Рішення № 18670788, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/26730.09.11 За позовомПриватного підприємства "Барєр. Безпека Бізнесу"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альга Україна Гмбх"

простягнення 106694,90 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (Дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (Дов.), ОСОБА_3 (Дов.).

У судовому засіданні 30.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Барєр. Безпека Бізнесу" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альга Україна Гмбх" (далі - відповідач) про стягнення 106694,90 грн., з яких 100000,00 грн. - основний борг, 3463,51 грн. - пеня, 2561,04 грн. - інфляційні втрати, 670,36 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором про надання послуг з охорони № 12 від 02.04.2007р. щодо оплати за надані йому послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р. розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача відкладено на 16.09.2011р.

В судовому засіданні 16.09.2011р. позивач надав суду платіжні доручення з яких вбачається, що відповідач частково здійснив сплату наданих послуг у сумі 40000,00 грн. та клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з можливістю здійснення повної сплати заборгованості відповідачем. Представник відповідача зазначене клопотання підтримав.

В судовому засіданні 16.09.2011р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/267.

В судовому засіданні оголошено перерву на 30.09.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях 02.09.2011р., 16.09.2011р., 30.09.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні 30.09.2011р. відзиву на позов не надали, проти позовних вимог заперечують та не визнають їх частково. Представниками відповідача в судовому засіданні заявлено заперечення стосовно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень-червень щодо дотримання належної форми їх оформлення, зазначаючи, що зазначені акти не містять підпису та печатки директора відповідача в графі затвердження у верхньому правому куті документа. Однак суд не бере зазначене заперечення до уваги, оскільки спірні акти належним чином прийняті відповідачем, про що свідчать його підписи та печатки в місці прийняття робіт, крім цього в матеріалах справи містяться акти, в яких також відсутні підписи та печатки в графі затвердження, однак відповідачем було оплачено послуги за такими актами та не висунуто жодних заперечень щодо дотримання належної форми їх оформлення.

Також представники відповідача стверджують, що відповідач не знаходився в обєкті, що переданий під охорону відповідно до договору № 12 від 02.04.2007р.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених заперечень не довів та доказів в підтвердження своїх доводів не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з охорони обєкту № 12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобовязання організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей відповідача, прийнятих під охорону, не допуску розкрадання цінностей та проникнення сторонніх осіб на обєкт, що охороняється, здійснювати перепустковий режим згідно до Інструкції, яка узгоджується з відповідачем. Обєкт відповідача розташований за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-А.

Згідно з п.п. 1.5. та 1.6. Договору сума даного договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2), який є невідємною частиною даного Договору та дорівнює 10700,00 грн. Підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів є акт виконаних робіт, що надається позивачем та має бути підписаний обома сторонами.

Вартість послуг з охорони неодноразово змінювалась, що підтверджується Додатковою угодою № 1 від 01.06.2008р. та Протоколами узгодження договірної ціни від 02.04.2007р., 01.08.2007р., 01.06.2008р., 01.02.2009р., 01.09.2009р., 01.05.2009р.

Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 01.02.2011р. сторони домовились, що вартість послуг охорони за Договором з 01.02.2011р. складає 20000,00 грн.

В період з квітня 2007р. по липень 2011р. позивач належним чином виконав свої зобовязання за Договором, з надання послуг з охорони обєкта, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 30 квітня 2007р. по 30 червня 2011р., засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні).

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату на поточний рахунок позивача за послуги охорони до 25 числа поточного місяця, відповідно до акту виконаних робіт та рахунку наданих позивачем.

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору та прийнятих на себе зобовязань за надані послуги повністю не розрахувався, у звязку з чим на день подання позову у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100000,00 грн. за надані послуги охорони за період з квітня 2007р. по червень 2011р., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами станом на 30.06.2011р.

В судовому засіданні 16.09.2011р. позивач надав суду клопотання з якого вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги з охорони у розмірі 40000,00 грн., що також підтверджується платіжними дорученнями № 216 від 14.09.2011р. на суму 20000,00 грн. та № 217 від 14.09.2011р. на суму 20000,00 грн.

Таким чином провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 40000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 60000,00 грн. (100000,00 грн. - 40000,00 грн.) на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 60000,00 грн. заборгованості за надані послуги, на підставі Договору № 12 від 02.04.2007р. підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 3463,51 грн.:

на суму заборгованості 20000,00 грн., за період з 26.02.11р. по 18.07.11р. у сумі 1206,03 грн.;

на суму заборгованості 20000,00 грн., за період з 26.03.11р. по 18.07.11р. у сумі 968,22 грн.;

на суму заборгованості 20000,00 грн., за період з 26.04.11р. по 18.07.11р. у сумі 702,93 грн.;

на суму заборгованості 16000,00 грн., за період з 26.05.11р. по 18.07.11р. у сумі 360,11 грн.;

на суму заборгованості 24000,00 грн., за період з 26.06.11р. по 18.07.11р. у сумі 224,22 грн.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за прострочення у розрахунках з позивачем передбачених Договором, відповідач за кожен день прострочення платежу сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період нарахування пені від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, яка перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір пені у сумі 3463,51 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2561,04 грн. та 670,36 грн. 3% річних.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних, що перевищує заявлені позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір 3% річних у сумі 670,36 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, при перевірці правильності обчислення позивачем сум інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем допущено помилки. Згідно з розрахунком суду, здійсненого відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, з урахуванням положень листа ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р., з відповідача на користь позивача за визначений ним період стягненню підлягають інфляційні нарахування в сумі 284,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 57/267 в частині стягнення основного боргу в розмірі 40000,00 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Альга Україна Гмбх" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38, кім. 12; код ЄДРПОУ 14364214; р/р 260043010103 у ТОВ "КБ "Актив-Банк", м. Київ, МФО 300852; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Барєр. Безпека Бізнесу" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А; код ЄДРПОУ 33882743) 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 51 коп. пені, 670 (шістсот сімдесят) грн. 36 коп. 3% річних, 284 (дві вісімдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 18 коп. державного мита, 230 (двісті тридцять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 06.10.2011р.