Рішення № 18670773, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/23329.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Кронос»

до Публічного акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»

про стягнення 464654,67 грн. заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 27.04.2011р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Кронос»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доПублічного акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс» про стягнення боргу в розмірі 464654,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 01/01-09 від 26.12.2008р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 360756,74 грн. основного боргу, 55917,29 грн. пені, 10822,70 грн. 3% річних, 37157,94 грн. інфляційних збитків, а також 3607,56 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 08.09.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 29.09.2011.

В судове засідання 29.09.2011 представник відповідача не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 15.08.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 08.09.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011р. подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме: в частині стягнення 60126,00 грн. основного боргу та суми пені у розмірі 28341,64 грн., підтримав решту позовних вимог та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 01/01-09, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 2 548,79 кв.м., які розташовані на 1-2 поверхах корпусу «Б»адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15.

Відповідно до п. 1.3 Договору передача приміщення здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1.1. орендна плата становить 357390,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору відповідач зобовязався вносити орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування обєкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.12.2008р., копія якого міститься у матеріалах справи.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього станом на момент подачі позову до суду перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 360756,74 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Однак, в судовому засіданні 29.09.2011р. представником позивача було подано заяву про відмову від стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60126,00 грн., тому провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-4 ст. 80 ГПК України, а вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 300630, 74 грн. обґрунтовані документально доведені та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 55917,29 грн.

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про відмову від стягнення з відповідача пені в розмірі 28341,64 грн., тому провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 28341,64 грн. підлягає припиненню у відповідності до п.1-4 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 27575, 65 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10822,70 грн. 3 % річних та 37157,94 грн. інфляційних збитків (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 10822,70 грн. 3 % річних та 37157,94 грн. інфляційних збитків, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15, Код ЄДРПОУ: 31957561) на користь Приватного акціонерного товариства «Кронос»(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 13674102) 300630 (триста тисяч шістсот тридцять) грн. 74 коп. боргу, 27575 (двадцять сім тисяч пятсот сімдесят пять) грн. 65 коп. пені, 10822 (десять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 70 коп. 3% річних, 37157 (тридцять сім тисяч сто пятдесят сім) грн. 94 коп. інфляційних збитків, 3607 (три тисячі шістсот сім) грн. 56 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 60126,00 грн. основного боргу та 28341,64 грн. пені провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 10.10.2011р.