Постанова № 18665624, 14.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6746/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року 11 год. 24 хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Тарасишиної О.М.,

При секретарі:Таратунської О.В.,

за участю сторін:

представника позивачаСакали М.Я.,

представника відповідачане зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом приватного підприємства «ДЕПОЗИТ»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення № 0000462350/0 від 21.09.2010 року та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ДЕПОЗИТ»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення № 0000462350/0 від 21.09.2010 року та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 липня 2010 р. Відповідачем було прийнято акт № 1731/15-217 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Депозит».

З даним актом позивач не погодився, 20 липня 2010 р. були подані заперечення на даний акт до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси. Відповідач скасовувати Акт відмовився.

Акт «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МПП «Депозит»на думку позивача протиправний та повинен бути скасований, оскільки позивачем були здійсненні заходи щодо отримання відповідної дозвільної документації для початку будівельних робіт, зокрема, укладення договору на виконання вишукувальних робіт, підрядних робіт, акту на власність земельної ділянки з метою подальшого продажу об'єкта нерухомості та отримання доходу. У зв'язку з вищезазначеними витратами за термін з червеня 2009 р. по травень 2010 р. Підприємство у деклараціях з податку на додану вартість постійно декларувало податковий кредит.

У декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. ПП «Депозит»задекларовано податковий кредит, який відображено у розділі II податкової декларації з податку на додану вартість у розмірі 6 409,00 грн., а також у розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»по ряд. 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 149 008,00 грн. Станом на 01.05.2010 р. заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та перевірці - 292 554,00 грн., в т.ч. вже підтверджена перевіркою до відшкодування - 81 399,00 грн.

На думку позивача висновки відповідача про те, що поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільненні від оподаткування або такі, що не об'єктом оподаткування згідно зі ст. З та 5 Закону «Про податок на додану вартість»є протиправними та зроблені у зв'язку із неправильним тлумаченням норм діючого законодавства.

8 вересня 2010 р. Відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку МПП «ДЕПОЗИТ». За наслідками перевірки було складено Акт № 65/23-310/30810541. Як зазначено в висновках до даного Акту, в порушення п. п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»МПП «ДЕПОЗИТ»не має право на отримання бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 р. у розмірі 121 644,00 грн., та липень 2008 р. в розмірі 170 740,00 грн. (копія акту перевірки додається). На підставі даного Акту, 21.09.2010 р. Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000462350/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008 р. у розмірі 121 644,00 грн., та липень 2008 р. в розмірі 170 740,00 грн. (копія повідомлення-рішення додається).

Позивач пояснив, що ПП «ДЕПОЗИТ»з 2007 року здійснює будівництво адміністративно-офісного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1. Будівництво ведеться підрядним способом. У зв'язку з чим, підприємство за період з 2007 по 2008 рр. декларувало операції які пов'язані як з продажем товарів (послуг), так і з їх придбанням. У звязку з вищезазначеними витратами ПП «ДЕПОЗИТ»у деклараціях з податку на додану вартість (за зазначений період) декларувало податковий кредит, який було складено винятково з операцій що мають зв'язок тільки з проектними та будівельними роботами, послугами та їхнім виконанням, відтак позивач звернувся до суду для визнання протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»МЧП «ДЕПОЗИТ»№ 1731/15-217 від 14 липня 2010 р., зобов'язання відповідача поновити приватне підприємство «ДЕПОЗИТ»(код ЄДРПОУ 30810541) в реєстрі платників податків на додану вартість як платника податку з дати виключення - з 14 липня 2010 р. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000462350/0 від 21.09.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилались на підстави викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, наданих до суду раніше, відповідно до яких відповідач вказує на те, що Актом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №1731/15-217 від 14.07.10р. свідоцтво платника податку на додану вартість МПП «Депозит», №22299607, видане 07.07.00р.- анульовано відповідно до вимог п. 9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями.

Позивачем не доведено, що податковий кредит у березні - червні 2008р. сформований внаслідок придбання (будівництва, спорудження) основних засобів.

