Рішення № 18670159, 06.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.11 р. Справа № 13/109

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка

про стягнення 3326,76грн.

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 25.07.2011р. - представник;

від відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 3326,76грн., яка складається з основного боргу в сумі 2034,00грн., пені в сумі 792,99грн., 3% річних в сумі 109,25грн., інфляційних нарахувань в сумі 390,52грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №22/08 від 02.01.2008р., специфікацію б/н б/д до договору поставки №22/08 від 02.01.2008р., рахунок-фактуру № 52 від 09.06.2008р., № 82 від 25.09.2008р., платіжне доручення № 965 від 17.07.2008р., довіреність серії ЯПЗ № 179100/130 від 25.09.2008р., претензію № 1 від 06.05.2010р. вх. № 14.

Представник позивача у судовому засіданні від 28.07.2011р. надав клопотання, згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи довідку № 14 від 28.07.2011р., витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поштові повідомлення, що підтверджують факт вручення відповідачу претензії.

Також представником позивача через канцелярію суду 11.08.2011р. була надана заява в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2034,00грн., пені в сумі 244,32грн., 3% річних в сумі 170,35грн., інфляційних нарахувань в сумі 700,91грн. (фактичто зменшив тільки пеню, 3% та інфляцію збільшив). Докази направлення заяви відповідачу наявні в матеріалах справи.

Суд розглядає справу з урахуванням поданої заяви.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист.

Представник відповідача незважаючи про належне повідомлення про час та місце судового засідання в судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АЕ № 215162 станом на 03.08.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка (ідентифікаційний код 02773278) є адреса: 84632, м. Горлівка, вул. Фадєєва, будинок 6. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали по даній справі.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою підприємства звязку про вручення ухвали суду відповідачу.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника відповідача та ненадання ним певних документів істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

02.01.2008р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області (Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка (Покупець), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка згідно п. 1.2. Статуту, укладено договір поставки №22/08, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця зап. частини для млина (далі продукція), а покупець зобовязався прийняти продукцію та оплатити її на умовах обумовлених договором.

Згідно п. 1.4. Договору конкретні умови поставки, які стосуються асортименту, кількості, якості, вартості продукції, що поставляється та строків її поставки обумовлюються в специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

Датою відвантаження продукції вважається дата відмітки покупця в товарній накладній (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата продукції та упаковки здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Оплата за продукцію та упаковку здійснюється протягом 20 днів з моменту відвантаження продукції на адресу покупця або за реквізитами вказаними ним.

Пунктом 6.5. Договору встановлений строк його дії до 31.12.2008р. Сторони не звільняються від виконання своїх зобовязань після спливу строку дії договору в частині врегулювання між сторонами.

Специфікацією № 1 сторони погодили найменування продукції, що поставляється, а саме Млин ТРВ-700 Палець, її кількісні показники, ціну та загальну вартість, яка складає 4134,00грн.

На виконання умов Договору, позивач згідно накладної № 82 від 25.09.2008р. поставив відповідачу продукцію на суму 4134,00грн.

Поставлений згідно зазначеної накладної товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 179100/130 від 25.09.2008р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обовязок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №22/08 від 02.01.2008р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 4134,00грн., тобто обовязок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата продукції та упаковки здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата за продукцію та упаковку здійснюється протягом 20 днів з моменту відвантаження продукції на адресу покупця або за реквізитами вказаними ним (п. 3.3. Договору).

Як зазначає позивач, ним відповідачу на сплату вартості поставленої продукції був виставлений рахунок № 52 від 09.06.2008р. на суму 4134,00грн., який міститься в матеріалах справи. Факт отримання рахунку відповідачем підтверджується частковою сплатою поставленого товару в сумі 2100,00грн., про що свідчить платіжне доручення № 965 від 17.07.2008р.

За таких обставин, момент виникнення у позивача права вимоги з оплати вартості поставлених товарів та відповідно кореспондуючого з ним обовязку відповідача з приводу їх оплати, виходячи з положень п. 3.3. Договору настав 16.10.2008р.

Позивачем 07.05.2010р. на адресу відповідача було направлено претензію № 1 від 06.05.2010р. за вх. №14 про сплату боргу, факт направлення якої підтверджується доданим до матеріалів справи поштовим повідомленням.

Прийняті на себе згідно договору зобовязання відповідач належним чином не виконав, вартість поставленого товару, як зазначає позивач, сплатив частково в розмірі 2100,00грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 965 від 17.07.2008р.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент звернення до господарського суду з даним позовом, за доводами останнього склав 2034,00грн.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 2034,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем на суму 2034,00грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем належними та допусимими доказами, наявними в матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі основного боргу.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ст. 611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобовязань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за несвоєчасне або неналежне виконання своїх договірних зобовязань в частині оплати, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невиконаного зобовязання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 означеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 5.3. Договору позивачем, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 244,32грн., нараховану за період з 16.10.2008р. по 15.04.2009р.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення пені в сумі 244,32грн., з огляду на порушення відповідачем термінів оплати вартості поставленого товару, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 243,41грн. за арифметичним розрахунком суду (2034,00грн. * 12%/100% * 2 / 365 днів * 182дні). Отже, суд відмовляє позивачу в частині стягнення суми пені у розмірі 0грн.91коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового обовязку з оплати вартості поставленого товару, заявлені вимоги щодо стягнення з останнього 3% річних в сумі 170,35грн., нарахованих за період з 16.10.2008р. по 01.08.2011р. та інфляційних в сумі 700,91грн. нарахованих за листопад 2008р. червень 2011р.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 170,35грн., господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про стягнення інфляційних витрат за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, за період з 01.10.2009р. по 01.03.2011р. включно, встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 641,56грн. Отже, суд відмовляє позивачу в частині стягнення суми інфляційних у розмірі 59грн.35коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, за подання позовної заяви позивачем, згідно платіжного доручення № 89 від 26.05.2011р. оплачене державне мито в сумі 332,68грн., що є більшим від встановленого законом розміру.

Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” N 7-93 від 21 січня 1993 року, за подання позовної заяви, позивачем мало бути сплачене державне мито в сумі 102,00грн.

Надлишково сплачене державне мито в сумі 230,68грн., відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” N 7-93 від 21 січня 1993 р. та ст. 47 ГПК України підлягає поверненню.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697 ЦК України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства „Микитівський алебастровий комбінат” м. Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Микитівський алебастровий комбінат” (84632, Донецька область, м. Горлівка, вул. Фадєєва, 6, ЄДРПОУ: 02773278, ІПН: 027732705734, рахунки: 26007001311492 в ЗАТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО: 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Маяковського, б. 34, Ідентифікаційний код: 34411363, ІПН: 344113605056, рахунки: 26008051801915 в Дзержинському відділенні ФУ „Приватбанк”, МФО: 335496) основний борг в сумі 2034,00грн., пеню в сумі 243,41грн., 3% річних в сумі 170,35грн., інфляційні нарахування в сумі 641,56грн., витрати за державним митом в сумі 94,72грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,48грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідротехенерго” м. Дзержинськ Донецької області надлишково сплачене державне мито в сумі 230,68грн.

У судовому засіданні 06.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >