Ухвала суду № 18671024, 20.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

УХВАЛА

"20" вересня 2011 р. Справа № 21/97-10-5556

За заявою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) „Одеський судноремонтний завод №2” (65026, м. Одеса, Митна площа 1-б. Код ЄДРПОУ 01124945);

про визнання боржника банкрутом, що ліквідується власником.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - Шаргородського Д.В.;

за участю представників сторін:

від кредиторів: ОСОБА_1. - представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадках на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, на підставі довіреності за № 01 від 28.01.2011 р.;

від заявника: ОСОБА_2. представник управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на підставі довіреності №8037/09 від 25.08.2011р.

ліквідатор - арбітражний керуючий Лісєєв К.Ю.

СУТЬ СПОРУ: 29.12.2010 р. ліквідатор ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2”, діючий на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 28.12.2010р.про припинення ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” та призначення ліквідатора Орнеса О.М., звернувся до господарського суду із заявою про визнання боржника ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами у сумі 890174 грн. 32 коп. та у звязку з відсутністю грошових коштів та майна для задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 р. ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором гр. Орнеса О. М., якого зобов'язано провести дії відповідно до ст.ст. 22-26, 29-34, 51 Закону (№2343-ХІІ) та після завершення усіх розрахунків із виявленими кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

23.02.2011 р. до господарського суду Одеської області, на виконання п.5 п. 6 постанови суду від 28.01.2011 р. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів подачі оголошення про визнання ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з доданим примірником газети „Урядовий курєр” від 15.02.2011 р. за № 28 ( 4426 ) з надрукованим оголошенням.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2011 р. припинені повноваження ліквідатора ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” - гр. Орнеса О. М. та призначено ліквідатором ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” - арбітражного керуючого Лісєєва К. Ю., якого було зобовязано продовжити ліквідаційну процедуру ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2”, передбачену ст.ст. 22-26, 29-32, 51 Закону (№2343-ХІІ).

03.08.2011р. до господарського суду Одеської області надійшла заява УПФУ в Приморському районі м. Одеси про визнання поточних кредиторських вимог до ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” на суму 50 904 грн. 92 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які виникли станом на 28.06.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву УПФУ в Приморському районі м. Одеси про визнання поточних кредиторських вимог до ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” на суму 50 904 грн. 92 коп., заслухавши представника заявника, господарський суд встановив, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Вказана заборгованість ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” по відшкодуванню витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах виникла з 01.04.2011р. по 25.06.2011р. на 28.06.2011р. у сумі 17690 грн. 48 коп. по списку №1 та станом на 28.06.2011р. за списком №2 у сумі 33214 грн. 44 коп.

Стаття 23 Закону (№2343-ХІІ) містить наслідки визнання боржника банкрутом, до яких віднесено завершення підприємницької діяльності банкрута.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону (№2343-ХІІ) з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Отже, відповідно до вимог Закону (№2343-ХІІ) з 28.01.2011р. підприємницька діяльність ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” завершена.

Таким чином, виконання зобов'язань, передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить Закону (№2343-ХІІ).

Відповідно до розрахунку УПФУ в Приморському районі м. Одеси заборгованість у сумі 367701 грн. 92 коп. виникла 01.01.2011р., а заборгованість з 01.04.2010р. по 30.06.2011р. склала 50904 грн. 92 коп., а в червні 2011р. фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій склали 16 613 грн. 52 коп.

Вказана заборгованість нарахована після визнання ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Закон (№2343-ХІІ) не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 30 Закону (№2343-ХІІ) кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 зазначеного Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Статтею 31 Закону (№2343-ХІІ), яка розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до вимог п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з чим, вимоги заявника не є ані витратами першої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону (№2343-ХІІ), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

На підставі вказаної норми, господарський суд вважає, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постановах від 09.12. 2008р. по справі № 2-3/2670-2006; від 20.01.2009 р. по справі № 33/65Б.

Таким чином не підлягають задоволенню грошові вимоги УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 50 904 грн. 92 коп., оскільки зазначені вимоги виникли після визнання божника банкрутом, тобто після 28.01.2011р.

Стаття 51 Закону (№2343-ХІІ), передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником. За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У звязку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно з ч. 2 ст. 51 Закону ( 2343-12 ).

Згідно з ст. 1 (№2343-ХІІ) поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а в частині 1 п. 4 ст. 31 (№2343-ХІІ) зазначено, що у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобовязань боржника у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Отже, у справі про банкрутство за ст. 51 Закону ( 2343-12 ) не має поточних кредиторів, оскільки у справі відсутні процедури розпорядження майном та санації, а після визнання боржника, який ліквідується, банкрутом у нього не може виникати нових зобовязань в силу ст. 23 Закону ( 2343-12 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону (2343-12) кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Вказані приписи розповсюджуються і на кредиторів банкрута органи пенсійного фонду України..

У звязку з чим, зазначені органи зобовязані у встановлений строк провести перевірку платника податків, який ліквідується в порядку ст. 51 Закону (2343-12), та заявити свої грошові вимоги у справі.

Правові наслідки закінчення встановленого Законом (2343-12) строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника визначені положеннями ч. 5 ст. 31 Закону (2343-12).

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постановах від 10.04.2007р. по справі 9/41., від 2501. 2011 р. № 7/2-09

Керуючись ст. ст. 1,3-1,22-26,29-34,51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси у визнанні поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 50 904 грн. 92 коп.

2. Копію ухвали надіслати: кредиторам, ліквідатору Лісєєву К.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2011р.

Суддя </підпис/ >Зеленов Г.М.

Про банкрутство

Підлягає оскарженю документи зі справ про банкрутство