Таким чином, МПП «Депозит»не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за квітень та липень 2008р. відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно податкової декларації з ПДВ за квітень, липень 2008р. За результатами перевірки складено акт від 08.09.2010р. №65/23- 310/30810541, в якому зафіксовано порушення, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації за квітень та липень 2008р.

За висновками акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно якого позивачем зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за квітень, липень 2008р., отже з цих підстав, позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Актом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №1731/15-217 від 14.07.10р. свідоцтво платника податку на додану вартість МПП «Депозит», №22299607, видане 07.07.00р.- анульовано відповідно до вимог п. 9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями.

Відповідно з п.п. г п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону особа, яка не проводила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни «основні фонди»та «нематеріальні активи»розуміються у значенні, визначеному Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) (далі - ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»), а саме, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно зі статтею 139 Господарського кодексу України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року N 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за N 893/4186, для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби»та кредитом рахунку 15. Якщо частка збудованого об'єкту призначена платником для продажу, то зарахування на баланс відображається за дебетом рахунку 28 «Товари» та кредитом рахунку 15, тобто не є основним засобом.

Надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

МПП «Депозит»не доведено, що податковий кредит у березні - червні 2008р. сформований внаслідок придбання (будівництва, спорудження) основних засобів.

Таким чином, МПП «Депозит»не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008р. на суму 121 644 грн. та липень 2008р. на суму 170 740 грн.

08.09.2010 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено невиїзну документальну позапланову перевірку МПП «Депозит»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, згідно податкової декларації з ПДВ за квітень, липень 2008р. За результатами перевірки складено акт від 08.09.2010р. №65/23-310/30810541, в якому зафіксовано порушення МПП «Депозит»вимог п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації за квітень 2008р. на суму 121 644 грн. та липень 2008р. на суму 170 740 грн. (а.с. 25).

На підставі акту перевірки від 08.09.2010р. №65/23-310/30810541 ДПІ у Маліновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2010 №0000462350/0, яким МПП «Депозит»зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2008р. на суму 121 644 грн. та липень 2008р. на суму 170 740 грн. (а.с. 26).

Згідно з поданою МПП «Депозит»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за квітень 2008р. (вх. від 15.05.2008р. №38118) задекларовано: податкові зобовязання - 464 грн., податковий кредит - 14 456 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 13 992 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 214 352 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку - 126 673 грн., залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 87 679 грн. Разом з декларацією з ПДВ за квітень 2008р. МПП «Депозит»подано довідку, щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4); згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 214 352грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 126 673 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, становить 126 673 грн. Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2) до податкової декларації за квітень 2008р. звітний період, у якому виникла сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду) у розмірі 126 673 грн. - 04.2008р.

Підпунктом "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

При розгляді питання щодо відсутності у платника податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподатковуваних поставок суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Перелік оподатковуваних операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів у межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до наведеного оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, у результаті яких у платника податку - постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

Ураховуючи викладене, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин суд не бере до уваги здійснення платником податку операцій з придбання товарів чи послуг, а також операцій, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від обкладання податком на додану вартість, як підтвердження наявності у такого платника оподатковуваних поставок.

Своєю чергою, відсутність у платника податку на додану вартість оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців згідно з підпунктом "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації такого платника податку.

Відтак, враховуючи вищезазначене, відповідач правомірно склав акт «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»МЧП «ДЕПОЗИТ»№ 1731/15-217 від 14 липня 2010 р., та виніс податкове повідомлення-рішення № 0000462350/0 від 21.09.2010 р.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у звязку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у межах його компетенції та повноважень, судом, також не встановлено ніякої протиправної бездіяльності відповідача.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі закону та обґрунтовано, будь-якої протиправної бездіяльності відповідача судом не встановлено, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «ДЕПОЗИТ»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення № 0000462350/0 від 21.09.2010 року та зобовязання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 жовтня 2011 року.

СуддяО.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «ДЕПОЗИТ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення № 0000462350/0 від 21.09.2010 року та зобовязання вчинити певні дії - відмовити повністю.

14 жовтня 2011 року