання рішення суду.

Представник позивача в засіданні суду 28.09.2011р. подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 615,84 грн. 18.11.2010р., про що державним виконавцем зроблено відмітку на зворотній стороні наказу від 13.08.2010р. №12/678-10.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 036,00 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку, інші вимоги залишаються без змін, а також повідомив, що предмет та підстави позову залишаються незмінними.

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищевказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 28.09.2011р. нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана з урахуванням вимог чинного законодавства, тому судом приймається.

Відповідач повноважного представник в судове засідання 28.09.2011р. не направив, поважні причини неявки не повідомив, хоча в засіданні суду 07.09.2011р. представник відповідача приймав участь, проти позову заперечував, витребуваного судом письмового відзиву на позов не надав. Відповідач про дату та час проведення судових засідань повідомлявся із направленням ухвал від 17.08.2011р. , від 07.09.2011р. згідно реєстрів поштових відправлень суду №01-11481 від 18.08.2011р., №01-12840 від 16.09.2011р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників процесу про слухання справи, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.06.2010р. по справі №12/678-10 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-БГ” м. Нова Ушиця до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропродсервіс” смт. Вовковинці Деражнянського району, Хмельницької області про стягнення 186 065,00 грн.

Вказаним рішенням суду стягнуто з ТОВ „Украгропродсервіс” на користь ТОВ „ЛІГА-БГ” 186 065,00 гривень заборгованості, 1 860,65 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ухвали суду від 13.08.2010р. видано наказ №12/678-10 від 13.08.2010р. про стягнення відповідача на користь позивача 186 065,00 гривень заборгованості та судові витрати по справі. Вказаний наказ направлено стягувачу для виконання.

На виконання вказаного наказу відповідачем було частково сплачено 615,84 грн. згідно платіжного доручення №240 від 18.11.2010р., про що державним виконавцем на зворотному боці наказу зроблено відмітку.

Оскільки станом на червень 2011 року судове рішення по справі №12/678-10 не виконано, позивач звернувся до суду із позовом (із врахуванням уточнення позовних вимог), згідно якого просив стягнути з відповідача 22 500,41 грн. - інфляційних нарахувань та 6036,00 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

При вирішенні даної справи судом встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.06.2010р. по справі №12/678-10 з відповідача було стягнуто 186 065,00 гривень заборгованості, 1860,65 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане судове рішення в установленому законом прядку набуло чинності та не скасоване.

Відповідач частково сплатив кошти в сумі 615,84 грн. згідно платіжного доручення №240 від 18.11.2010р., решта заборгованості в сумі 185449,16 грн. не була погашена. Доказів на спростування зазначеного суду не було подано.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 р. по справі №10/25 та від 15.11.2010 р. по справі №4/720.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено розрахунок в сумі 6036,00 грн. 3% річних за період з 01.07.2010р. по 18.11.2010р. із суми боргу 186065,00 грн., за період 19.11.2010р. по 02.08.2011р. із суми боргу 185449,16 грн.

Судом перевірено нарахування 3% річних за період з 01.07.2010р. по 18.11.2010р. та за період 19.11.2010р. по 02.08.2011р. із врахуванням проведеної відповідачем проплати в сумі 615,84 грн. 18.11.2010р.

При цьому, сума нарахованих позивачем 3% річних за вказані періоди в розмірі 6 036,00 грн. судом перевірена та приймається як належна.

Щодо стягнення з відповідача 22500,41 грн. інфляційних витрат, нарахованих за період з липня по 2010р. по червень 2011р., то судом проведено перерахунок вказаних сум із врахуванням часткової сплати в сумі 615,84 грн. 18.11.2010р.

Таким чином, періодом нарахування інфляційних втрат із суми боргу 186065,00 грн. вважається період з липня по жовтень 2010р., за період з грудня 2010р. по червень 2011р. із суми 185449,16 грн. за наступним розрахунком:

- індекс інфляції за період з липня по жовтень 2010р. становить 104,44616305 % (186065,00 грн. *104,44616305%) = 194337,75 грн. борг із врахуванням інфляційних; сума інфляційних за вказаний період становить 194 337,75 грн. 186065,00 грн. = 8272,75 грн.;

- індекс інфляції за період з грудня 2010р. по червень 2011р. становить 106,78609797 % (185449,16 грн. * 106,78609797%) = 198033,92 грн. борг із врахуванням інфляційних; сума інфляційних за вказаний період становить 198 033,92 грн. 185449,16 грн. = 12584,76 грн.

Таким чином, сума інфляційних становить 8272,75 грн. + 12584,76 грн. = 20857,51 грн., решту інфляційних в сумі 1642,90 грн. суд вважає такою, що заявлена безпідставно.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом.

При цьому, найменший період прострочення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Таким чином, часткова сплата боргу 18.11.2010р. в сумі 615,84 грн. дає можливість обраховувати індекс інфляції починаючи з грудня 2010р. Дана позиція узгоджується із постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. по справі №16/1812-10.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 6036,00 грн. 3% річних та 20857,51 грн. інфляційних, всього в сумі 26893,51 грн., в решті інфляційних в сумі 1642,90 грн. суд вважає за доцільне відмовити із вищевикладених підстав.

Згідно ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-БГ”, м. Нова Ушиця до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропродсервіс”, смт. Вовковинці Деражнянського району про стягнення 28536,41 грн., з яких: 22 500,41 грн. - інфляційних нарахувань та 6036,00 грн. - 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгропродсервіс”, смт. Вовковинці Деражнянського району, вул. Макаренка,4 (код ЗКПО 23839018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІГА-БГ”, м. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,3 (код ЗКПО 35288983) 20857,51 грн. (двадцять тисяч вісімсот пятдесят сім гривень 51 коп.) інфляційних нарахувань та 6036,00 грн. 3% річних, 268,93 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 93 коп.) витрат по оплаті державного мита та 220,60 грн. (двісті двадцять гривень 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 1 642,90 грн. інфляційних витрат, відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р. (1 та 2 жовтня вихідні дні).

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам