Рішення № 18669313, 08.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2011 Справа № 18/1977/11

за позовом Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", у формі відкритого акціонерного товариства, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 11 328,71 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 7 від 04.01.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

08.09.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук 11 328,71 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 31.08.2009 р. Договору оренди нежилого приміщення № 594-Ри, за період з 30.09.2009 року по 30.04.2011 року, з яких : 8 339,60 грн. основна заборгованість, 1 722,21 грн. пеня, 973,90 грн. збитки від інфляції та 293,00 грн. 3 % річних.

Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 48/17-84 від 30.08.2011 р. (вх. № 13744д від 30.08.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 12 107,61 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 31.08.2009 р. Договору оренди нежилого приміщення № 594-Ри, за період з 30.09.2009 року по 31.07.2011 року, з яких : 8 828,40 грн. основна заборгованість, 1 980,63 грн. пеня, 951,27 грн. збитки від інфляції та 347,31 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд задовольнив вказану заяву, про що зазначено в ухвалі суду від 30.08.2011 р. про відкладення розгляду даної справи.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог № 48/18-84 від 07.09.2011 р. (вх. № 14199д від 08.09.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 11 527,32 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 31.08.2009 р. Договору оренди нежилого приміщення № 594-Ри, за період з 30.09.2009 року по 31.07.2011 року, з яких : 8 248,40 грн. основна заборгованість, 1 980,63 грн. пеня, 951,27 грн. збитки від інфляції та 347,31 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд дану заяву задовольняє як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судових засідань, оскільки :

(1) ухвала про порушення провадження у справі від 12.07.2011 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 30.08.2011 р., які були направлені за вказаними у позові поштовими реквізитами відповідача (місцем реєстрації), повернулись до суду з огляду на закінчення терміну зберігання;

(2) реєстрація зміни місцезнаходження Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не здійснювалася (див. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11036593 від 05.09.2011 р.);

(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу .

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

31.08.2009 р. між Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ", у формі відкритого акціонерного товариства (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 594-Ри, відповідно до якого Холдінгова компанія "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (орендодавець) зобов'язувалася передати, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняти у строкове платне користування закритий склад столярних та сантехнічних виробів з побутовими та конторськими приміщеннями (інв. № 278) площею 170,00 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 11-12, далі - Договір оренди).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- передача об'єкту оренди орендарю та повернення останнього орендодавцю оформлюється відповідним актом приймання-передачі (п. 2.1 Договору оренди);

- за оренду приміщень орендар вносить в касу або на розрахунковий рахунок орендодавця передбачену цим договором орендну плату до кінця поточного місяця, за який вона нараховується. Орендна плата в місяць складає 1 700,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 6.1, п. 6.2 Договору оренди);

- за порушення терміну сплати орендних платежів, орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 8.3 Договору оренди);

- термін оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту підписання акту здачі-приймання з обох сторін. Договір може бути пролонгований, якщо є письмова згода орендодавця. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання і одночасно вступає в дію даний договір оренди (п. 9.1 та п. 9.2 Договору оренди).

Відповідно до акту від 31.08.2009 р. здачі-приймання об'єкту оренди згідно договору оренди № 594-Ри від 31.08.2009 р. Холдінгова компанія "АвтоКрАЗ", у формі відкритого акціонерного товариства (орендодавець) передала, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняла в строкове платне користування закритий склад столярних та сантехнічних виробів з побутовими та конторськими приміщеннями (інв. № 278) площею 170,00 кв.м. (а.с. 13).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором оренди відповідач не проводив своєчасно та у повному обсязі розрахунків по орендній платі.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо внесення своєчасних орендних платежів, позивач направив відповідачу претензію № 2/17-84 від 12.04.2011 р. та претензію-вимогу № 48/17-84 від 12.05.2011 р. з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі в триденний термін з моменту отримання останніх. Відповідач надіслав позивачу лист (копія наявна у матеріалах справи а.с. 45) в якому зазначив, що сплатити заборгованість по орендній платі, яка утворилась на підставі укладеного між сторонами Договору оренди, не має можливості з огляду на скрутне фінансове становище. Крім того, відповідач прохав позивача надати йому можливість сплатити вищезазначену суму заборгованості з розстроченням платежів.

В порушення умов Договору оренди відповідач здійснив лише часткову оплату орендних платежів в розмірі 30 851,60 грн.. За даними позивача на момент звернення з даним позовом до суду відповідач зобов'язання за Договором оренди, щодо сплати орендних платежів виконав не у повному обсязі, заборгованість останнього за період з 30.09.2009 року по 31.07.2011 року складає 8 248,40 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення предмету позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 11 527,32 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 31.08.2009 р. Договору оренди нежилого приміщення № 594-Ри, за період з 30.09.2009 року по 31.07.2011 року, з яких : 8 248,40 грн. основна заборгованість, 1 980,63 грн. пеня, 951,27 грн. збитки від інфляції та 347,31 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 8 248,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8 248,40 грн. основного боргу за період з 30.09.2009 р. по 31.07.2011 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.3 Договору оренди передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобовязань по Договору оренди, щодо проведення своєчасного перерахування орендних платежів, зокрема, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої плати, за кожний день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 980,63 грн. пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 347,26 грн. трьох процентів річних та 951,27 грн. інфляційних нарахувань за період з 30.09.2009 р. по 31.07.2011 р., суд визнає правомірними (розрахунок суми процентів здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з оплати державного мита в сумі 115,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", у формі відкритого акціонерного товариства (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631), код ЄДРПОУ 05808735 8 248,40 грн. заборгованості, 1 980,63 грн. пені, 347,26 грн. 3% річних, 951,27 грн. інфляційних нарахувань, 115,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене : 13.09.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.