Рішення № 18659808, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/23404.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

До Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН”

Про стягнення 14225,80 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 29-08/01 від 29.08.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 14225 грн. 80 коп., відповідно до умов договору оренди № 39/2009 від 31.07.09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.11. порушено провадження у справі № 30/234, розгляд справи було призначено на 15.09.11. о 11-10.

Позивач частково не виконав вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.11. розгляд справи № 30/234 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.10.11. о 14-30.

Позивачем в судовому засіданні 04.10.11. подано суду розрахунок суми пені, згідно якого розмір пені становить 1273,08 грн.

В судовому засіданні 04.10.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.11. повторно не зявився, але 23.09.11. відповідачем до відділу діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/234, в звязку з відпусткою повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН”.

Розглянувши в судовому засіданні 04.10.11. зазначене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 30/234, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідач, як юридична особа не позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника, видавши йому довіреність.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до клопотання відповідача від 14.09.11., розгляд справи № 30/234 згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.11. було відкладено на 04.10.11. о 14-30.

За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/234.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.09. між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (правонаступником якого є позивач) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” (Орендар) укладено Договір оренди № 39/2009 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених цим Договором Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 26,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, на 7 поверсі, кімната № 713, для використання під офіс.

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначено, що орендоване приміщення належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежилий будинок № 010001938 серія № НБ від 16.02.99.

Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням вартістю, вказаною в п. 1.1, у термін, визначений у цьому Договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Орендар зобовязався прийняти за актом приймання-передачі і використовувати орендоване приміщення виключно за призначенням згідно з п.1.1 та умовами цього Договору.

На виконання умов Договору, 01.08.09. між сторонами було підписано акт прийому-передачі спірного майна в оренду.

У відповідності до п. 3.1 Договору встановлено, що плата за користування орендованим приміщенням складає 6600,00 грн. щомісячно.

Плата за користування орендованим приміщення включає: орендну плату, визначену з застосуванням орендної ставки, плату за землю та витрати Орендодавця по утриманню та експлуатації приміщення.

Відповідно до п. 3.2 Договору, сторонами погоджено, що Орендар проводить оплату за користування орендованим майном шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця суми, визначеної п. 3.1 Договору.

Пунктом 4.4 Договору, Орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати кошти за користування орендованим приміщенням у відповідності з розділом 3 Договору, до дати підписання Орендарем акту приймання-передачі майна.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що станом на 16.06.11., в звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині внесення орендних платежів, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” перед позивачем за лютий та березень 2010 р. становить 13200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 04-10/680 від 07.04.10. з вимогою погашення заборгованості в розмірі 13200,00 грн. за Договором оренди.

Надіслання на адресу відповідача зазначеного вище листа підтверджується матеріалами справи, а саме: належним чином засвідченою копією поштового повідомлення про вручення, згідно якого вбачається, що вказаний лист відповідачу вручено 12.04.10.

Але матеріали справи не містять доказів відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” на вказаний вище лист позивача та доказів погашення з боку відповідача заборгованості за Договором оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури: № УЗ-0000128 від 02.02.10. на суму 6600,00 грн. та № УЗ-0000204 від 01.03.10. на суму 6600,00 грн., згідно яких відповідач повинен був сплатити орендні платежі за лютий та березень 2010 р. в сумі 13200,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з лютого по березень 2010 р. не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 13200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по перерахуванню на користь позивача орендної плати за період з лютого по березень 2010 р. не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 39/2009 від 31.07.09. в сумі 13200,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.6 Договору просить суд стягнути з відповідача 1025,80 грн. пені.

У відповідності до п. 3.6 Договору, сторонами погоджено, що плата за користування орендованим приміщенням внесена несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1025,80 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу “МТН” (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2, літера А, код ЄДРПОУ 14358490) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780) 13200 (тринадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 1025 (одна тисяча двадцять пять) грн. 80 коп. пені, 142 (сто сорок дві) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 06.10.11.