Ухвала суду № 18672560, 03.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

03 жовтня 2011 року справа № 5020-4/239 Господарський суд м.Севастополя розглянувши у судовому засіданні заяву первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” про визнання кредиторських вимог у справі № 5020-4/239 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзігунського, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” (ідентифікаційний код 30394016, 99001, м. Севастополь, Гер. Севастополя, будинок 13),

про визнання боржника банкрутом,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

заявника (Управління ПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя) - не з`явився;

боржника (ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство"): ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 29.03.2010;

профком працівників ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство": ОСОБА_2 - представник, довіреність №0002 від 10.01.2011; ОСОБА_3, представник, довіреність № 001 від 10.01.2011;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Дрогайцев А.О. паспорт серії АР НОМЕР_1 від 31.07.2008;

ВАТ «Севморзавод»: ОСОБА_5 представник, довіреність № 02/02 від 10.01.2011;

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство, розгляд заяви призначений на 16.12.2010.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 10.02.2011 у справі № 5020-4/239 було визнано грошові вимоги Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя в розмірі 1120518,94 грн., зобов'язано заявника - Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду подати до офіційних друкарських органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника у даній справі.

Вказаною ухвалою суду також було введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича, якого зобовязано в строк до 08.04.2011 скласти реєстр вимог кредиторів і направити його в суд на затвердження. Дата попереднього засідання суду призначена на 05.05.2011.

Ухвала господарського суду м.Севастополя від 10.02.2011 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дрогайцева А.О. оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 касаційне провадження припинено у зв`язку з відмовою прокурора м.Севастополя від касаційної скарги.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 06.09.2011 попереднє засідання призначено на 04.10.2011.

Частиною 3 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що розпорядником майна боржника, за наслідками розгляду заяв кредиторів, що надійшли протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було складено та направлено на адресу суду реєстр вимог кредиторів.

Дослідивши представлений суду реєстр вимог кредиторів ТОВ Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” судом встановлено, що заявлені профспілковим комітетом боржника вимоги визнано частково: із заявлених 2114335,18 грн. до реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги в сумі 114335,18 грн.

Підставою відхилення кредиторських вимог в сумі 2000000,00 грн. з`явилось відсутність правових підстав та документального підтвердження заявленої суми.

Згідно з пунктом 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. У Законі не встановлено строку оскарження зазначеного рішення боржника, тому за змістом Закону конкурсні кредитори, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю громадян, та кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, можуть оскаржити рішення боржника про невизнання їх вимог до припинення провадження у справі про банкрутство. У разі задоволення судом таких вимог арбітражний керуючий зобовязаний внести до реєстру відповідні доповнення.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

З метою надання правової оцінки заявленим кредиторським вимогам та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів, заяву профспілковго комітету про визнання кредиторських вимог до ТОВ Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” було призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні заяву первинної профспілкової організації боржника про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” вислухавши доводи учасників провадження, суд вважає кредиторські вимоги такими, що підлягають частковому включенню до реєстру вимог кредиторів виходячи з настуного.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що первинною профспілковою організацією боржника кредиторські вимоги заявлені в сумі 2114335,18 грн.

Сума в розмірі 114335,18 грн., яка складається із заборгованості ТОВ Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” перед первинною профспілковою організацією по перерахуванню 1 % профспілкових внесків, по оплаті праці голові профкому ОСОБА_3, по перерахуванню 0,5 % від фонду оплати праці на культурно-масову роботу станом на 01.12.2010 складає 114335,18 грн. В цій частині кредиторські вимоги визнані боржником та включені до реєстру вимог кредиторів четвертої черги.

Що стосується суми кредиторських вимог в сумі 2000000,00 грн., то судом встановлено, що грошові вимоги саме в такій сумі заявлені на підставі положень колективного договору та затвердженого кошторису витрат профкому боржника на 2009 рік рядок 7: «для задоволення соціальних потреб трудового колективу та придбання у власність профкому об`єктів соціально-культурно-оздоровчого напрямку».

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам в сумі 2000000,00 грн. суд вважає правомірними дії боржника по відхиленню таких вимог в якості конкурсних кредиторських вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статтей 10, 11 Кодексу законів про працю України, статей 1, 2 Закону України «Про колективні договори», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про колективні договори»передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Судом встановлено, що на 2009 рік між ТОВ Спільне російсько-українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” та первинною профспілковою організацією було укладено колективний договір.

Відповідно до пункту 11.18 розділу ХІ «Гарантії діяльності профспілкової організації», роботодавець зобов`язався згідно кошторису витрат профкому та подання № 118 від 19.01.2009 надавати благодійну допомогу (додаток № 11-18).

Додатком № 16 до Колективного договору було затверджено кошторис витрат профкому на 2009 рік, рядком 2.7 якого передбачено виділення грошових коштів в розмірі 2000000,00 грн. для задоволення соціальних потреб трудового колективу та придбання у власність профкому об`єктів соціально-культурно-оздоровчого напрямку.

В той же час, суд звертає увагу на пункт 3.3 Колективного договору, яким роботодавець зобов`язався прибуток, виділений на соціальні виплати, витрачати в межах коштів, затверджених генеральним директором та погодженим головою профкому по кошторису витрат та соціальні заходи у 2009 році згідно постатейного порядку витрачання.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що надходження та витрачання коштів в межах кошторису, затвердженого на соціальні виплати, ставиться в залежність від наявності чи відсутності прибутку.

Представником боржника на вимогу суду надано копії балансів та звітів про фінансові результати ТОВ Спільне російсько-українське підприємство “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” за 2009-2010 роки, із змісту яких вбачається відсутість прибутку підприємства у зазначеному періоді.

Таким чином, за відсутності у 2009-2010 роках у боржника прибутку, відсутні правові підстави для виділення грошових кошів на соціальні виплати.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами боржника та розпорядника майном боржника про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог в сумі 2000000,00 грн. конкурсними кредиторськими вимогами.

Таким чином, рішення боржника про включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в сумі лише 114335,18 грн. є вірним.

Пунктом 4 частини 1 статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

За таких обставин, кредиторські вимоги профспілкового комітету боржника в сумі 114335,18 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 14, 15, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд, -

ухвалив:

1. Частково визнати кредиторські вимоги первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” та включити їх до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

- 114335,18 грн. (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень, 18 коп.) четверта черга задоволення.

У визнанні кредиторських вимог первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” в сумі 2000000,00 грн. відмовити.

2. Ухвалу направити на адресу кредитора, боржника, розпорядника майна, державного органу з питань банкрутства.

Суддя підпис Погребняк О.С.