Рішення № 18672562, 29.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року справа № 5020-1/003-10/108-4/138 За позовомПублічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”

(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34 „Б”)

про стягнення заборгованості в сумі 161936,59 доларів США,

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34 „Б”)

до Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії”

(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46)

про розірвання договору,

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Позивач за первісним позовом (ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") - ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 09.02.2011, дійсна до 09.02.2012; ;

Відповідач за первісним позовом (ТОВ "Кепітал Форс") не зявився.

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” про стягнення 13390,25 доларів США (еквівалент - 106941,23 грн.), з яких: 8169,49 доларів США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006, яка складається з: 829,50 доларів США пеня за прострочення повернення загальної суми заборгованості за кредитом, 6186,71 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1153,28 доларів США 3% річних, а також 5220,76 доларів США - заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006, яка складається з: 553,00 доларів США - пеня за прострочення повернення загальної суми заборгованості за кредитом, 3930,77 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 736,99 доларів США 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням Відповідачем умов кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006.

Заявою від 12.02.2010 (вих. №388/4/06-2-2) позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кепітал Форс” 161936,59 дол. США (в грошовому еквіваленті 1297112,08 грн.) за двома кредитними договорами, з яких: 15192,35 доларів США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006 (яка складається з: 1929,00 доларів США пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом; 11207,72 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 2055,63 доларів США три проценті річних); 146744,24 доларів США заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 (яка складається з136963,58 доларів США проценти за користування кредитною лінією, 1284,35 доларів США пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією; 1380,75 доларів США три процентів річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму державного мита у розмірі 1619,37 доларів США та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (т.1, арк.с.124-127).

06.04.2010 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Кепітал Форс” надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” про розірвання договору №247-В/06 від 08.12.2006.

Позовні вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитних договорів, враховуючі падіння курсу національної валюти по зрівнянню з доларом США, що призвело до порушення співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило ТОВ «Кепітал Форс»того, на що воно розраховувало при підписанні кредитних договорів.

Ухвалою від 08.04.2010 зустрічна позовна заява прийнята до провадження для спільного розгляду з позовом Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” до товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (далі відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 161936,59 доларів США.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, зазначивши, що вважає вимоги зустрічної позовної заяви необґрунтованими, враховуючи те, що при укладенні договорів Товариству з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс»були відомі усі умови договору, відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення від відповідальності, зміна курсу долара США до національної валюти не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договорів, а тому не може бути підставою для їх розірвання (т.2, арк.с. 101-103).

Ухвалою суду від 12.01.2010 вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” та знаходяться на його розрахунковому рахунку №2600000016411980 в філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в м. Севастополі в межах заявленої у позові суми 13390,25 доларів США.

У ході розгляду справи відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) було подано клопотання про призначення фінансової експертизи (т.2, арк.с. 124), за змістом якого відповідач просив на вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи мав можливість ТОВ «Кепітал Форс»протягом 2009-2010 років виконувати платіжні зобовязання перед ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»на умовах укладених кредитних договорів?

- Чи мав можливість ТОВ «Кепітал Форс»виконувати платіжні зобовязання перед ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»на умовах укладених кредитних договорів до жовтня місяця 2008 року»?

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з огляду на наступне.

У Довіднику з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами, затвердженого спільним наказом Вищого арбітражного суду України та Міністерства юстиції України від 14 липня 1998 р. N 11/40/5, визначено такій вид експертизи як Фінансово-кредитна (економічна) експертиза, основними завданнями якої є встановлення: обґрунтованості одержання і витрачання кредитів суб'єктами фінансово-господарської діяльності; додержання суб'єктами фінансово-господарської діяльності законодавства, яким регламентується формування і витрачання бюджетних коштів; обґрунтованості розподілу прибутку між партнерами фінансово-господарської діяльності.

Як зазначається у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Для з'ясування інформації про можливість виконання зобовязань за укладеними договорами не потрібні спеціальні знання фахівців з відповідної галузі знань, оскільки суд може одержати або витребувати ці відомості від сторін спору чи інших учасників судового процесу.

Враховуючи означене, суд відмовив відповідачу (за первісним позовом) у задоволенні клопотання про призначення судової фінансової експертизи.

Ухвалою суду від 05.10.2010 провадження по справі було зупинено до вирішення спору по справі №5020-5/160 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” до Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” про визнання кредитних договорів № 247-В від 08.12.2006, №248-В від 08.12.2006 та договору іпотеки р/№4682 від 08.12.2006 недійсними.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2011 №47/524 у задоволенні позову було відмовлено. Повний текст рішення складений 30.05.2011, рішення набрало законної сили 10.06.2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.09.2011 провадження у справі № 5020-1/003-10/108-4/138 було поновлено, призначено розгляд справи на 15.09.2011.

У поряду статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 15.09.2011 на 29.09.2011.

У судове засідання 29.09.2011 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістив.

Представник позивача у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні вимог первісного позовну наполягав, у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2006 Закрите акціонерне товариство «Банк НРБ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Росії»(Банк) уклав з Позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський торговий дім», правонаступником якого є ТОВ «Кепітал Форс», Кредитний договір №247-В/06 (Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошті у сумі 2390000,00 доларів США, а позичальник зобовязався своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови Договору та своєчасно повернути кредит Банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору позичальник зобовязаний повертати кредит банку частинами у розмірах та у терміни згідно з Графіком повернення Кредиту. Щомісячно, починаючи з грудня 2008 року, не пізніше кожного 25 числа календарного місяця позичальник зобовязується здійснювати часткове погашення Кредиту у сумі 40000 доларів США, а останній платіж має бути здійснено не пізніше 25.11.2013.

Згідно з пунктом 2.1 Договору належне виконання позичальником зобовязань по цьому договору забезпечується:

а) іпотекою нерухомого майна: корпус №34 «Б», загальною площею 8883,50 квм., яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29 та належить позичальнику на праві власності;

б) заставою права вимоги повернення депозиту (вкладу) в сумі 1500000,00 грн., розміщений ВАТ «Севастопольське підприємство «Ера»на рахунку в ЗАТ «Банк НРБ»до 25.11.2013;

в) порукою ВАТ «Севастопольське підприємство «Ера»на повний розмір зобовязань позичальника за цим Договором.

За змістом пункту 5.1 Договору за відкриття та ведення позичкового рахунку згідно з пунктом 4.1 Договору позичальник зобовязаний сплатити банку комісію в розмірі 60347,75 грн.

Відповідно до пункту 6.1 Договору позичальник зобовязується сплачувати Банку проценти у розмірі, що визначені у пункті 1.2 Договору.

Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитом, а саме сума, що фактично надана позичальнику та не повернута Банку (п. 6.2 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді 28-29-30-31) і 360 днів у році по останній календарний день місяця включно. Нарахування процентів за місяць у якому кредит наданий позичальнику починається з дня його надання (включно). Проценти, нараховані за місяць позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони перераховані (п. 6.3-6.6 Договору).

Відповідно до пункту 6.7 Договору, проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до пункту 1.3 Договору позичальник зобовязаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту, а за місяць, у якому кредит повністю повертається достроково не пізніше дня фактичного повернення кредиту.

За змістом пункту 6.8 Договору у випадку зміни облікової ставки НБУ, а також у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобовязань, передбачених цим Договором, Банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом, визначену Договором. При цьому в першому випадку банк має право збільшити процентну ставку тільки прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ, а в другому випадку банк має право збільшити процентну ставку на 3 пунктів, після чого процентна ставка за користування кредитом складатиме 14% річних.

Відповідно до пункту 8.1 Договору позичальник зобовязується повертати Банку кредит у терміни, зазначені у пункті 1.3 Договору. Повернення кредиту до цих термінів вважається достроковим.

Відповідно до пункту 8.3 Договору банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за Договором, а також інші права, передбачені законодавством України та цим Договором та/або Договором/ами забезпечення у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобовязань, передбачених цим договором (пункт д). Під «повною сумою заборгованості»у даному договорі розуміється загальна сума грошових коштів (включаючи загальну заборгованість за кредитом, нараховані та несплачені проценти, нараховані та несплачені комісії, пеню, штраф, витрати банку, повязані з одержанням виконання за цим Договором, а також спричинені збитки), яку позичальник повинен сплатити банку за умовами Договору.

Згідно з пунктом 9.1 Договору надання, повернення кредитів та сплата процентів за користування ними здійснюється в доларах США. Пеня і штрафи розраховуються в валюті кредиту і сплачуються в гривнах в еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день їх сплати.

Відповідно до пункту 10.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню:

а) за прострочення терміну повернення кредиту у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;

б) за прострочення строку повернення загальної заборгованості за кредитом за вимогою банку в достроковому порядку у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення;

в) за прострочення терміну сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до пунктів 10.3-10.4 Договору нарахування пені і інших штрафних санкцій, які передбачені Договором, припиняється в момент виконання позичальником зобовязання, за невиконання якого така пеня чи інша штрафна санкція була застосована до позичальника. Сплата пені та/або штрафів не звільняє позичальника від виконання зобовязань, за порушення яких вони передбачені, і так само не звільняє його від обовязку понад суму пені та-або штрафів відшкодувати банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобовязань за договором.

За змістом пункту 11.3 Договору, він набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобовязань позичальника по цьому Договору.

25.12.2008 сторонами було укладена додаткова угода №1 по кредитному договору №247-В/06 від 08.12.2006, за змістом якої були внесені зміни до пункту 1.3 Договору, а саме: щомісячно, починаючи з січня 2009 року, не пізніше 25 числа календарного місяця, позичальник зобовязався здійснювати часткове погашення кредиту в сумі 3000 доларів США, починаючи з січня 2010 року, позичальник зобовязується здійснювати часткове погашення кредиту у сумі 50000 доларів США.

Останній платіж в сумі 52000 доларів США має бути здійснено не пізніше 25 листопада 2013 року.

З 01.01.2009 розмір процентів за користування кредитом встановлений сторонами в розмірі 12% річних.

У випадку зміни облікової ставки НБУ, а також у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобовязань, передбачених цим Договором, Банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом, визначену Договором. При цьому в першому випадку банк має право збільшити процентну ставку тільки прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ, а в другому випадку банк має право збільшити процентну ставку на 3 пунктів, після чого процентна ставка за користування кредитом складатиме 15% річних, про що банк зобовязаний письмово повідомити позичальника за 10 днів до застосування нової процентної ставки за користування кредитом (п. 6.9).

Сторони домовилися з 01.01.2009 викласти пункт 6.6 Договору в наступній редакції проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 Договору, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (т.1, арк.с. 32).

08.12.2006 Закрите акціонерне товариство «Банк НРБ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Росії»(Банк) уклав з Позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський торговий дім», правонаступником якого є ТОВ «Кепітал Форс», Договір про відкриття кредитної лінії №248-В/06 (надалі - договір про відкриття кредитної лінії, т. 1, арк.с. 40-52), за змістом якого банк відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію в іноземній валюті (кредитна лінія), надає кредитні кошті (кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобовязується використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5 Договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повертати банку кредит в обсягах та у терміни, передбачені статтею 8 цього Договору, а також виконувати інші умови цього Договору.

Ліміт кредитної лінії складає з часу укладення Договору про відновлення кредитної лінії і по 24 грудня 2008 року 1585000 доларів США; з 25 грудня 2008 року ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 25 числа календарного місяця на 26500 доларів США, останній платіж має бути здійснено не пізніше 25.11.2013.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (п. 1.3).

В день підписання Договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту (п. 4.1).

У Договорі про відкриття кредитної лінії терміном «загальна заборгованість за кредитною лінією»визначається загальна сума кредиту, яку фактично надано позичальнику за Договором та не повернуто банку.

Відповідно до пункту 6.1 Договору про відкриття кредитної лінії позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі, що визначені у пункті 1.3 Договору. Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.2).

Відповідно до пункту 8.1 Договору про відкриття кредитної лінії позичальник зобовязується, починаючи з грудня 2008 року повертати банку кредит, наданий в межах відповідного розміру ліміту кредитної лінії, встановленого пунктом 1.2 цього Договору таким чином, щоб станом на 26 число кожного календарного місяця загальна заборгованість за кредитною лінією зменшувалась на 26500 доларів США, а станом на 26 листопада 2013 року загальної заборгованості за кредитною лінією не існувало.

Відповідно до пункту 9.1 Договору про відкриття кредитної лінії надання, повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в доларах США. Передбачені цим договором пеня і штрафи розраховуються в валюті кредиту і сплачуються в гривнах в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день їх сплати.

Згідно з пунктом 10.1 Договору про відновлення кредитної лінії за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню: - за несвоєчасне повернення кредиту у строки, які визначено п. 8.1 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення; - за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку у строки, які визначено в ст.8 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення; - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в строки, які визначено статтею 6 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Відповідно до пункту 10.2 Договору про відновлення кредитної лінії позичальник зобовязаний сплачувати такі штрафи: - у разі порушення позичальником порядку повернення кредиту, передбаченого пунктом 8.5 Договору у розмірі 0,1% від розміру поверненого кредиту з порушенням встановленого пунктом 8.5 Договору порядку; - у разі нецільового використання позичальником кредиту - у розмірі 25% від розміру кредиту, використаного не за цільовим призначенням; - у разі порушення позичальником будь-якого із своїх зобовязань, передбачених статтею 7 та п. 2.3-2.4 Договору у розмірі 500,00 грн.

Нарахування пені припиняється в момент виконання позичальником зобовязання, за невиконання якого така пеня була застосована до позичальника (п. 10.3)

Цей договір набирає чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріпляється печатками сторін і діє до повного виконання зобовязань позичальника за Договором (п. 11.3).

Додатковою угодою від 25.12.2008 №1 до договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 сторонами внесено зміни до пункту 1.2 Договору, а саме: ліміт кредитної лінії складає: - з часу укладення цього договору і по 24.01.2009 1585000 доларів США; починаючи з 25.01.2009 включно ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 25 числа календарного місяця на 2000 доларів США, починаючи з 25.01.2010 включно ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 25 числа календарного місяця на 33150 доларів США. Останній платіж має бути здійснено не пізніше 25.11.2013.

Крім того сторонами було змінено розмір процентів за користування кредитом та встановлено його у розмірі 12% річних (арк.с. 54).

Додатковою угодою №4 від 08.05.2008 (т.1, арк.с. 57) сторони домовилися викласти пункт 2.1 Договору в наступній редакції: належне виконання позичальником зобовязань за Договором, забезпечується:

-іпотекою нерухомого майна: корпус №34 «Б», загальною площею 8883,50 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 29 та належить позичальнику на праві власності;

-заставою права вимоги повернення депозиту (вкладу) в сумі 218000,00 грн., розміщений ВАТ «СП «Ера»на рахунку в ВАТ «Сбербанк Росії»

-порукою ВАТ «СП «Ера» на повний розмір зобовязань позичальника за цим Договором.

Позивачем умови договору були виконані належним чином, виписками за особовим рахунком (т.1, арк.с. 36, 58-59) підтверджується надання кредиту відповідачеві.

Однак, порушуючи умови договорів, відповідач за первісним позовом належним чином не виконував свої обовязки стосовно погашення суми кредиту та сплати суми процентів за кредитом.

