Рішення № 18659612, 05.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2011 р. Справа 7/132/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в осбі Хмельницької філії, м. Хмельницький <адреса позивача >

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 <адреса відповідача >

про стягнення 951,7 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 302 від 30.06.2011 року, перепустка видана 15.09.2009 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії заборгованості у розмірі 951,70 грн., з яких 883,29 грн. боргу за надані послуги електрозв'язку, 24,83 грн. пені, 30,49 грн. інфляційних втрат та 13,09 грн. 3 % річних простроченої суми заборгованості, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.09.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/132/2011/5003 та призначено до розгляду на 05.10.2011 року.

Відповідач в судове засідання 05.10.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, не повідомив про причини своєї неявки та неподання документів, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20996301 наявним в матеріалах справи.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (Оператор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Бізнес-абонент) укладено договір № 706 про надання послуг бізнес-мережі.

Відповідно до п. 1.1 Договору Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

Оператор організовує Бізнес-абоненту лінію(ї) зв'язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує Бізнес-абоненту інші варіанти підключення (п. 2.1 Договору).

Перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг Бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до Договору, що підписуються сторонами по кожному з видів замовлених послуг (п. 2.2 Договору).

Згідно п.3.1.1 Договору Оператор зобов'язується надавати замовлені послуги за встановленими показники якості цілодобово 365 (366) днів на рік, в тому числі надавати Бізнес-абоненту безоплатний доступ до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійної служби газу, служби допомоги тощо.

В свою чергу Бізнес-абонент зобов'язаний проводити оплату послуг в порядку та термін визначені Договором ( п.3.2.3 Договору).

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - попередня оплата (внесення авансу) та/або в кредит (п.4.2 Договору).

Згідно п.4.3 Договору Оператор не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг, Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року у межах якого надавались послуги.

При цьому в разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент повинен сплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, а при авансовій системі оплати Бізнес-абонент проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи із фактично наданих послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період (п.п.4.4, 4.4.1, 4.5, 4.5.1 Договору).

Також, 03.06.2011 року та 04.06.2011 року між сторонами була підписана Додаткова угода № 1 про надання послуг телефонного зв'язку та додаток № 1.1 до Договору № 706 від 03.06.2011 року в яких сторони, крім іншого, погодили види послуг, які надаються Бізнес-абоненту та тарифи.

Як вбачається з матеріалів справи за період з червня 2010 року по червень 2011 року позивачем надано відповідачу телекомунікаційних послуг на загальну суму 2 444,49 грн..

Відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати виконував неналежним чином та за надані послуги провів частково розрахунок на суму 1561,20 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 883,29 грн. за період з червня 2010 року по вересень 2011 року (2444,49-1561,20).

В підтвердження виконання сторонами зобов'язань за Договором по наданню телекомунікаційних послуг та наявності боргу відповідача позивачем надано суду рахунки на оплату, розписки про отримання рахунку, реєстри надісланих рахунків, оборотно-сальдову відомість, платіжні доручення, обґрунтований розрахунок боргу тощо.

23.08.2011 року позивачем надіслано претензію № 135 відповідачеві з вимогою погашення заборгованості (а.с.17).

За твердженням позивача відповіді на претензію від 23.08.2011 року відповідачем надано не було, заборгованість за надані послуги не погашено.

Слід вказати, що в підтвердження відсутності розрахунків зі сторони відповідача та наявності боргу в розмірі 883,29 грн. позивачем надано суду довідку-розрахунок заборгованості станом на 01.10.2011 року.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 883,29 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24,83 грн. пені (з 21.02.2011 року по 21.07.2011 року), 30,49 грн. інфляційних втрат (з 01.12.2010 року по 31.07.2011 року) та 13,09 грн. 3% річних (01.12.2010 року по 31.08.2011 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що у разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплаті боргу Бізнес-абонентам в першу чергу погашається сума пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені, 3 % річних не виявлено помилок в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим при перевірці розрахунку судом виявлено помилки в обчисленні інфляційних втрат, які полягають у неврахуванні від'ємного значення, яке отримано за липень 2011 року в зв'язку з дефляційним значенням індексу інфляції, а саме судом отримано від'ємне значення за вказаний період в розмірі 11,48 грн..

З врахуванням наведеного в стягненні 11,48 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частковому задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні інфляційних втрат.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

05.10.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5 ,22 ,32 ,33 ,34 ,36 ,43 ,44 ,45 ,46 ,49 ,78 ,82 ,84 ,85 ,87,115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 24032 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії, вул. Проскурівська, 13, м. Хмельницький, 29031- (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 01182500) - 883 грн. 29 коп. боргу, 24 грн. 83 коп. пені, 13 грн. 09 коп. 3 % річних, 30 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 100 грн. 77 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 233 грн. 15 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 11 грн. 48 коп. інфляційних втрат відмовити.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 жовтня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, 24032.

3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_2