Рішення № 18671218, 22.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2011 р.Справа № 35/17-2520-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" про стягнення 161556,32грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 01.07.11р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 175556,32грн., а саме: основного боргу у розмірі 158240,78грн., пені у розмірі 8624,60грн., 3%річних у розмірі 1669,06грн., індексу інфляції у розмірі 7021,88грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.11р. порушено провадження у справі №35/17-2520-2011.

Поряд з цим, позивачем заявлена заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обовязковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-2520-2011 було продовжено до 08.09.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Приймаючи до уваги усне клопотання представника позивача у судовому засіданні 08.09.2011р., про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач здійснює часткові проплати заявленої до стягнення суми заборгованості, а також те, що необхідно врегулювати питання відносно штрафних санкцій, за клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-2520-2011 було продовжено до 23.09.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

21.09.11р. позивач подав до канцелярії господарського суду Одеської області уточнення позовних вимог(вх.№32882/2011 від 21.09.11р.), згідно якого у звязку з тим, що відповідачем була частково здійснена оплата в рахунок погашення боргу у розмірі 14000грн., просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 161556,32грн., а саме: основний борг у розмірі 144240,78грн., пеню у розмірі 8624,60грн., 3%річних у розмірі 1669,06грн., індекс інфляції у розмірі 7021,88грн.

Відповідач з позовними вимогами позивача частково не погоджується і вважає їх необґрунтованими матеріальними та процесуальними нормами права, та просить суд відмовити позивачу у стягнення штрафних санкцій у розмірі 17315,54грн., а також відмовити у задоволенні забезпеченні позовних вимог, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№23387/2011 від 19.07.2011р.). Проти основного боргу не заперечує, та зобов'язується сплатити протягом наступних трьох місяців. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що метою діяльності Товариства є здійснення господарської діяльності за рахунок внесків власників квартир, за Статутом Товариство не має своєю метою одержання прибутку, виробничою та підприємницькою діяльністю не займається. Таким чином, Товариство відповідно до Статуту та договору від 07.02.07р. веде управління та обслуговування житлових будинків і не отримує від цього прибутку. Для виконання своїх обов'язків Товариство укладає договори з власниками квартир. Предметом договорів є надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій шляхом укладання договорів з постачальниками. При отриманні платежів за послуги (в тому числі за постачання газу) від власників квартир, Товариство здійснює розподіл коштів та направляє їх до відповідних одержувачів. В тариф, відповідно до якого власники квартир здійсняють оплату послуг, не входить прибуток Товариства. Також, за несвоєчасне здійснення оплати послуг власниками квартир, пеня не нараховується. На момент укладання Договору представники Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" були ознайомлені з метою діяльності, що закріплена в Статуті Товариства. До того ж, представниками Товариства було запропоновано не вносити в Договір про постачання газу підпункту 7.2., що встановлює штрафні санкції за несвоєчасну оплату послуг, однак, представники Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" відмовились враховувати такі вимоги, аргументувавши це відсутністю повноважень змінювати типовий договір, а отже, було навязано завідомо невигідні умови і, враховуючи те, що позивач є монополістом в даній сфері послуг, договір прийшлося підписати.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" подав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання №21/17-435 від 21.09.2011р.(вх.№32881/2011 від 21.09.2011р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у звязку з неможливістю представника позивача зявитися в судове засідання.

Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки відкладення розгляду справи не виявляється можливим через закінчення строків розгляду справи передбачених ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.01.10р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (Облгаз) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" (Споживач) було укладено договір №008441-Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій, відповідно до умов якого предметом договору є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (п.1.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствами НАК „Нафтогаз України” визначені згідно з Постановами НКРЕ, Постановою Кабінету Міністрів та наказами НАК „Нафтогаз України”.

Відповідно до п. 5.2 Договору, передбачена вартість 1000куб.м. природного газу з врахуванням ПДВ, по газових мережах Облгаз.

Пунктом 5.3 договору сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених органів, наказів НАК „Нафтогаз України” і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу.

При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Облгазу не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені в п. 6.1. даного Договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

31.03.2011р. позивачем було складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2011р. станом на 31.03.2011р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 179240,78грн.

Однак відповідач не в повному обсязі виконував оплату за надані послуги, у звязку з чим за період з 01.02.11р. станом на 20.06.2011р. у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 158240,78грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду з позовною заявою та уточненням до неї, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій у розмірі 161556,32грн., а саме: основний борг у розмірі 144240,78грн., пеню у розмірі 8624,60грн., 3%річних у розмірі 1669,06грн., індекс інфляції у розмірі 7021,88грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за договором №008441-Т від 01.01.10р. на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" проти якої не заперечує у відзиві, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій у розмірі 144240,78грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1669,06грн., індексу інфляції у сумі 7021,88грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" за послуги постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1669,06грн., індексу інфляції в сумі 7021,88грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" пені в розмірі 8624,60грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 8624,60грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Наданий позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до умов укладеного сторонами Договору та вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 161556,32грн., а саме: основного боргу у розмірі 144240,78грн., пені у розмірі 8624,60грн., 3%річних у розмірі 1669,06грн., індексу інфляції у розмірі 7021,88грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 1615,56грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП.КОМСЕРВІС" (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 149/1, р/р№26003601329747 АТ„ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34872816) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; р/р №260091552 в ОФ АК”Укргазбанк”, МФО 3328759, код ЄДРПОУ 03351208) основний борг у розмірі 144240(сто сорок чотири тисячі двісті сорок)грн.78коп., пеню у розмірі 8624(вісім тисяч шістсот двадцять чотири)грн.60коп., 3%річних у розмірі 1669(одну тисячу шістсот шістдесят девять)грн.06коп., індекс інфляції у розмірі 7021(сім тисяч двадцять одну)грн.88коп., витрати по сплаті держмита на суму 1615(одну тисячу шістсот пятнадцять)грн.56коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 27.09.2011р.