Постанова № 186519, 05.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.06 р. Справа № 7/176а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С. А.

при секретарі судового засідання Скрипник О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу

за позовом: ЗАТ „Гефест”, м. Донецьк

до відповідача : Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

третя особа без самостійних вимог на предмет спору – УДК в Донецькій області

про зупинення виконання податкових повідомлень-рішень № 0000030823/0/244/10/15-16-23/5 від 11.01.06 р., № 0000030823/1/5498/10/15-16-23/5 від 01.03.06 р., № 0000030823/2/10390/10-15-16-23/5 від 14.04.06 р., № 0000030823/3/17404/10/15-16-23/5 від 26.06.06 р. в частині стягнення штрафу у розмірі 21366,69 грн. та визнання їх недійсними.

за участю представників сторін:

від позивача – Зелений С. М. – нач. юрид. від.

від відповідача – Кримчак М. А. – гол. держ. под. інсп.; Назарко В. С. – гол. держ. под. рев.-інсп.

від третьої особи – Саєнко Л. В. – юриск.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Гефест”, м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про

зупинення виконання податкових повідомлень-рішень № 0000030823/0/244/10/15-16-23/5 від 11.01.06 р., № 0000030823/1/5498/10/15-16-23/5 від 01.03.06 р., № 0000030823/2/10390/10-15-16-23/5 від 14.04.06 р., № 0000030823/3/17404/10/15-16-23/5 від 26.06.06 р. в частині стягнення штрафу у розмірі 21366,69 грн. та визнання їх недійсними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ЗАТ „Гефест” не отримувало кошти бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок, а тому не мало змоги їх вчасно перерахувати у сплату податку на прибуток. На думку позивача, зарахування суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в рахунок платежів по податку на прибуток залежало по-перше від податкової інспекції, по-друге від державного казначейства. Таким чином, позивач вважає, що вина підприємства у простроченні строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з податку на прибуток за 2003 рік відсутня.

Відповідач позовні вимоги заперечує посилаючись на порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з податку на прибуток за 2003 р. у розмірі 213666,93 грн. Відповідач вважає, що позивач не мав права достовірно розраховувати на бюджетне відшкодування шляхом перерахування коштів в рахунок сплати податку на прибуток, так як таке відшкодування могло бути отримано платником пізніше, ніж термін сплати зобов”язань з податку на прибуток.

Ухвалою від 06.09.06 р. судом до участі у справі на боці відповідача була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору – УДК в Донецькій області.

В своїх поясненнях від 25.09.06 р. № 14-14/5802 третя особа зазначила, що висновок СДПІ № 34 від 19.02.04 р. надійшов до УДК в Донецькій області 19.02.04 р. о 16 год. 30 хв., тобто після операційного часу, тому вважається таким, що надійшов наступного робочого дня. Відповідно до п. 4.3 Наказу ДПА України та ДКУ № 200/86 “Про внесення змін до Порядку відшкодування податку на додану вартість” органу державного казначейства надається 5 робочих днів, протягом яких він повинен своїми платіжними дорученнями перерахувати кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок вказаний у висновку. Отже, УДК в Донецькій області повинно було перерахувати кошти згідно висновку з 20.02.04 р. по 26.02.04 р. (21.02.04 р. та 22.02.04 р. були вихідними днями). Не порушуючи цих термінів УДК в Донецькій області платіжним дорученням № 41 від 25.02.04 р. перерахувала 391066,00 грн. з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку № 34 від 19.02.04 р.

Ухвалою від 19.09.06 р. провадження у справі зупинялося, за клопотанням позивача.

Судом були досліджені письмові докази додані сторонами до матеріалів справи, заслухані пояснення і доводи сторін в обґрунтування вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідачем 19.12.05 р. була здійснена документальна невиїзна перевірка ЗАТ “”Гефест” з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов”язань з податку на прибуток по декларації за 2003 рік, за результатами якої був складений акт перевірки N 337-15-16-23/5-23182771 (далі – „акт перевірки”). За наслідками перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000030823/0/244/10/15-16-23/5 від 11.01.06 р, яким за затримку на 6 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток нараховано штраф у розмірі 10 % на суму 21366,69 грн.

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого винесено податкові повідомлення-рішення № 0000030823/1/5498/10/15-16-23/5 від 01.03.06 р., № 0000030823/2/10390/10-15-16-23/5 від 14.04.06 р., № 0000030823/3/17404/10/15-16-23/5 від 26.06.06 р.

Позивач просить зупинити виконання перелічених податкових повідомлень-рішень та визнати їх недійсними в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З акту перевірки та оспорюваних повідомлень-рішень вбачається, що штрафні санкції позивачу нараховані за прострочку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з податку на прибуток за 2003 рік. На думку позивача така прострочка виникла з вини СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та УДК в Донецькій області, оскільки ними несвоєчасно було проведено зарахування суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в рахунок платежів по податку на прибуток.

Суд вважає такі висновки позивача помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон України № 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов”язкових платежів) зобов”язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов”язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 11 вказаного Закону передбачена відповідальність платників податків і зборів (обов”язкових платежів), відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.04 р. позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була подана податкова декларація з податку на прибуток за 2003 рік, граничний термін сплати податкових зобов”язань за якою відповідно до положень п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” – до 19.02.04 р. Зарахування частини податкових зобов”язань з податку на прибуток, а саме в сумі 213666,93 грн. позивачем було проведено шляхом надіслання до СДПІ листа від 10.02.04 р. № 117 про зарахування сум, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2003 р. та грудень 2003 р., які підлягали відшкодуванню підприємству на підставі п. 4 Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні”, чинного на той час, в рахунок платежів з податку на прибуток по декларації за 2003 р. На підставі цього листа, СДПІ був направлений висновок № 34 від 19.02.04 р. до УДК в Донецькій області про напрям суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації за вересень 2003 р. в рахунок платежів по податку на прибуток, всього в сумі 391066 грн. На підставі цього висновку УДК в Донецькій області 25.02.04 р. платіжним дорученням № 41 перерахувало 391066,00 грн. з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок вказаний у висновку СДПІ.

Таким чином, враховуючи, що граничний термін сплати податкових зобов”язань з податку на прибуток по декларації за 2003 рік настав 19.02.04 р., а фактичне зарахування податкових зобов”язань відбулось 25.02.04 р., позивач прострочив строк сплати узгодженої суми податкових зобов”язань на 6 календарних дня.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на наявність вини з боку СДПІ та УДК в Донецькій області щодо несвоєчасного зарахування податкових зобов”язань, оскільки ці державні органи діяли в межах строків визначених чинним законодавством. Зокрема, правовими нормами не передбачено будь-яких строків розгляду податковою інспекцією заяви платника про зарахування сум бюджетного відшкодування з одного податку в рахунок сплати іншого. Окрім того, подання такої заяви не зупиняє та не продовжує строк сплати платником податків узгоджених податкових зобов”язань. Напрям суми податку на додану вартість, що підлягало відшкодуванню з бюджету в рахунок платежів по податку на прибуток Управлінням державного казначейства в Донецькій області було проведено у термін встановлений п. 4.3. Наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.01р. „Про внесення змін до Порядку відшкодування податку на додану вартість” - протягом п”яти днів з дня отримання висновку податкового органу, тобто без порушення термінів відшкодування, встановлених чинним на той час законодавством.

Таким чином, платник податків в разі подання до податкової інспекції заяви про зміну напряму бюджетного відшкодування чи наявності будь-яких інших обставин не звільняється від сплати узгоджених податкових зобов”язань у строки встановлені Законом України № 2181. Позивач повинен був, при відсутності інформації про фактичне зарахування належного йому до відшкодування ПДВ в рахунок податку на прибуток, сплатити зобов”язання з податку на прибуток самостійно у терміни, визначені Законом України № 2181.

Враховуючи, що позивачем порушений граничний термін сплати узгоджених податкових зобов”язань з податку на прибуток за 2003 р., відповідачем правомірно на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 застосований штраф у розмірі 10% та відповідно обґрунтовано прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Вимоги про зупинення виконання оспорюваних повідомлень-рішень не підлягають задоволенню, у зв”язку з правомірністю прийнятих відповідачем рішень, а також відсутністю у суда законодавчовизначених повноважень для зупинення рішень податкових органів.

Керуючись ст.. ст.. 9, 11 Закону України „Про систему оподаткування”, ст. ст. 5,17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Гефест”, м. Донецьк до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору УДК в Донецькій області про зупинення виконання податкових повідомлень-рішень № 0000030823/0/244/10/15-16-23/5 від 11.01.06 р., № 0000030823/1/5498/10/15-16-23/5 від 01.03.06 р., № 0000030823/2/10390/10-15-16-23/5 від 14.04.06 р., № 0000030823/3/17404/10/15-16-23/5 від 26.06.06 р. в частині стягнення штрафу у розмірі 21366,69 грн. та визнання їх недійсними.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Сторонам у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 10.10.06 р.

Суддя Малашкевич С.А.