Рішення № 18669472, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6902/11

вх. № 6902/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/584 від 25.01.2011 р.;

відповідача- не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 126536,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків, 115517,58 грн. вартості електричної енергії (яка складається з тарифної складової- 96264,65 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 19252,93 грн.), 2547,11 грн. пені, 2465,07 грн. інфляційних витрат, 493,01 грн. 3% річних, 2144,38 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (яка складається з тарифної складової за КРЕ- 1786,98 грн. та ПДВ 20%- 357,40 грн.) та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 06-0312 від 27.02.09 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 вересня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 03 жовтня 2011 року.

03 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

27 лютого 2009 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Управлінням служби безпеки України в Харківській області, м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 06-0312.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.2.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з квітня 2011 року по червень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 96264,65 грн. боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 19252,93 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 19252,93 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2.3.4 передбачено, що відповідач зобов"язується здійснювати оплату за послуги з компенсації реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Позовна вимога про стягнення з відповідача плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1786,98 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Крім того, суд визнає вимогу позивача про стягнення 357,40 грн. заборгованості по податку на додану вартість на реактивну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2465,07 грн. та 3% річних в сумі 493,01 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 2547,11 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, п/р № 35214002000095 УГК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків(61037, м. Харків, вул. Плеханківська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 115517,58 грн. вартості електричної енергії (яка складається з тарифної складової- 96264,65 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 19252,93 грн.);

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 2547,11 грн. пені, 2465,07 грн. інфляційних витрат, 493,01 грн. 3% річних, 2144,38 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (яка складається з тарифної складової за КРЕ- 1786,98 грн. та ПДВ 20%- 357,40 грн.), витрати по сплаті державного мита у сумі 1265,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 07 жовтня 2011 року.