Рішення № 18671933, 27.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2011 р.Справа № 34-14/153-10-4720 За позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Перемога 1"

про стягнення 77580,07грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: не зявилися;

від відповідача: ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності №37/11 від 08.11.10р.

В судовому засіданні 26.09.2011р. у справі оголошено перерву до 27.09.2011р. до 11год.50хв., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Перемога 1" заборгованості у сумі 103953,52грн., у тому числі основного боргу у розмірі 44908,61грн., 28% річних за користування чужими коштами у сумі 33190,35грн., 25854,56грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2010р. суддею Горячук Н.О. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №14/153-10-4720.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2011р. позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Перемога 1” на користь Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” 21071,55грн. боргу, 16632,18грн. пені, 20823,99грн. 28% річних, 1104,54грн. відсотків за користування товарним кредитом, 596,32грн. держмита, 236грн. витрат за ІТЗ судового процессу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2011р. в порядку ст.89 ГПК України виправлено описку в п.2 резолютивної частини рішення по справі №14/153-10-4720 від 18.02.2011р. в наступній редакції: „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Перемога 1 (Одеська область, Іванівський район, с. Білка, вул. Стрекалова, будинок 68, код ЄДРПОУ 32933398) на користь Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз" (03680, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201) 21071/двадцять одна тисяча сімдесят одна/грн.55коп. боргу, 16632/шістнадцять тисяч шістсот тридцять дві/грн.18коп. пені, 20823/двадцять тисяч вісімсот двадцять три/грн.99коп. 28% річних, 585/пятсот вісімдесят пять/грн.27коп. держмита, 132/сто тридцять дві/грн.87коп. витрат за ІТЗ судового процесу.”

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.11р. рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2011р. у справі №14/153-10-4720 скасовано частково, стягнуто з ТОВ "Агрофірма Перемога 1" на користь ПАТ "Компанія "Райз" 21071,55грн. боргу, 20823,99грн. 28% річних, 418,96грн. держмита, 89,22грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.11р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 12.04.11р. у справі №14/153-10-4720 та рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2011р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно розподілу справ між суддями від 11.07.2011р. автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, справу №14/153-10-4720 призначено судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. справу №14/153-10-4720 прийнято до провадження судді Фаєр Ю.Г. з присвоєнням №34-14/153-10-4720, з врахуванням ухвали господарського суду Одеської області від 14.07.2011р. в порядку ст.89 Господарського процесуального кодексу України.

Під час нового розгляду справи, 01.09.2011р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог (вх№30245/2011), згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 77580,07грн., у т.ч. 33261,64грн. основного боргу, 34589,58грн. 28% річних за користування чужими коштами та 9728,85грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2011р. строк розгляду справи №34-14/153-10-4720 продовжено до 27.09.11р.

Відповідач проти уточненого позову заперечує з підстав, викладених у додаткових поясненнях від 06.09.2011р. (вх№30796/2011).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

20.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством компанією “Райз” (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Перемога 1”(покупцем) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №8064/010/06, згідно п.1.1 якого у терміни, визначені договором, постачальник зобовязався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в тому числі частина вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами визначені в договорі та специфікації (додатки №1 та №1а), яка складає невідємну частину договору (п.1.2. договору).

Пунктом 2.1. даного договору передбачено, що вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатку. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Відповідно до п.2.2. договору сума у гривні, що підлягає оплаті покупцем на виконання зобов'язань, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини). Такою валютою визначено долар США.

Також сторони за договором в п.п.2.6-2.11 встановили наступне: товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом, за користування яким покупець сплачує на користь постачальника проценти, умови за користування якими викладені в п.п.2.7-2.12 договору та додатку №1а; строк користування товарним кредитом починається з дня наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який, згідно договору, підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті у визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування; покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом; розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, встановлюється в розмірі 2,4 відсотка річних від вартості товару, отриманого покупцем на умовах товарного кредиту (якщо інакший розмір процентів не встановлений в додатку №1а до договору); до процентів застосовується порядок визначення розміру грошових зобовязань покупця та їх оплати, встановлений п.2.2, п.2.3; в плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення покупцем оплати і гривневою вартістю товару на день його отримання, розрахованою, відповідно до п.2.2 договору, та сплаченою покупцем.

Зобовязання строін визначені розділом 3 зазначеного договору.

Згідно п.3.5. цього розділу покупець зобовязався провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п.2.2. та в наступні терміни: частину вартості (ціни) товару, яка оплачується авансом: в термін, визначений в додатку №1 до договору в рядку „Дата оплати авансової суми”; в сумі. Визначеній в додатку №1 в рядку „Загальна вартість товару, оплата якої здійснюється авансом”(пп.3.5.1.); відстрочені платежі по товарному кредитуванню в терміни, визначені в тексті договору (якщо інші терміни не передбачені сторонами у відповідній таблиці додатку №1а до договору)(пп.3.5.2.); проценти за користування товарним кредитом в терміни, встановлені в договорі та/або в додатку №1а(пп.3.5.3.).

Розділом 4 даного договору встановлені умови приймання товару по кількості та якості.

Згідно п.5.1. зазначеного договору господарські зобовязання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобовязань покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку, передбаченого п.9.1. договору).

За п.9.1. цього договорору у випадку перерахування покупцем коштів пізніше строків, встановлених договором, постачальник має право притримати виконання та передати покупцеві товар по вартості, яка складається на день передачі, або відмовитись від виконання своїх зобовязань та повернути покупцеві раніше сплачені ним суми.

Відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування визначені розділом 7 даного договору.

Відповідно до п.7.3. даного розділу покупець несе відповідальність за несвоєчасне вииконання грошових зобовязань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

За п.7.4 зазначеного розділу покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобовязань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобовязання покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно п.7.5 вказаного розділу покупець, у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми.

Пунктом 7.6 цього розділу визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання стороною зобовязання по договору припиняється в день виконання стороною зобовязання, забезпеченого санкцією.

Згідно п.9.9 цього договору зміна форми та порядку розрахунку можлива лише за письмовою згодою сторін (акт, протокол, т.і.)

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару, що поставлявся на умовах оплати авансом, на загальну суму 25495,92грн., та підтверджується видатковою накладною №ВН-10006-00429 від 01.04.2008р., та товару, що поставлявся на умовах відстрочення платежів, на загальну суму 123100,27грн., що підтверджується видатковими накладними №ВН-10006-00429 від 01.04.2008р. (сума поставки товару, що поставляється на умовах відстрочення платежів, становить 45546,24грн.), №ВН-10006-00430 від 01.04.2008р. на загальну суму 33600грн., №ВН-10006-00867 від 17.04.2008р. на загальну суму 12480грн., №ВН-10006-00845 від 29.04.2008р. на загальну суму 10233,60грн., №ВН-10006-01062 від 26.05.2008р. на загальну суму 10320,43грн., №ВН-10006-01110 від 30.05.2008р. на загальну суму 10920грн. та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОШ №500857 від 01.04.2008р., серії ЯОШ №500867 від 16.04.2008р., серії ЯОШ №500879 від 25.04.2008р., серії ЯОШ №500899 від 22.05.2008р., серії ЯПГ №011907 від 30.05.2008р.

Тобто, загальна вартість поставленого товару склала 148596,19грн. (25495,92грн.+123100,27грн.).

Зобовязання з оплати вартості товару, що був поставлений на умовах оплати авансом у сумі 25495,92грн. відповідачем виконано належним чином.

Відповідно до додатків №1а до договору сума товарного кредиту, строк оплати якого становить до 01.08.2008р. складає 100568,73грн., сума товарного кредиту, строк оплати якого становить до 01.10.2008р. складає 22853,47грн.

23.05.2008р. відповідач здійснив оплату на загальну суму 2046,72грн., які були зараховані в оплату вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту.

06.11.2008р. відповідач здійснив поставку соняшника на загальну суму 62840,16грн., що підтверджується видатковою накладною №1600 від 06.11.2008р.

Згідно із протоколом №79 від 21.11.2008р. закриття взаєморзрахунків між закритим акціонерним товариством компанією “Райз”(Райз) та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Перемога 1”(Підприємство) станом на день складання акту, заборгованість Райз перед Підприємством за отримані ним товари (роботи, послуги) складає 62840,16грн.

Відповідно до п.2 даного протоколу станом на день складання акту, заборгованість підприємства перед Райз за отримані ним товари (роботи, послуги) складає 122747,96грн., у т.ч. за користування товарним кредитом 122747,96грн.

За п.3 цього протоколу взаємозалік заборгованості проводиться наступним чином: Райз не сплачує Підприємству кошти у сумі, вказаній у п.1 акту та відображає в бухгалтерському обліку цю суму, як погашення кредиторської заборгованості; Підприємство не сплачує Райз кошти у сумі, вказаній у п.1 акту та відображає в бухгалтерському обліку цю суму, як погашення кредиторської заборгованості.

Пунктом 4 вказаного протоколу визначено, що з підписанням цього акту станом на день складання акту заборгованість Підприємства перед Райз складає суму 59907,8грн.

З підписанням цього протоколу сторони вносять зміни до вищевказаних договорів про зміну форми розрахунків (п.5 зазначеного протоколу).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи загальна вартість поставленого товару за договором на момент здійснення поставки складала 148596,19грн., у т.ч. 25495,92грн. вартість товару, що був поставлений на умовах оплати авансом, 123100,27грн. на умовах відстрочення платежу. Відповідачем було сплачено за договором аванс в сумі 25495,19грн. та 2046,72грн. в рахунок погашення заборгованості. Ні 01.08.2008р., ні 01.10.2008р., (дати часткового та остаточного погашення покупцем товарного кредиту) оплата відповідачем не здійснювалася та станом на 02.10.2008р. загальна заборгованість позивача за договором, без застосування порядку визначення ціни, встановленого п.2.2 договору та процентів за користування товарним кредитом, процентів за порушення строків виконання зобовязань, становила 121053,55грн. (148596,19грн.-25495,92грн.-2046,72грн.).

06.11.2008р. відповідач здійснив позивачу поставку соняшника на загальну суму 62840,16грн.

Відповідно до протоколу №79 від 21.11.2008р. взаємні зобов'язання відповідача та позивача були припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі ст.601 Цивільного кодексу України. Вищевказані обставини сторонами у справі не оспорювалися.

Водночас, в п.2 Протоколу зазначено, що заборгованість відповідача до моменту зарахуваня зустрічних однорідних вимог становила 122747,96грн., в т.ч. за користування товарним кредитом, після здійснення зарахування та згідно п.4 протоколу з підписанням останнього станом на день складення заборгованість відповідача становила 59907,80грн.

На виконання своїх зобовязань за договором поставки на умовах товарного кредиту №8064/010/06 від 20.03.2008р., з урахуванням п.5 протоколу №79 від 21.11.2008р., 24.12.2008р. вдповідач сплатив позивачу 59907,90грн., у звязку з чим, основний борг відповідача перед позивачем станом на дату розгляду справи відсутній.

Доводи позивача про те, що заборгованість відповідачем погашена не повністю, у звязку з визначеним договором поставки порядку вирахування ціни в залежності від офіційного курсу гривні до долара США, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п.9.9 договору поставки на умовах товарного кредиту №8064/010/06 від 20.03.2010р., за яким виникла заборгованість, зміна форми та порядку розрахунку можлива лише за письмовою згодою сторін, що й було сторонами здійснено за умовами п.5 Протоколу, відповідно до якого сторони вносять зміни до вищевказаних договорів про зміну форми розрахунків.

Позивачем також заявлені до стягнення пеня за невиконання грошового зобовязання та 28% річних за користування чужими коштами нараховані виходячи із суми невиконаного (на його думку) грошового зобовязання.

Так, щодо стягнення пені нарахованої за невиконання грошових зобовязань за період з 01.08.2008р. по 14.10.2010р. у сумі 9728,85грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим кодексом.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно із ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 2.4 договору та додатків №1а датою оплати відстрочених платежів встановлено строк до 01.08.2008р. та до 01.10.2008р., що також не заперечувалось представником позивача.

Отже, позовна давність по стягненню пені сплинула 01.08.2009р. та 01.10.2009р. відповідно, в той час як позивач звернувся з позовом у листопаді 2010р. До того ж, у відзиві на позов відповідач просив застосувати позовну давність відносно позовних вимог про стягнення пені, тоді як згідно із ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо заявлених до стягнення 28% річних за користування чужими коштами у розмірі 34589,58грн. за період з 01.08.2008р. по 22.08.2011р., суд зазначає наступне.

Пунктом 7.5 договору поставки на умовах товарного кредиту №8064/010/06 від 20.03.2010р. сторони узгодили, що покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування коштами у розмірі 28 % річних з простроченої суми.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розрахунок заявлених до стягнення 28% річних у розмірі 34589,58грн. за період з 01.08.2008р. по 22.08.2011р. здійснено позивачем з урахуванням п.2.2 Договору, тобто з урахуванням зміни курсу дол.США. Разом з тим, згідно п.2.1 договору врахування зміни курсу дол.США передбачено тільки при розрахунку боргу та відсотків за користування кредитом. Тому сума 28% річних підлягає перерахуванню без врахування зміни курсу дол.США. Крім того, як зазначено судом вище, відповідно до п.5 Протоколу №79 від 21.11.2008р. сторони внесли зміни до Договору про зміну форми розрахунків та згідно п.4 Протоколу з підписанням останнього станом на день складення заборгованість відповідача становила 59907,80грн., сплачені відповідачем 24.12.2008р.

Таким чином, сума 28% річних за розрахунком суду складає 10171,6грн. за період з 01.08.2008р. по 24.12.2008р.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування сум, заявлених до стягнення, позовні вимоги вимоги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про стягнення з відповідача на користь позивача 33261,64грн. основного боргу, 34589,58грн. 28% річних за користування чужими коштами та 9728,85грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 28 % річних за користування чужими коштами за період 01.08.2008р. по 24.12.2008р. у сумі 10171,6грн., як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи вимоги ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Перемога 1" (код 32933398; адреса: 67231, Одеська область, Іванівський район, с. Білка, вул.Стрекалова, б.68) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"(код 13980201; адреса: 03680, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152; 65025, м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шоссе,52, Південна регіональна дирекція ПАТ «Компанія «Райз») 28% річних за користування чужими коштами у сумі 10171грн.60коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 30грн.94коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 30.09.2011р.