Рішення № 18670273, 30.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.11 р. Справа № 24/84

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктуризація») м.Макіївка

про стягнення боргу 7462321,78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №50-11”Д” від 26.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №01-12/25 від 14.06.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» боргу за активну електроенергію за період лютий 2011 року у сумі 1454052,70 грн., за реактивну електроенергію за період лютий 2011 року у сумі 30217,87 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за активну та реактивну електроенергію у розмірі 12321,48 грн., індекс інфляції від простроченої суми боргу за активну та реактивну електроенергію у розмірі 31169,69 грн., пеню за період з 17.03.2011р. по 25.06.2011 р. у сумі 63660,98 грн., а також 3% річних у розмірі 140607,73 грн. та 639962,07 грн. інфляційних за рішенням господарського суду від 26.01.2009 р. по справі №7/263, 3% річних у розмірі 104668,34 грн. та інфляційні 478038,62 грн. за рішенням господарського суду від 29.01.2009 р. по справі № 25/6, 3% річних у розмірі 134667,36 грн. та 583681,20 грн. інфляційних за рішенням господарського суду від 21.05.2009 р. по справі № 20/75, 3% річних у розмірі 112360,75 грн. та 533753,47 грн. інфляційних за рішенням господарського суду від 04.08.2009 р. по справі №38/177, 3% річних у розмірі 66896,22 грн. та 351361,99 грн. інфляційних за рішенням господарського суду від 14.10.2009р. по справі №7/208, 3% річних у розмірі 75783,06 грн. та 377737,62 грн. інфляційних за рішенням господарського суду від 29.01.2010 р. по справі №25/249, 3% річних у розмірі 146353,91 грн., інфляційні - 322440,07 грн. та пені 276681,73 грн. за рішенням господарського суду від 02.11.2010р. по справі №38/150, 3% річних у розмірі 84930,89 грн., інфляційні 307284,68 грн. та пені 24447,00 грн. за рішенням господарського суду від 14.12.2010р. по справі № 7/87, 3% річних 41691,19 грн., інфляційні 117621,52 грн. та пені 109701,32 грн. за рішенням господарського суду від 14.12.2010 р. по справі № 7/200, 3% річних у розмірі 74690,09 грн., інфляційні 216364,14 грн. та пеню 235419,95 грн. за рішенням господарського суду від 09.02.2011р. по справі №7/286, 3% річних у розмірі 35793,00 грн., інфляційні 98334,53 грн. та пеня у розмірі 176626,61 грн. за рішенням господарського суду від 28.04.2011р. по справі №20/69

На підтвердження позовних вимог позивач надав договір на постачання електроенергії № 3-626т/06 від 13.04.2006р. з додатками та додатковими угодами, рахунки на сплату спожитої електроенергії, акти приймання-передачі електроенергії, довіреності, розрахунок позовних вимог, копії рішень суду.

До канцелярії суду 29.07.2011р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог. У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг за активну електроенергію у сумі 1454052,7 грн., за реактивну електроенергію у сумі 30217,87 грн., 3% річних - 1164457,25 грн., інфляційні 4111979,36 грн. та пеню у сумі 889537,6 грн.

Суд прийняв цю заяву, як таку, що відповідає положенням статті 22 Господарського процесуального кодексу.

Відповідач позовні вимоги визнав частково лише суму основного боргу за активну та реактивну електроенергію. Проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього 3% річних, інфляційних та пені заперечує.

В обґрунтування таких заперечень зазначив, що ДП „Донвуглереструктуризація” фінансується за рахунок бюджетних коштів, є виконавцем державних програм та виконує виплати в межах наданих асигнувань, а розпорядником цих коштів є Міністерство вугільної промисловості.

При цьому відповідач стверджує, що його вина у несвоєчасній оплаті електроенергії відсутня внаслідок недофінансування з боку держави, і оскільки пеня це міра відповідальності за порушення господарських зобовязань і відповідно до ст. 614 ЦК України відповідач може нести відповідальність лише при наявності провини, тому вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% та інфляційних неправомірні. Також зазначив, що згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №372 від 09.08.2011р. «Про затвердження протоколу про організацію розрахунків за спожиту електроенергію» було складено акт звірки заборгованості за електроенергію станом на 01.08.2011р. між ДП «Донвуглереструктуризація» та ПАТ «Донецькобленерго», згідно якого погашатися буде сума основного боргу за використану активну та реактивну енергію за період 2008-2011р. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних та пені за лютий 2011р. та за період з липня 2008р по січень 2011р. Також надав суду контррозрахунок позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

До приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, про що свідчать Статутні документи підприємства.

13.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (постачальник) та Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №3-626т/06 (а.с.12), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10 284 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.3 та п.2.3.4 споживач має оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 4 „Порядок розрахунків” та Додатку 9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”.

Відповідно до п.7 Додатку № 5, (а.с.24), (згідно змінами, викладеними у додатковій угоді до договору від 25.06.2008р.) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 8 Додатку № 5 договору «Порядок розрахунків передбачено», що за несвоєчасну оплату постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення платежу у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної ставки НБУ та 3% річних з простроченої суми.

Додатковою угодою від 01.07.2010р. сторони внесли зміни у преамбулу договору, змінивши назву споживача на Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктуризація» (а.с.25)

Додатковою угодою від 02.02.2011р. сторони встановили, що договір №3-626т/06 від 13.04.2006р. укладається на термін до 31.03.2011р. (а.с.26)

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актом прийому-передачі активної енергії за лютий 2011р. на суму 1454052,70 грн. та реактивної енергії за лютий 2011р. на суму 30217,87 грн. (а.с.29)

Отримання відповідачем цього акту підтверджено підписом його представника, скріпленими печатками відповідача (а.с.28).

Крім того, у матеріалах справи наявні копії рахунків за електроенергію, що були вручені представнику відповідача під особистий підпис. (а.с.29-30).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період, а відповідач визнає наявність цього боргу.

Предметом спору у цій справі (з врахуванням збільшення позовних вимог) є стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію у сумі 1454052,70 грн., за реактивну електроенергію у сумі 30217,87 грн., 3% річних від простроченої суми боргу за спожиту активну та реактивну електроенергію в розмірі 1164457,25 грн., інфляційні - 4111979,36 грн. та пеню у сумі 889537,60 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі 1454052,70 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 30217,87грн. відповідачем не заперечується, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” про стягнення з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Лише за наявності вини, згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України настає цивільно-правова відповідальність по стягненню неустойки.

Господарським судом встановлено наявність вини відповідача у порушенні грошових зобовязань за договором про постачання електричної енергії №3-626т/06 від 13.04.2006р. Пунктом 8 Додатку № 5 договору «Порядок розрахунків передбачено», що за несвоєчасну оплату постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення платежу у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної ставки НБУ та 3% річних з простроченої суми. Також, сторони у п.4.2.1. договору встановили, що у разі внесення платежів, з порушенням термінів, визначених Додатком 5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу, що утворився за лютий 2011р. у розмірі 12321,48 грн., інфляційних нарахувань від суми боргу що утворився за лютий 2011р у сумі 31169,69 грн. та пені у сумі 63660,98 грн. є обгрунтованими, арифметично вірними, відповідають матеріалам справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ДП «Донвуглереструктуризація» 3% річних, інфляційних та пені нарахованих за рішеннями суду, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2009 р. по справі № 7/263 з відповідача було стягнуто борг за активну електричну енергію у розмірі 2 446 772,64 грн. та за реактивну - 53079,18 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2009 р. по справі № 25/6 з відповідача було стягнуто борг за активну електричну енергію у розмірі 1 831 017,83 грн. та за реактивну - 36320,51 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2009 р. по справі № 20/75 з відповідача було стягнуто боргу за активну електричну енергію - 27 664 488,27 грн. за реактивну - 554.90 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2009 р. по справі № 38/177 з відповідача стягнуто боргу за активну електричну енергію у розмірі 2 658 583,31 грн. за реактивну - 92 723,24 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2009 р. по справі №7/208 з відповідача стягнуто боргу за активну електричну енергію - 816 724,24 грн. за реактивну -84585,24 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2010 р. по справі № 25/249 з відповідача стягнуто за активну електричну енергію - 2 773 800,26 грн. та за реактивну -109 693,04 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2010 р. по справі № 38/150 з відповідача стягнуто боргу за активну електричну енергію у розмірі 4 610 175,75 грн. та за реактивну -202 362.58 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010 р. по справі № 7/87 з відповідача стягнуто боргу за активну електричну енергію у розмірі 2 998 661.05 грн. та за реактивну -101 827,56 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2010 р. по справі № 7/200 з відповідача було стягнуто борг за активну електричну енергію у розмірі 2 986 514,72 грн. та за реактивну - 118521,46 грн.

За рішенням господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. по справі № 7/286 з відповідача стягнуто заборгованість за активну електричну енергію - 4643580,5 грн. та за реактивну - 164511,55 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. по справі № 20/69 з відповідача стягнуто заборгованість за активну електричну енергію - 4528 022,63 грн. та за реактивну 154574,21 грн.

Вказані рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/84.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутих у судовому порядку сум боргу за вказаними рішеннями господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника вії відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Такої позиції дотримується також і Вищий господарський суд України (постанова від 25.10.2010р. у справі № 20/242).

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу борг відповідно рішень господарського суду за вищевказаними справами, то позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, господарський суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та пені за невиконання зобовязань згідно рішень суду підлягають задоволенню.

Судом відхиляються доводи скаржника про відсутність вини у несвоєчасній оплаті отриманої за договором електроенергії через недофінансування підприємства з боку держави, оскільки право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Крім того, умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок виплати пені за прострочення платежів в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка, про стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію у сумі 1454052,7 грн., за реактивну електроенергію у сумі 30217,87 грн., 3% річних - 1164457,25 грн., інфляційних - 4111979,36 грн. та пені у сумі 889537,6 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м.Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р із спеціальним режимом використання 260323021292 філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадний Банк”, м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за активну електроенергію 1454052,7 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м.Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26006301460004 в філії відділення ПІБ м.Торез, МФО 334282, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію 30217,87 грн., 3% річних 1164457,25 грн., 4111979,36 грн. - інфляційних та 889537,6 грн. - пені.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м.Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення підписано 05.09.2011р.