16.12.2009 позивач звернувся до відповідача з повідомленням (вимогою) вих. №681415/06-2-2 в строк не пізніше 7 календарних днів з дня її отримання сплатити банку 2373000,00 доларів США. загальну суму заборгованості за кредитним договором №247-В/06 (Кредитний договір); 131841,91 доларів США суму прострочених процентів за користування кредитними коштами; 7016,21 доларів США суму нарахованих до сплати штрафних санкцій, а також поточну заборгованість по процентами, що утвориться на момент повернення загальної заборгованості за кредитним договором, штрафні санкції та будь-яку прострочену заборгованість, що утвориться на момент сплати загальної заборгованості за кредитним договором (т.1, арк.с. 78-80).

16.12.2009 позивач звернувся до відповідача з повідомленням (вимогою) вих. №6816/5/06-2-2 стосовно неналежного виконання зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 та просив в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання вимоги сплатити банку 2373000,00 доларів США загальну суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06, 103363,58 доларів США суму прострочених процентів за користування кредитними коштами; 4483,77 суму нарахованих штрафних санкцій, а також поточну заборгованість по процентами, що утвориться на момент повернення загальної заборгованості за кредитним договором, штрафні санкції та будь-яку прострочену заборгованість, що утвориться на момент сплати загальної заборгованості за кредитним договором (т.1, арк.с. 81-82).

19.03.2010 ТОВ «Кепітал Форс»звернулося до ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»з пропозицією розірвання кредитних договорів (т.2, арк.с. 104-105) у звязку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при їх укладенні, а саме: - на момент укладення кредитних договорів позичальник виходив з того, що змини співвідношення національної валюти к іноземним валютам не відбудеться; обєктивно змінилася ситуація на валютному ринку у звязку з падінням курсу національної валюти, що порушає співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє позичальника того, на що він розрахував при підписанні кредитних договорів.

30.03.2010 банк надав відповідь вих.№ 96215/06-2-2, зазначивши, що не вбачає підстав, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України для розірвання кредитних договорів (т.2, арк.с. 106-107).

У звязку з порушенням своїх прав за договорами, а саме неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору №247-В/06, та Договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовною заявою про стягнення простроченої заборгованості за кредитними договорами, а також штрафних санкцій.

Зміна істотних умов договорів стала підставою для звернення позичальника (позивача за зустрічним позовом) до суду з вимогами про розірвання спірних договорів.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги первісного позов підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Позичальниками умов кредитних договорів в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають регулюванню, зокрема, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Аналогічну умову містять і умови спірних договорів.

Сторонами за договорами був встановлений графік погашення кредиту та сплати процентів.

Судом встановлено, що Позичальником порушувались строки внесення зазначених платежів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору позичальнику надсилались вимоги погасити заборгованість протягом 7 та 30 днів, відповідно (т.1, арк.с. 78-82).

Відповідно до пункту 8.3 Кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 та 8.2 Договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006, банк має право вимагати дострокового повернення повної суми заборгованості у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь якого із своїх зобовязань, передбачених договором (п.д) (т.1, арк.с. 26, 48).

Позичальник прийняті на себе зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, на сьогодні перед Позивачем існує заборгованість Позичальника за відсотками за користування кредитом.

За розрахунками позивача за первісним позовом сума заборгованості відповідача за первісним позовом за договором №247-В/06 від 08.12.2006 про відкриття кредитної лінії 136963 долара США сума боргу за процентами.

Судом встановлено, що Відповідачем на даний не погашено належним чином суми процентів за Договром №247-В/06 від 08.12.2006 про відкриття кредитної лінії, які належать до сплати Позивачу в строки, встановлені договором, а також умови договорів виконувалися неналежним чином у звязку з простроченням термінів повернення кредиту та сплати процентів за Договором.

Таким чином, неналежне виконання взятих на себе зобов'язань Позичальником за Договорами призвело до виникнення заборгованості, яка станом на дату розгляду справи складає 136963,58 грн., а саме заборгованість по сплаті відсотків (Договір про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позичальник доказів сплати суми боргу за Договором не надав.

