КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2007 № 30/287
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Сергієнко В.В. - дов. №284 від 28.03.2007р.;
від відповідача - Корнєв Є.Л. - дов. б/н від 26.11.2007р.;
від третьої особи: 1) Щипакова Ю.Р. - дов. вих.№1 від 08.10.2007р.;
2) не з'явились;
3) не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Оренда"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.11.2007
у справі № 30/287 (Ващенко Т.М.)
за позовом Комунального підприємства "Оренда"
до Відкритого акціонерного товариства "Київбуддеталькомплект"
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпресса"
Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація "Джерело Надії"
Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
про розірвання договору та виселення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Договору оренди №603/22 від 01.02.2000р., укладеного між Комунальним підприємством «Оренда» та Відкритим акціонерним товариством «Київбуддеталькомплект», виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 150,9 кв. м., розташованого по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві та передачу вказаного приміщення позивачу по акту приймання-передачі.
18.09.2007р. позивачем було подано доповнення до позовної заяви, в яких він просив суд розірвати Договору оренди №603/22 від 01.02.2000р., укладений між Комунальним підприємством «Оренда» та Відкритим акціонерним товариством «Київбуддеталькомплект», виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 150,9 кв. м., розташованого по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві та зобов'язати здати вказане приміщення позивачу по акту приймання-передачі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за відсутності погодження з позивачем користується орендованим нежитловим приміщенням з іншими особами, чим порушує п.5.1 Договору оренди та положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки відповідач умов Договору оренди не порушував, а термін дії договору є продовженим у встановленому законодавством порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2007р., відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі №30/387 було залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресса», Кіровоградську обласну Молодіжну громадську організацію «Джерело надії» та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1.
Третя особа-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресса») проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні з підстав, ідентичним тим, які були викладені відповідачем.
Інші треті особи у судові засідання до суду першої інстанції не з'явились, відзиву на позов не надали, свою позицію у спорі не визначили. Справа, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287 в задоволенні позову Комунальному підприємству «Оренда» було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287, прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, позивач зазначав про те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо істотного порушення відповідачем умов Договору оренди, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, а саме ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 17, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2007р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287, прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про те, що заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287 як таке, що прийняте з всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник третьої особи-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресса») у судовому засіданні надав суду пояснення, в яких зазначив про те, що заперечує проти апеляційної скарги позивача, вважає її необґрунтованою, просить суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287.
Представники інших третіх осіб у судове засідання не з'явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників третіх осіб про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представників третіх осіб (Кіровоградської обласної Молодіжної громадської організації «Джерело надії» та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
01.02.2000р. між Управлінням майном Подільської райдержадміністрації та Відкритим акціонерним товариством «Київбуддеталькомплект» було укладено Договір оренди №603/22 (далі за текстом - Договір) (т.с. 1, а.с. 7-9).
Згідно з умовами Договору (п.1.1), Подільська райдержадміністрація (Орендодавець) на підставі розпорядження №332 від 10.04.1998р. та ордеру №71 від 10.04.1998р. передав, а відповідач (Оредар) прийняв в орендне користування приміщення загальною площею 150,9 кв. м., розташоване на першому поверсі нежитлового будинку по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві, для розміщення службових приміщень.
У відповідності до п.5.1 Договору, Орендар не має права передавати обов'язки по Договору іншим особам, організаціям, а також передавати орендоване приміщення повністю або частково у суборенду іншій організації, або використовувати його спільно з будь-якими юридичними та фізичними особами на підставі двосторонніх з ними угод без згоди Орендодавця.
Згідно з п.7.2 Договору, сторони визначили термін дії договору з 01.02.2000р. по 10.04.2013р.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Комунальному підприємству “Оренда” Подільською районною у місті Києві радою делеговані функції Орендодавця.
01.04.2002р. між Комунальним підприємством “Оренда” та відповідачем було укладено додаткову угоду про зміну і доповнення до договору №603/22 від 01.02.2000р. оренди нежитлового приміщення по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві, в якій сторони погодили, що Орендодавцем по договору №603/22 від 01.02.2000р. є Комунальне підприємство “Оренда” (позивач) (т.с.1, а.с.10).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що 07.05.2007р. в ході обстеження орендованого приміщення представником Комунального підприємства «Оренда» було встановлено, що частину приміщення безпідставно використовують суб'єкти підприємницької діяльності, у зв'язку з чим на адресу відповідача було надіслано лист №426 від 08.05.2007р., в якому позивач вимагав від відповідача звільнити орендоване приміщення та передати його позивачу за актом прийому-передачі.
Листом №120 від 15.05.2007р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки 28.06.2005р., 29.06.2005р., 30.06.2005р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпресса», Кіровоградською обласною Молодіжною громадською організацією «Джерело надії», Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоди про спільне використання приміщення, вказані особи займають спірне приміщення правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства.
Суд першої інстанції Рішенням від 08.11.2007р. по справі №30/287 відмовив в задоволенні позовних вимог, зазначивши про те, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів.
Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”№2269-ХІІ від 10.04.1992р. (із змінами та доповненнями).
В ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що 28.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Київбуддеталькомплект”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпресса” та Комунальним підприємством “Оренда” було укладено угоду про спільне використання приміщення загальною площею 15,33 кв. м. по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві для розміщенні офісу та Додаток № 1 до неї.
Згідно з умовами вищевказаної угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпреза”, як Орендар, зобов'язалось вносити орендну плату безпосередньо на рахунок Комунального підприємства “Оренда” (Орендодавця).
Термін дії угоди від 28.06.2005р. сторонами встановлений з 28.06.2005р. по 01.01.2006р.
Факт передачі орендованого приміщення загальною площею 15,33 кв. м відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю “Імпресса” підтверджується Актом прийому-передачі приміщення від 28.06.2005р.
29.06.2005р. між відкритим акціонерним товариством “Київбуддеталькомплект”, Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Комунальним підприємством “Оренда” було укладено угоду про спільне використання приміщення загальною площею 16,07кв. м. по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві для розміщення офісу та Додаток № 1 до неї.
За вказаною угодою Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання вносити орендну плату безпосередньо на рахунок Комунального підприємства “Оренда” (Орендодавця).
Приміщення загальною площею 16,07 кв. м було передано відповідачем Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за Актом прийому-передачі приміщення від 29.06.2005р.
Термін дії угоди сторонами було встановлено з 29.06.2005р. по 01.01.2006р.
30.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Київбуддеталькомплект”, Кіровоградською обласною молодіжною громадською організацією “Джерело Надії” та Комунальним підприємством “Оренда” було укладено угоду про спільне використання приміщення загальною площею 22,34 кв. м по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві для розміщення офісу та Додаток № 1 до неї.
Згідно з умовами угоди, Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація “Джерело Надії”, як Орендар, зобов'язалась вносити орендну плату безпосередньо на рахунок Комунального підприємства “Оренда” (Орендодавця).
Приміщення загальною площею 22,34 кв. м було передано Кіровоградській обласній молодіжній громадській організації “Джерело Надії” за Актом прийому-передачі приміщення від 30.06.2005р.
Термін дії угоди від 30.06.2005р. встановлено з 30.06.2005р. по 31.12.2005р.
Зазначені приміщення були надані в спільне користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, Кіровоградській обласній молодіжній громадській організації “Джерело Надії” із загальної площі, переданої Комунальним підприємством “Оренда” відповідачу за спірним Договором оренди.
Угоди про спільне використання приміщень були погоджені з Управлінням з питань майна Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.
Суд першої інстанції визнав правомірним використання вказаними особами орендованих приміщень, посилаючись на те, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, посилання позивача на те, що вищевказані угоди від 28.06.2005р., 29.06.2005р. та 30.06.2005р. припинили свою дію 01.01.2006р. спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем не було надіслано на адреси третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заяв про припинення зазначених вище угод. До того ж, з січня 2006 року позивач надавав платіжні вимоги всім учасникам даних угод про спільне використання приміщень (Товариству з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, Молодіжній громадській організації “Джерело надії” та Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1), в залежності від зайнятої ними площі, а також підписував акти про надання послуг, а отже позивач вищезазначеними діями підтвердив дійсність угод про спільне використання приміщення від 28.06.2005р., 29.06.2005р. та 30.06.2005р.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що порушення умов спірного Договору оренди з боку відповідача відсутні, оскільки треті особи користуються спірним приміщенням у відповідності до умов зазначених вище угод, які не припинили свою дію, тому підстави для розірвання Договору відсутні.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини. В ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.15 Угоди про спільне використання приміщення від 30.06.2005р., укладеної з Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, термін дії угоди встановлено з 30.06.2005р. по 01.01.2006р.
Згідно з п.15 Угоди про спільне використання приміщення від 29.06.2005р., укладеної з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, термін дії угоди встановлено з 29.06.2005р. по 01.01.2006р.
У відповідності до п.15 Угоди про спільне використання приміщення від 30.06.2005р., укладеної з Кіровоградською обласною молодіжною громадською організацією “Джерело Надії”, термін дії угоди встановлено з 30.06.2005р. по 31.12.2005р.
При укладанні угод сторони погодили всі особливі умови, в тому числі термін їх дії. З вищенаведеного вбачається, що угоди про спільне використання приміщень припинили свою дію 31.12.2005р. та 01.01.2006р.
В запереченнях на позов відповідач зазначає про те, що Відкрите акціонерне товариство “Київбуддеталькомплект”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація “Джерело Надії” звертались до Подільської райдержадміністрації з проханням продовжити термін дії угоди про спільне використання приміщень від 29.06.2005р. та 30.06.2005р. на 2006р. і 2007р. відповідно. Зі слів відповідача, Подільська держадміністрація направила вказані листи на розгляд до Управління з питань нерухомого майна Подільського району м. Києва.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, ані відповідачем, ані третіми особами до матеріалів справи не було надано відповідні рішення Управління з питань нерухомого майна Подільського району м. Києва, прийняті за результатами розгляду заяв відносно продовження терміну дії угод про спільне використання приміщень від 29.06.2005р. та 30.06.2005р. Будь-які звернення до позивача з боку третіх осіб щодо продовження терміну дії вказаних угод в матеріалах справи також відсутні.
Окрім того, в справі (т.с.1, а.с.42-43) наявна копія листа відповідача №164 від 16.08.2007р., в якому останній повторно просить третіх осіб звільнити приміщення, передані для спільного використання
Посилання суду першої інстанції на той факт, що протягом 2006-2007рр. позивачем виставлялись до сплати третім особам відповідні рахунки з орендної плати, як на підтвердження погодження позивача з пролонгацією угод судом не приймається до уваги, з огляду на те, що рахунки виставлялись за фактичне користування, а не згідно з Договором оренди, про що зазначено в графі “призначення платежу”.
Відповідно до ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутств орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація “Джерело Надії” займають приміщення, передані в спільне користування, за наявності законних підстав є документально непідтвердженим і спростовується доказами, наявними у матеріалах справи.
07.05.2007р. в ході обстеження орендованого відповідачем приміщення, розташованого по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві, представником Комунального підприємства “Оренда” було встановлено, що частину приміщення безпідставно використовують суб'єкти підприємницької діяльності, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпресса”, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація “Джерело Надії”, Товариство з обмеженою відповідальністю “SVP рембуд “Вікна нашого міста” та Будівельне управління МЖК-1, про що складено Акт перевірки використання орендованого нежитлового приміщення від 07.05.2007р. (т.с.1, а.с. 11)
У відповідності до п.5.1 Договору, Орендар не має права передавати обов'язки по Договору іншим особам, організаціям, а також передавати орендоване приміщення повністю або частково у суборенду іншій організації, або використовувати його спільно з будь-якими юридичними та фізичними особами на підставі двосторонніх з ними угод без згоди Орендодавця.
В п.6.9 Договору встановлено, що при порушенні вимог п.5.1 цього договору, за приміщення, передане в суборенду, з Орендаря стягується штраф в п'ятикратному розмірі від місячної орендної плати, встановленої відповідно до пп.1.3.2 п.1.3 цього договору оренди, за весь період суборенди. При цьому за Орендодавцем залишається право порушення питання дострокового розірвання цього договору згідно чинного законодавства.
Відповідно до п.7.5 Договору оренди, на вимогу Орендодавця дію договору може бути припинено достроково у випадку використання Орендарем орендованого майна не у відповідності з цим договором чи призначенням.
Позивач надіслав відповідачу пропозицію №426 від 08.05.2007р., в якій зазначав про порушення відповідачем вимог п.5.1 Договору оренди, у зв'язку з чим вимагав від відповідача, зокрема, звільнити орендоване приміщення та передати його позивачу за актом прийому-передачі.
Проте, відповідач заперечує наявність з його боку порушень умов Договору оренди, у зв'язку з чим відмовляється звільнити орендоване приміщення.
Статтею 611 Цивільного кодексу України розірвання договору віднесено до одної з форм відповідальності за порушення зобов'язання.
Підстави для зміни або розірвання договору наведені в ст. 651 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має правло передати спір на вирішення суду.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог п.5.1 спірного Договору є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
В ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутств орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Ані відповідачем, ані третіми особами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові та апеляційній скарзі, тоді як ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що висновки, викладені в оскаржуваному Рішенні місцевого господарського суду, спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи, і при вирішенні спору судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права.
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки при розгляді справи апеляційним судом було встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті Рішення по справі №30/287 від 08.11.2007р. було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга Комунального підприємства “Оренда” підлягає задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва по справі №30/287 від 08.11.2007р. - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, судові витрати у сумі 245,50 грн. (85,00 грн. - державне мито за подання позовної заяви; 42,50 грн. - державне мито за подання апеляційної скарги; 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Оренда” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. по справі №30/287 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Розірвати Договір оренди №603/22 від 01.02.2000р., укладений між Комунальним підприємством «Оренда» та Відкритим акціонерним товариством «Київбуддеталькомплект».
5. Виселити Відкрите акціонерне товариство «Київбуддеталькомплект» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Г, р/р №26002200000231 в Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 322078, код ЄДРПОУ 04012419) з нежитлового приміщення загальною площею 150,9 кв. м., розташованого по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві.
6. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Київбуддеталькомплект» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Г, р/р №26002200000231 в Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 322078, код ЄДРПОУ 04012419) здати нежитлове приміщення загальною площею 150,9 кв. м., розташоване по вул. Сагайдачного, 25-Г у м. Києві, по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Оренда» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, р/р №26002201975001 в Подільській філії АКБ «Київ», МФО 320401, код ЄДРПОУ 31840749).
7. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київбуддеталькомплект» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Г, р/р №26002200000231 в Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 322078, код ЄДРПОУ 04012419) на користь Комунального підприємства «Оренда» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, р/р №26002201975001 в Подільській філії АКБ «Київ», МФО 320401, код ЄДРПОУ 31840749) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) державного мита за подання позовної заяви, 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) державного мита за подання апеляційної скарги та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
9. Матеріали справи №30/287 повернути до Господарського суду міста Києва.
10. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
26.12.07 (відправлено)
Судове рішення № 1865725, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 19.12.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/287. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: