Постанова № 18654204, 26.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2011 року Справа № 2а-6761/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора: Якушкіна Д.В.,(посвідчення від 01.10.2010 № 1060,

представника позивача: ОСОБА_1, (довіреність від 25.08.2011 № 8724/03-15)

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до субєкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1672,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2011 року прокурор Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрован в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове пенсійне страхування”від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внескі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим за період з 01.01.2010 по 10.06.2011 утворилась заборгованість в сумі 1672,68 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення № Ф-1251 від 04.04.2011 на суму 1672,68 грн.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача, позовні вимоги підтримали, просили стягнути заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1672,68 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлений про дату час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив. (а.с. 20, 25)

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 08.12.2005 (а.с. 7-8) та 31.03.2011 надав до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі звіт про нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичними особами СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування єдиний податок.

У вказаному звіті за 2010 рік відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків у загальній сумі 1893,60 грн., з яких самостійно сплачено 220,92 грн. (а.с. 11-12)

Згідно картки особового рахунку та таблиці нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичними особами субєктами підприємницької діяльності за період за 2010 рік, заборгованість по страховим внескам складає 1672,68 грн. (а.с. 13)

Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_2 своєчасно не сплачена.

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу № Ф-1251 від 04.04.2011 на суму 1672,68 грн., однак конверт з поштовим відправлення повернуто на адресу позивача з позначкою пошти «за відмовою адресата від одержання», вищезазначена вимога у встановленому Законом порядку не оскаржена (а.с.9,10).

З картки особового рахунку громадянина підприємця (а.с.13), звіту про нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 31.03.2011(а.с.12) та вимоги № Ф-1251 від 04.04.2011 (а.с.10) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1672,68грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”№ 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу)

Таким чином суд визнає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (92303, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Айдарська, 13) на р/р 25605312749 в ЛОУ АВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 364036, ід. код 21792583 заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1672,68 грн. (одна тис. шістсот сімдесят дві грн.. 68 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

СуддяТ.В. Смішлива