Постанова № 18654413, 03.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 року Справа № 2а-7671/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Твердохліб Р.С.

при секретарі:Григоренко-Тумасян А.М.

за участю сторін:

представник позивачаОСОБА_1 (дов. від 13.01.2011 №398/09-20)

відповідачне зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 грн. та штрафні санкції у сумі 170 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 грн. та штрафні санкції у сумі 170 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області , як платник страхових внесків.

Відповідач не здійснив своєчасно перерахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 2504,20 грн. до пенсійного фонду України у установлений законом строк. Сума боргу відповідача утворилась за період з 01.01.2011 по 01.08.2011 і складає 2504,20 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника та вимогами про сплату боргу. Заборгованість складається з заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 грн. та штрафних санкцій у розмірі 170 грн. До цього часу у добровільному порядку відповідачем борг не погашено.

У звязку з чим, позивач Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 2504,20 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду повідомлені належний чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин та на підставі ст.. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду (далі - постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка» зареєстрована виконкомом Свердловської міської ради Луганської області 03.02.2004, ідент. код 20189608, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ( а.с. 22).

20 січня 1998 року відповідач зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. свердловську луганської області платником страхових внесків, що підтверджується заявою (а.с. 21)

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464- VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону №2464- VI єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування

Згідно ст. 3 Закону №2464- VI збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

обовязковості сплати;

законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообовязкового державного соціального страхування;

прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;

захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;

відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обовязків.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464- VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону №2464- VI платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідачем самостійно обчислено та нараховано за період з 01.01.2011 по 01.08.2011 суму єдиного внеску, що підлягає до сплати у розмірі 2334,20 грн., що підтверджується звітами (а.с. 35-47).

Згідно ст. 9 Закону №2464- VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць (ч.8 ст. 9 Закону №2464- VI)

Відповідно до ч.11 ст. 9 Закону №2464- VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст. 9 Закону №2464- VI).

Проте в порушення вимог ст. 9 Закону №2464- VI відповідачем не сплачено єдиний внесок за період з 01.01.2011 по 01.08.2011 у розмірі 2334,20 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог (а.с.5), карткою особового рахунку відповідача (а.с. 8-13).

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464- VI недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

За таких обставин у відповідача утворилась недоїмка зі спалти єдиного внеску у розмірі 2334,20 грн.

Крім того, відповідно до картки особового рахунку у відповідача станом на 01.08.2011 обліковуються штрафні сакції у розмірі 170,00 грн, які нараховано 29.03.2011 (а.с.8).

Отже, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 01.08.2011 становить 2504,20 грн, з яких недоїмка 2334,20грн, та штрафні санкції 170,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 25 Закону №2464- VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону №2464- VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобовязаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобовязаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На виконання вказаної норми позивачем 05 серпня 2011 винесено вимогу№Ю-42/7 про сплату боргу у сумі 112301,31 грн. (а.с. 14), яку на адресу відповідача було направлено 05.08.2011 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50).

Конверт з вимогою повернуто з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 49).

Відповідач станом на час розгляду справи самостійно у добровільному порядку заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 13 Закону №2464- VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 грн. та штрафні санкції у сумі 170 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 грн. та штрафні санкції у сумі 170 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» (ідент код 20189608, 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Лутугіна, 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (ідент код 21792442 , 98400, Луганська область, м. Сверловську, вул. Пирогова, 9) недоїмку за період з 01.01.2011 по 01.08.2011 зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2334,20 (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 20 коп.) грн. та штрафних санкцій у розмірі 170,00 (сто сімдесят гривень 00 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 жовтня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб