Постанова № 18660170, 04.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 9/220

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2652/15/14-11 від 15.06.2011 року,

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 042/18/1-8300 від 08.11.2011 року,

від відповідача-2: не зявився,

від третьої особи-1: ОСОБА_2, довіреність № 8-НЮ від 04.01.2011 року,

від третьої особи-2: не зявився,

від третьої особи-3: ОСОБА_4, довіреність № 225-КР-1276 від 07.09.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради,

на рішення господарського суду м. Києва від 8 грудня 2010 року,

у справі № 9/220 (суддя Бондаренко Г.П.),

за позовом Міністерства інфраструктури України, м. Київ,

до 1)Головного управління комунальної власності в м. Києві, м. Київ,

2)Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», м. Київ,

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: 1) Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»;

2) Фонду державного майна України, м. Київ;

3) Київської міської ради,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство транспорту та звязку України звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління комунальної власності в м. Києві про визнання права власності (т. І а.с. 6-12).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 серпня 2010 року було залучено до участі у справі другого відповідача КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (т. І а.с. 91-93).

Рішенням господарського суду м. Києва від 8 грудня 2010 року по справі № 9/220 позов задоволено (т. І а.с. 39-45).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 7 лютого 2011 року за № 29/246, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 8 грудня 2010 року по справі № 9/220 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Справа надійшла до Київського апеляційного господарського суду 10 лютого 2011 року та передана на розгляд 18 лютого 2011 року (т. ІІ а.с. 72-77).

Апеляційна скарга третьої особи мотивована порушенням місцевим господарським судом Порядку оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, а також Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2011 року відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження (т ІІ а.с. 65-66).

Ухвалою апеляційного господарського суду від 1 березня 2011 року апеляційне провадження у справі № 9/220 зупинено до закінчення реорганізації Міністерства транспорту та звязку України (а.с. 185).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2011 року апеляційне провадження у справі № 9/220 поновлено та призначено розгляд справи на 04 жовтня 2011 року.

У судове засідання 04 жовтня 2011 року представники відповідача-2 та третьої особи-2 не зявились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про поновлення апеляційного провадження учасників процесу було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідача-2 третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

Представники відповідача та Київської міської ради підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати рішення господарського суду м. Києва від 08 грудня 2010 року по справі №9/220 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача та третьої особи-1 проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу третьої особи-3 без задоволення.

Також, представником позивача подано довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо реєстрації Міністерства інфраструктури України.

12 травня 2011 року Президентом України видано Указ № 581/2011 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України», яким установлено, що Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.

Згідно з ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необхідність зміни Міністерства транспорту та зв'язку України (позивача по справі) на його правонаступника Міністерство інфраструктури України.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 04 жовтня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Листом № 042/13/1-7393 від 24 жовтня 2007 року Головне управління комунальної власності міста Києва повідомило ДТГО «Південно-Західна залізниця» про те, що наданий пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення (т. І а.с. 17).

Міністерство транспорту та звязку України у своєму позові зазначає, що деякі документи, що передбачені Положенням не збереглися. При цьому позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо оформлення та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, свідчить про невизнання останнім прав держави на спірний обєкт і порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства.

Отже, предметом спору у даній справі є визнання права державної власності на обєкт нерухомості з підстав відмови відповідачем в оформленні такого права субєкту господарювання, що входить до сфери управління центрального органу державної виконавчої влади, через ненадання ним необхідних документів для оформлення такого права.

Статтею 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10 липня 2003 року.

Підпунктом 28 пункту 7 Положення № 584/744 від 10 липня 2003 року регламентовано, що Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31 серпня 2001 року та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31 серпня 2001 року за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Отже, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, і у даній справі, не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» також не оспорює та не претендує на право власності на спірне майно, а лише веде облік та реєстрацію власників та прав власності на нерухоме майно.

Листом 042/13/1-7393 від 24 жовтня 2007 року відповідач повідомив, які саме документи необхідно надати для оформлення права власності.

З наведеного вбачається, що відповідач не оспорює право державної власності на обєкт нерухомості, а відмовляє в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим. що пакет документів, наданих позивачем, містив докази втрати певних документів, а тому, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем 1 прав позивача на користування та розпорядженням майном.

Однак, відсутність у позивача всіх необхідних документів не може бути підставою для подання позову до Головного управління комунальної власності м. Києва, оскільки останнє ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та звязку України.

Відтак, підстави для задоволення позову та визнання права власності на спірне майно відсутні.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду врахувала позицію Верховного суду України щодо розгляду аналогічних спорів між Міністерством транспорту та звязку України та Головним управлінням комунальної власності м. Києва, яка викладена у постановах від 20 червня 2011 року по справах № 36/237, №40/427 та № 16/252.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 08 грудня 2010 року необхідно скасувати у звязку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, «Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита».

Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Змінити Міністерство транспорту та зв'язку України (позивач по справі) на його правонаступника - Міністерство інфраструктури України.

2.Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 8 грудня 2010 року у справі № 9/220 задовольнити.

3.Рішення господарського суду міста Києва від 8 грудня 2010 року по справі №9/220 скасувати.

4.Прийняти нове рішення у справі № 9/220: «В позові відмовити повністю».

5.Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 37472062) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ) 51 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи у Київському апеляційному господарському суд.

6.Справу № 9/220 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.