Постанова № 18660418, 08.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

08 вересня 2011 року Справа № 5004/978/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. , судді Гулова А.Г. за участю представників сторін: <Текст >

позивача - гол.юр-т ОСОБА_1 (пост.дов. ВМС №123071 від 24.06.2009 р.)

відповідача - юр. ОСОБА_2 (пост.дов. №724-19 від 16.02.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Волинської області від 22.06.11 р.

у справі № 5004/978/11 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку у Волинській області

до відповідача публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

про стягнення 10 722 687 грн. 89 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 22.06.2011 р. у справі № 5004/978/11 частково задоволено позов Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення 10722687,89 грн. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на користь Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області 9130993,45 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 18432,15 грн. пені. Господарський суд Волинської області, керуючись ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України, зменшив належну до стягнення пеню на суму 1843215,45 грн., і в цій частині відмовив у задоволенні позову. Відповідно до рішення стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також судові витрати - 25500,00 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Позивач Національний банк України в особі управління Національного банку України у Волинській області не погоджується із таким рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 22.06.2011 р скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на норми ст.ст.7,25 Закону України «Про Національний банк України», позивач пояснює, що Національний банк України визначає та проводить грошово-кредитну політику та виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування; методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси в т.ч. через рефінансування комерційних банків. Наведені норми банківського законодавства, на думку скаржника, судом не взяті до уваги, про що наголошував в засіданні представник управління.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що кредит рефінансування був виданий відповідачеві 09.12.2008 р. на підтримання його ліквідності і відповідно до норм ст.ст.73,75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з 13.02.2009 р. відповідачу була призначена тимчасова адміністрація як захід впливу до банку-порушника, тому ці обставини суд неправильно взяв до уваги як виняткові обставини, визначені ст.551 ЦК України та п.3 ст.83 ГПК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Волинської області від 22.06.2011 року є законним та обгрунтованим, прийнятим із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що кошти, одержані від Національного банку за кредитом рефінансування, повністю повернуті, а заборгованність по кредиту та відсоткам пояснюється складним фінансовим становищем, яке обумовлено неналежним виконанням позичальниками-клієнтами банку зобовязань за кредитними договорами. Відповідач також звертає увагу апеляційного суду на те, що в процесі перебування ПАТ «Західінкомбанку» під дією тимчасової адміністрації саме тимчасовий адміністратор, якого призначив НБУ, діючи з метою відновлення платоспроможності цього банку, укладав додаткову угоду від 06.01.2010 р. до кредитного договору №13. Таким чином, виходячи з того, що особа адміністратора визначалась НБУ, держава, через призначеного НБУ тимчасового адміністратора, впливала на виконання чи невиконання банком умов договору рефінансування.

Відповідач пояснює, що стягнення пені в розмірі 1843215,45 грн. суттєво погіршить фінансовий стан ПАТ "Західінкомбанк", його ліквідність, що призведе до зростання заборгованості та негативно відобразиться на розрахунках банку в першу чергу із вкладниками, на здійсненні розрахунково-касового обслуговування та виконанні інших зобов'язань перед клієнтами та державним бюджетом.

Просить суд врахувати, що існуюча заборгованність по відсоткам відшкодовується і надав суду апеляційної інстанції докази сплати 80229,04 грн. станом на 31.08.2011 р. після прийняття рішення господарським судом Волинської області. Також звертає увагу, що позивач не зазнав збитків, тому наведені обставини обєктивно оцінені місцевим господарським судом при зменшенні належної до стягнення пені.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача/скаржника і відповідача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

09 грудня 2008 року Національним банком України в особі управління Національного банку України у Волинській області та товариством з обмеженою відповідальністю КБ „Західінкомбанк” (правонаступником якого є ПАТ „Західінкомбанк” згідно з п.1.1 статуту) укладено кредитний договір №13 /а. с. 16-20/.

