Рішення № 18671830, 27.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2011 р.Справа № 34/17-2758-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Приватного підприємства "ТРАНСКОМ"

про стягнення 3183,57грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь

від позивача: не зявилися;

від відповідача: не зявилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "ТРАНСКОМ" 2300грн. за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-2758-2011.

Також, одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, яке судом задоволено.

10.08.2011р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою (вх№2793/2011) про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором від 05.02.2009р. у розмірі 3183,57грн., у т.ч. сума основного боргу 2300грн., 529грн. інфляційного збільшення, 151,04грн. 3% річних за період з 06.02.2009р. по 14.04.2011р., 203,53грн. пені за період з 15.04.2010р. по 12.10.2010р. Заява судом прийнята до розгляду, оскільки подана до початку розгляду справи по суті в порядку ст.22 ГПК України.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно та належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень (рекомендоване), за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.07.2011р. В судове засідання представники не зявилися.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

05.02.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та Приватним підприємством "ТРАНСКОМ" (замовник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1. даний договір регулює взаємовідносини сторін при здійсненні перевезень вантажів по Україні.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що експедитор (перевізник) бере на себе зобовязання доставити ввірений йому для перевезення вантажу (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих замовником заявок, які є невідємними частинами даного договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобовязується сплатити плату за перевезення вантажу.

Умови перевезення визначені розділом 2 даного договору.

Відповідно до п.2.1. зазначеного розділу перевезення вантажів виконуються експедитором (перевізником) лише на підставі заявок, які замовник подає на перевезення в письмовій формі факсимільним звязком. Перевезення вантажів проводиться при підтвердженні сторонами кожного конкретного замовлення відповідно до надісланої заявки, підписаної обома сторонами.

Згідно п.2.2. цього розділу час прибуття, простій і вибуття з місця завантаження та відвантаження, також час у шляху проходження повинно фіксуватися у подорожньому листі або у листі простою. Підтверджений вантажовідправником (вантажоотримувачем) лист простою або подорожній лист служать достатньою підставою для виставлення рахунку за простої замовнику. Сторони однаково відповідальні за обєктивне заповнення даних форм.

При прибутті до вантажоотримувача водій (представник експедитора (перевізника) перевіряє повноваження представника отримувача, який отримує вантаж (службове посвідчення, паспорт, при необхідності довіреність на отримання вантажу)/п.2.3. вказаного розділу/.

Розділом 3 зазначеного договору встановлені обовязки сторін.

Відповідно до пп.3.3.6 п.3.3. цього розділу замовник зобовязується своєчасно здійснювати оплату за перевезені в повній цілісності та схоронності вантажу.

Порядок розрахунків визначений розділом 4 даного договору.

За п.4.1 цього розділу розмір плати за перевезення вантажів зазначені сторонами у заявці, яка є невідємною частиною договору.

Пунктом 4.2 вказаного розділу встановлено, що замовник проводить оплату експедитору (перевізнику) за перевезення вантажу та інших повязаних з перевезенням послуг, згідно отриманих оригінальних документів (рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних) на протязі 5 банківських днів від дати надання цих документів.

Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника (п.4.3. даного розділу).

Відповідальність сторін визначена розділом 5 даного договору.

За п.5.1. цього розділу сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п.5.7. даного розділу за прострочення терміну оплати послуг замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на день виникнення пені за кожний день затримки платежу.

Згідно п.8.3. зазначеного договору останній укладається на термін до 31.12.2009р. і вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить в письмовій формі і про свої наміри припинити договір.

Додатком 1 до даного договору є заявка на перевезення автомобільним транспортом, підписана та скріплена печатками сторін, згідно якої за маршрутом Ковель-Бровари перевізник експедує мінеральну вату у кількості 86м3 (дата завантаження 05.02.2009р., вивантаження 06.02.2009р.), автомобілем НОМЕР_1, п/НОМЕР_3, водій ОСОБА_3. Вартість наданих послуг з перевезення складає 2300грн.

З наявного в матеріалах справи замовлення вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Роквул Україна” на підставі замовлення №РУ-0000095 від 05.02.2009р. замовило у ПП „ТРАНСКОМ” за маршрутом 07425, м.Бровари, вул.Київська, 316(ТЦ „Термінал”) перевезення вантажу - мінеральної вати вагою 4т(дата завантаження 05.02.2009р., дата доставки 06.02.2009р.), вантажоотримувачем якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Покрівельні рішення”.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.02.2009р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вказаного вантажу, на підставі товарно-транспортної накладної 02АБЛ здійснив перевезення автомобілем мерседес НОМЕР_1, п/НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3) вантажу - мінеральної вати згідно накладної №РУ-0000141 від 05.02.2009р.

За надані послуги позивач виставив відповідачу для сплати рахунок №6 від 05.02.2009р. на суму 2300грн.

У звязку із невиконанням прийнятого на себе зобовязання за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом 05.02.2009р. щодо оплати заборгованості за надані послуги, в порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 27.10.2009р., яка отримана останнім 06.11.2009р., проте залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за надані послуги, позивач звернувся до суду з уточненням до позовної заяви про стягнення з відповідача 3183,57грн., з яких: сума основного боргу 2300грн., 529грн. інфляційного збільшення, 151,04грн. 3% річних за період з 06.02.2009р. по 14.04.2011р., 203,53грн. пені за період з 15.04.2010р. по 12.10.2010р.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За ст.920 зазначеного Кодексу у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за надані послуги у сумі 2300грн., позивачем правомірно нараховано за період з 06.02.2009р. по 14.04.2011р. 529грн. інфляційного збільшення та 151,04грн. 3% річних. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

В частині стягнення пені, нарахованої за невиконання грошових зобовязань за період з 15.04.2010р. по 12.10.2010р. у сумі 203,53грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вже зазначалося вище, згідно п.5.7. даного розділу за прострочення терміну оплати послуг замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на день виникнення пені за кожний день затримки платежу.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування сум, заявлених до стягнення, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ТРАНСКОМ" підлягають задоволенню в частині стягнення 2300грн. основного боргу, 529грн. інфляційного збільшення та 151,04грн. 3%річних за період з 06.02.2009р. по 14.04.2011р. В позовних вимог про стягнення 203,53грн. пені за період з 15.04.2010р. по 12.10.2010р., слід відмовити.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТРАНСКОМ" (код 31648258; адреса: 65078; м.Одеса, вул. Терешкової, 13) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2; адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з основного боргу 2300(дві тисячі триста)грн., 529(пятсот двадцять девять)грн. інфляційного збільшення та 151(сто пятдесят одна)грн.04коп. 3% річних, витрати по сплаті держмита на суму 95(девяносто пять)грн.49коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на суму 220(двісті двадцять)грн.94коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 30.09.2011р.