Враховуючи означене, сума заборгованості по сплаті відсотків за Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 у сумі 136963,58 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.1 Кредитний договір №247-В/06 від 08.12.2006 за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню:

а) за прострочення терміну повернення кредиту у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення;

б) за прострочення строку повернення загальної заборгованості за кредитом за вимогою банку в достроковому порядку у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення;

в) за прострочення терміну сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 10.1 Договору про відновлення кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню: - за несвоєчасне повернення кредиту у строки, які визначено п. 8.1 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення; - за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку у строки, які визначено в ст.8 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення; - за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в строки, які визначено статтею 6 цього Договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Пеня нараховується: - в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У даному випадку договорами встановлено, що нарахування пені припиняється в момент виконання позичальником зобовязання, за невиконання якого така пеня була застосована до позичальника (п. 10.3).

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, за несвоєчасне виконання відповідачемзобовязань за договорами позивачем було нараховане за Кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006 суму пені за просточення повернення загальної заборгованості за кредитом 1929,00 доларів США, 11207,72 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; а також за Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 суму пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією у сумі 1284,35 доларів США та 7115,56 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

Судом встановлено, що умови Договорів відповідачем за первісним позовом порушувались в частині своєчасної сплати процентів та повернення суми кредиту, тому нарахування пені позивачем (за первісним позовом) суд вважає обґрунтованим.

Вивчивши та перевіривши розрахунки сум пені, що булі представлені позивачем за первісним позовом, суд, зробивши власний розрахунок пені, вважає суми пені, нараховані позивачем такими, що підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Також позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом суми 3 % річних за договорами, відповідно до розрахунку (арк.с. 129-135).

За змістом положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних зроблений позивачем за первісним позовом та визнав його обґрунтованим, а суму 3% річних від суми заборгованості за Кредитним договором 247В/06 від 08.12.2006 у розмірі 2055,63 доларів США та за Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 у розмірі 1380,75 грн. такою, що підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

За змістом частин 1-2 статті 533 Цивільного кодексу України Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягає 161936,59 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2010 (1 долар США = 8,01 грн.) складає 1297112,08 грн, з яких:

За Кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006

-1929,00 доларів США пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом;

-11207,72 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

-2055,63 доларів США 3% річних.

За Договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006:

-136963,58 доларів США проценти за користування кредитною лінією;

-1284,35 доларів США пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією;

-7115,56 доларів США пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією;

-1380,75 доларів США три проценті річних.

Стосовно вимог зустрічного позову про визнання договору про надання розірвання договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог господарського, цивільного та банківського законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 ст 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З огляду на означене, можна зробити висновок, що цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач за зустрічним позовом, з урахуванням положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку доказування, відповідно до вимог статті 652 Цивільного кодексу України, повинен довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане.

Серед причин, які на думку позивача, обумовили необхідність розірвання Договорів, позивач за зустрічним позовом посилається на вплив світової фінансової кризи, що спричинила падіння курсу національної валюти відносно іноземних валют, що сторони не могли передбачити в момент укладення кредитного договору.

Однак, суд не може погодитись з доводами позивача за зустрічним позовом та вважати вплив фінансової кризи істотною зміною обставин в розумінні частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін , а тому не може бути віднесена до зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні кредитного договору та, відповідно, підставою для внесення змін до вказаного кредитного договору.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2010 у справі № 10/215-09.

З врахуванням вказаного, приписів ст.ст. 179, 188 ГК України, загальних засад цивільного законодавства, а також виходячи з оцінки правовідносин, господарський суд дійшов висновку, про відсутність підстав для розірвання спірних договорів.

Враховуючі вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову, вважаючи його необґрунтованим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34 „Б”, ідентифікаційний код 33765188) на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 161936,59 доларів США (сто шістдесят одна тисяча девятсот тридцять шість доларів США 59 центів) (що за офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2010 (1 долар США = 8,01 грн.) складає 1297112,08 грн, (один мільйон двісті девяносто сім тисяч сто дванадцять грн. 08 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34 „Б”, ідентифікаційний код 33765188) на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 1619,37 доларів США державного мита та 236,00 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовити.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 03.10.2011.