За умовами п.п.1.1, 1.4, 2.2.4 договору позивач зобовязувався надати відповідачу кредит на суму 34500000 грн. із строком користування до 03.12.2009 р., а відповідач забезпечити повне повернення отриманого кредиту та щомісяця, в передостанній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредитом сплачувати відсотки за фактичне користування коштами в розмірі 19% річних.

Відповідно до п.2.2.4 договору сторони погодили відповідальність позичальника ПАТ „Західінкомбанк” у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за користування ним з кореспондентського рахунку відповідача через відсутність коштів.

Додатковими договорами від 06.01.2010 р. та від 22.04.2010 р. сторони погодили надання кредиту в сумі 34253750,00 грн. на строк до 02.12.2010 р. з оплатою 20 процентів річних (з 22.04.2010 р. 12, 25 процентів річних), а також - відстрочення сплати відсотків до 01.03.2010 р.

Відповідно до п. 2 додаткового договору від 18.05.2010 р. відповідач сплачує проценти за користування кредитом, наданим строком до 02.12.2010 р. одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредитом.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 34500000,00 грн., що підтверджено банківською випискою від 09.12.2008 р. /а.с.59/.

Відповідач суму кредиту повернув повністю, що підтверджено банківською випискою від 31.05.2011 р./а.с.65/. Заборгованність по відсоткам на час прийняття рішення місцевим господарським судом становить 9130993,45 грн. і підтверджена обгрунтованим розрахунком позивача та актом вивірки, виконаної сторонами станом на 08.06.2011 р. За наведених обставин рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь НБУ в особі Управління НБУ у Волинській області є правомірним, відповідає матеріалам справи та нормам ст.ст.193,345 ГК України, ст.ст.509,526,1054 ЦК України.

Позовна вимога про стягнення пені в сумі 1170058,75 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 03.12.2010 р. по 26.05.2011 р. та 673156,7 грн. за прострочення сплати відсотків за період з 03.12.2010 р. по 31.05.2010 р. є підставною, враховуючи наведені вище обставини та умови п.2.2.4 договору і п.2 додаткового договору до кредитного договору від 18.05.2010 р., відповідає при цьому нормам п.6 ст.232 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Тому місцевий господарський суд правомірно визнав заявлені суми пені належними до стягнення.

Суд першої інстанції використав належне суду згідно з п.3 ст.83 ГПК України право на зменшення розміру нарахованої пені та прийняв рішення про стягнення пені в сумі 18432,15 грн. При цьому суд першої інстанції врахував клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення пені. Обгрунтовуючи таке клопотання відповідач просив врахувати, що має значну заборгованність позичальників-клієнтів банку за укладеними кредитними договорами, що вплинуло на затримку розрахунків з Національним банком та виникнення заборгованності. Про надзвичайно складний фінансовий стан банку свідчить призначення тимчасової адміністрації в КБ «Західінкомбанк» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 13.02.2009 р. по 12.02.2010 р. На підтвердження наявності збитків та значної кредиторської заборгованності, відповідач надав суду довідки та звіти/баланси банку. Разом з тим доводить, що ним вживаються практичні заходи до виконання своїх зобовязань, зокрема, перед Національним банком. Так, відповідач повністю сплатив суму кредиту за договором № 13 від 09.12.2008 р. і частково сплатив нараховані відсотки. Термін прострочення був незначним і позивач не довів наявність збитків внаслідок такого прострочення.

Відповідач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що продовжує сплачувати заборгованність по відсоткам, на підтвердження чого надав суду докази сплати 80229,04 грн. відсотків за кредитним договором № 13 від 09.12.2008 р. станом на 31.08.2011 р./а.с.148/.

Колегія суддів встановила, що кредитний договір № 13 укладений 09.12.2008 р. сторонами з метою надання кредиту рефінансування відповідно до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006 р. № 378. Згідно з п.1.1 цієї постанови Національний банк приймає рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується основних вимог Національного банку до банків.

