Постанова № 18665396, 23.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року 1391/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. при секретарі судового засідання Короташ О.Б., за участю осіб, які беруть участь у справі

від позивача: Пономаренко А.В.,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Київхімремнерго - БЛП»

простягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімремнерго - БЛП»(надалі - відповідач) про стягнення на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 5748, 94 грн. та особливо важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 18233, 44 грн. Загалом 23982, 38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 5748, 94 грн. та особливо важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 18233, 44 грн. Загалом 23982, 38 грн.

Обовязок відповідача вчасно сплачувати страхові внески передбачений приписами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

У судовому засіданні 23.05.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень проти позову суду не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не зявлявся. Матеріали справи містять інформацію про повідомлення його належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Київхімремнерго - БЛП»зареєстровано Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 26.05.1997. Як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області за № 100305435, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а»та «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за грудень 2010 року за списком № 2 у розмірі 5748, 94 грн. та особливо важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 18233, 44 грн. Загалом 23982, 38 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах суд зазначає таке.

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини сьомої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2010 № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за грудень 2010 року., тобто нарахованих до 1 січня 2011 року.

Таким чином, до даних правовідносини застосовуються норми Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року (надалі Закон України № 1058-IV).

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(надалі Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з підпунктом «а»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До 15.03.2000 згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакції Закону України від 16.05.96 р. N 198/96-ВР) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»- «з»цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

У лютому 2000 року частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виключено згідно із Законом України від 17.02.2000 №1461-III. Цим же Законом внесено зміни до Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»згідно з якими фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», віднесено до об'єкту оподаткування збором на обовязкове державне пенсійне страхування.

До січня 2004 року порядок відшкодування підприємствами фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначався пунктом 3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за №998/6189 (надалі Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України).

Щодо осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та мають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «а»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то до набрання чинності Законом України №1058-IV витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій таким особам підприємствами не відшкодовувались.

Водночас, згідно з абзацом пятим частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV починаючи з 01.01.2004 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, з 01.01.2004 законом покладено на відповідача обовязок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за квітень 2010 року (а.с.11) у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2010 року за списком № 2 у розмірі 5748, 94 грн. та особливо важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 18233, 44 грн.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1 та списком № 2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 23982, 38 грн. суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімремнерго - БЛП»(ідентифікаційний код 00203140) на користь Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 5748, 94 грн. та особливо важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 18233, 44 грн. Загалом 23982 (двадцять три тисячі девятсот вісімдесят дві) грн. 38коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Колеснікова І.С.

Постанова у повному обсязі виготовлена 24 травня 2011 року.