Ухвала суду № 18672040, 04.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"04" жовтня 2011 р. Справа № 2/17-3554-2011

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант”

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант” (код 31976914).

Суддя Бахарєв Б.О.

Представники сторін:

Від заявника: не з’явився.

Суть спору: про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2011 р. порушено провадження у справі 2/17-3554-2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант” в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом згідно положень ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є наявність рішення боржника про його ліквідацію, наявність вимог до нього кредитора (кредиторів), недостатність вартості майна боржника для задоволення даних вимог кредитора (кредиторів), рішення про звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство.

Частина 4 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлює, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

З урахуванням зазначених вимог законодавства боржник разом із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство зі застосуванням ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зобов’язаний надати суду: докази опублікування в засобах масової інформації відомостей про припинення боржника та про порядок і строк пред’явлення кредиторами вимог до боржника; докази складання ліквідаційною комісією проміжного балансу з відомостями про склад майна боржника, про перелік пред’явлених кредиторських вимог та про результати їх розгляду; докази проведення ліквідаційною комісією оцінки майна боржника; докази повідомлення ліквідаційною комісією податкового органу про ліквідацію товариства; рішення ліквідаційної комісії про неможливість боржника задовольнити виявлені вимоги кредиторів у повному обсязі та звернення до господарського суду; докази, що підтверджують наявність заявленої кредиторської заборгованості.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 11.06.2008 р. по справі № 32-24-2/17-08-437, від 10.03.2010 р. №27/122Б, від 19.01.2010р. №Б-19/156-08.

Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що проміжний ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант” не був складений, публікація в друкованих засобах масової інформації, де публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї здійснена з порушенням двомісячного строку, як це передбачено частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, також не надано доказів неплатоспроможності товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант”.

Для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2007 від 20.06.2007 року у справі N 1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Таким чином, підстав для подальшого розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант” за спрощеною процедурою передбаченою ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не має, оскільки заявником не було дотримано загального порядку ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, на даний час підстави для розгляду справи про банкрутство Приватного підприємства „Український правовий консалтинг” зі застосуванням ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі № 2/97-10-5587 на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, що співпадає з позицією Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року.

Господарський суд зазначає, що у разі усунення зазначених недоліків заявник не позбавлений права на звернення до суду у встановленому законом порядку.

Керуючись ч.7 ст. 12, ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 2/17-3554-2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант” –припинити.

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2011 р.

Копію ухвали надіслати: заявнику (боржнику), кредиторам, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору, ДВС у Приморському районі м. Одеси, ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Суддя < /підпис/ > Бахарєв Б.О.

наручно