12.02.2009 р. Національним банком України прийнята постанова № 68 «Про призначення тимчасової адміністрації в товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк», де зазначено, що тимчасова адміністрація призначена з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів КБ «Західінкомбанк» і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану з урахуванням пропозицій Управління Національного банку України у Волинській області. Відповідно до цієї ж постанови НБУ з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ «Західінкомбанк» був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в подальшому був продовжений до 12.02.2010 р. (крім зобовязань банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором і погоджених НБУ) - за постановою Правління НБУ від 05.08.2009 р. № 450.

Таким чином, вбачається, що Національним банком України з часу надання кредиту рефінансування 09.12.2008 р. та протягом 2009-2010 р.р. вживались заходи, направлені на фінансове оздоровлення КБ «Західінкомбанк», відновлення його платоспроможності з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів КБ «Західінкомбанк» і приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.

Процедура тимчасової адміністрації була завершена лише 12.02.2010 р.

Наведені обставини місцевий господарський суд цілком підставно взяв до уваги як виняткові обставини в розумінні ст.551 ЦК України, п.3 ст.83 ГПК України.

Матеріалами справи також підтверджено, що фінансове становище банку відповідача залишається складним господарським судам першої та апеляційної інстанцій надані довідки та звітні фінансові документи, які свідчать про значну заборгованність позичальників та дебіторів банку. Разом з тим, вбачається, що банк продовжує виконувати свої зобовязання як перед клієнтами, так і перед бюджетом і Національним банком. Одночасно Національний банк України продовжує вживати заходи до приведення діяльності банку відповідача у повну відповідність до вимог НБУ.

Так, 14.05.2010 р. Національним банком України та ПАТ «Західінкомбанк» укладена угода № 1 про вжиття заходів для усунення порушень нормативно-правових актів Національного банку України та поліпшення фінансового стану Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», додатком до якої є План заходів щодо поліпшення фінансового стану ПАТ «Західінкомбанк» на період з 01.06.2011 р. по 01.06.2012 р., де визначені як позитивні зміни так і заходи фінансового оздоровлення банку /а.с.190-194/.

З огляду на наведені обставини та норми ст.3 ЦК України щодо засад справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства колегія суддів вважає доцільним застосування норм ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України.

Стягнення пені у повному розмірі не сприятиме покращенню фінансового стану банку відповідача, стабілізації його роботи в умовах впроваджених НБУ заходів до приведення діяльності банку у повну відповідність до вимог Національного банку України.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є непереконливими з урахуванням наведеного, а твердження про призначення тимчасової адміністрації виключно як заходу впливу до банку-порушника, - є необгрунтованими. Колегія суддів звертає увагу, що серед основних причин, внаслідок яких погіршилась платоспроможність та загальний фінансовий стан банку, визначених НБУ у розділі І Плану заходів щодо поліпшення фінансового стану ПАТ «Західінкомбанк»на період з 01.06.2011 р. по 01.06.2012 р./а.с.193/, не йдеться про конкретні порушення чи заходу впливу до банку-порушника.

Судом взято до уваги, що відповідач повністю сплатив суму кредиту за договором рефінансування і відшкодовує заборгованність по відсоткам за цим договором. Таким чином підтверджено, що відповідач не ухиляється від виконання своїх зобовязань, продовжує добровільно виконувати платежі, а заборгованність обумовлена складним фінансовим становищем КБ «Західінкомбанк», докладна інформація про яке є у НБУ. Розмір пені є значним і не відповідає наслідкам порушення. При цьому судом враховано, що за умовами договору № 13 від 09.12.2008 р. кредит забезпечений майновими правами за кредитними договорами з позичальниками КБ «Західінкомбанк», і позивачем не доведено наявність збитків внаслідок несвоєчасного виконання банком зобовязань за кредитним договором.

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи і колегія суддів погоджується із оцінкою та висновками місцевого господарського суду щодо зменшення розміру нарахованої пені. Рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству і відсутні підстави для його зміни чи скасування згідно зі ст.104 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Національного банку України в особі управління Національного банку у Волинській області залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 22.06.2011 р. у справі № 5004/978/11 залишити без змін.

Справу №5004/978/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

01-12/12183/11