Рішення № 18670803, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/26930.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ретро"

провизнання договору купівлі-продажу нерухомості укладеним та визнання

права власності на нерухоме майно

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (Дов.)

від відповідачане зявився

У судовому засіданні 30.09.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Ретро" (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б від 05 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Ретро", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі № 1290 укладеним;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" право власності на нежитлову будівлю (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б;

- зобовязати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 34695287) на нежитлову будівлю (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем порушені зобовязання визначені попереднім договором від 05.07.2011р. в частині передання у власність позивача з укладенням договору купівлі-продажу (основного договору), а також, посилаючись на приписи ст. 392 Цивільного кодексу України, стверджує, що відповідач порушує права власності позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/269 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2011р.

В судовому засіданні 02.09.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.09.2011р.

16.09.2011р. в судовому засіданні представники сторін надали суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/269.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. у звязку з необхідністю повного зясування обставин справи та вирішення спору по суті витребувано: 1) у Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" відомості щодо того, хто станом на 16.09.2011р. є власником нежитлової будівлі (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б; 2) у Першої Київської державної нотаріальної контори відомості щодо наявності обтяжень нежитлової будівлі (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б; розгляд справи № 57/269 відкладено на 30.09.2011р.

В судовому засіданні 30.09.2011р. позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 30.09.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Витребовуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. відомостей від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" та Першої Київської державної нотаріальної контори до суду не надано.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011р. між позивачем та відповідачем укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1 якого у строк до 05.08.2011р. відповідач зобовязується передати у власність позивача з укладенням договору купівлі-продажу (далі - основного договору), а позивач зобовязується оплатити і прийняти нежитлову будівлю, загальною площею 114,6 кв.м., яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 22-б (двадцять два - б, літера "В" група приміщень № 1) у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим договором та основним договором.

Пунктом 4 попереднього договору від 05.07.2011р. визначено, що при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін позивач передає відповідачу передоплату у вигляді авансу, а саме 80000,00 гривень готівкою, що підтверджується актом прийому-передачі.

Позивач, на виконання умов попереднього договору від 05.07.2011р., передав відповідачу передоплату у вигляді авансу у розмірі 80000,00 грн. згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 05.07.2011р.

14.07.2011р. на адресу позивача відповідачем відправлено лист № 2/07/11 від 14.07.2011р. відповідно до якого, відповідач повідомив позивачу, що станом на 14.07.2011р. у нього не має можливості у встановлений термін підготувати документи для укладення основного договору купівлі-продажу, а тому пропонує скасувати попередній договір від 05.07.2011р.

За таких обставин, позивач вважає, що оскільки відповідачем порушені зобовязання визначені попереднім договором від 05.07.2011р., то позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б та, посилаюсь на приписи ст. 392 ЦК України, просить визнати за ним право власності на зазначену нежитлову будівлю.

Проте, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (в певний термін) укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

Наведена норма свідчать, що попередній договір спрямований саме на укладення сторонами основного договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7 попереднього договору від 05.07.2011р. визначено, що сторони домовились, що у випадку відмови (ухилення) відповідача від продажу нежитлової будівлі, відповідач повинен повернути позивачеві одержану від нього суму авансу, а також додатково сплатити йому таку ж саме суму.

Таким чином, укладаючи попередній договір, сторони погодили наслідки відмови (ухилення) від продажу нежитлової будівлі (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б.

Враховуючи те, що відповідач повідомив позивача про неможливість укладення основного договору, погодження сторонами наслідків відмови (ухилення) від продажу зазначеної нежитлової будівлі та те, що згідно з положеннями чинного законодавства укладення договору можливе лише за вільною згодою сторін, підстави для задоволення даної вимоги позивача відсутні.

Щодо вимоги позивача визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" право власності на нежитлову будівлю (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б, то зазначена вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів .

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що позов про визнання права власності може предявлятись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Крім того, позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст. 16 ЦК України, яка визначає визнання права як способу за хисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність в позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно. Цивільний кодекс України, визначивши, що власник здійснює право власності своїм майном на свій розсуд, в той же час не визначає конкретних доказів, якими останній повинен підтверджувати своє суб'єктивне право. Такими доказами відповідно з нормами процесуального законодавства України, а саме: ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 30/445 визнано право власності відповідача на нежитлову будівлю (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б.

Крім того, згідно з п. 2 попереднього договору від 05.07.2011р. зазначена нежитлова будівля, що має бути відчужена за основним договором належить відповідачу на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2009р. у справі № 30/455.

Право власності відповідача на вказану нежитлову будівлю, згідно з реєстраційним посвідченням, зареєстроване 29.12.2009р. в реєстрову книгу за № 98п-107 за реєстровим № 6454-п.

Також, як вбачається з поданих позивачем документів, право власності у позивача на нежитлові приміщення відсутнє та належить відповідачу, про що і сам зазначає позивач у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку що у позивача відсутні будь-які правові підстави для звернення до суду з вимогою про визнання за ним права власності на нежитлову (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

Щодо вимоги позивача про зобовязання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Український міжнародний сервіс центр" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код ЄДРПОУ 34695287) на нежитлову будівлю (в літ. В), група приміщень № 1, загальною площею 114,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 22-б, то дана вимога є похідною від вимоги про визнання права власності, а тому також не підлягає задоволенню. Крім того, суд зауважує, що Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" не стороною по справі № 57/269 та будь-яких клопотань про його залучення до участі у справі в якості відповідача або третьої особи сторонами не заявлялось.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 06.10.2011р.