Вирок № 18645027, 30.08.2011, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-190/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2011 р.Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

при секретарі Сугоняко Н.О.,

з участю прокурора Ладишевої А.М.

підсудної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с.Івот, Шосткинського р-ну, українки, громадянки України, освіта не повна середня, заміжньої, не працючої, проживаючої без реєстрації: АДРЕСА_1 раніше засудженої 17.02.2003 року Шосткинським міськсудом за ст..185 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 510 грн.; 23.03.2010 року Шосткинським міськрайсудом за ст.185 ч.2 КК України, ч.1 ст.71, ч. 3 ст 72 КК України до 6 місяців арешту та штрафу в сумі 510 грн., звільнилася 23.09.2010 року по відбуттю строку покарання, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку

за ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2010 року, в денний час, близько 13-00 год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне із корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, викрала з тумбочки мобільний телефон «LG-KF 300», вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи 716 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку МТС, вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 2 грн., та картою пам'яті на 2 Гб, вартістю 80 грн., що належать потерпілій ОСОБА_2, чим заподіяла їй матеріальну шкоду на загальну суму 808 грн., після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникла, та розпорядилась ним на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину визнала повністю і пояснила, що 29.12.2010 року близько 11-00 год. вона зайшла в гості до своєї знайомої ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_3 ОСОБА_2. була вдома разом зі своїм співмешканцем. Втрьох вони в кімнаті вживали спиртне та спілкувалися. Під час спілкування ОСОБА_2. діставала з тумбочки свій мобільний телефон, по якому телефонувала, а потім поклала його на місце. Близько 13-00 год. ОСОБА_2. разом зі співмешканцем вийшли з кімнати на кухню гуртожитку, а вона залишилася сама в кімнаті. В цей час вона вирішила викрасти з тумбочки даний мобільний телефон, так як зрозуміла, що її ніхто не бачить. Вона з тумбочки викрала мобільний телефон, поклала його у кишеню і одразу пішла з гуртожитку. Що вона викрала мобільний телефон, ніхто не бачив, так як в кімнаті вона знаходилася сама. По дорозі на вулиці вона зустріла свого знайомого на ім'я ОСОБА_3 якому продала даний мобільний телефон за 300 грн. Про те, що даний мобільний телефон вона викрала, ОСОБА_3 вона не розповідала. Виручені гроші вона витратила на особисті потреби на продукти харчування. Сім-картку та картку пам'яті з телефону, вона викинула на вулиці, де саме не пам'ятає. На даний час мобільний телефон повернуто.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду і які ніким не оспорюються.

Тому суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної і прийшов до висновку, що ці дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

При обранні підсудній виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, посередню характеристику підсудної з місця проживання, особу підсудної, яка ніде не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, а також те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, в тому числі з відбуттям міри покарання у виді арешту, але належних висновків з цього не зробила, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість скоїла новий злочин, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає зявлення зі зізнанням, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 доцільно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення засудженої та попередження інших злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання по цьому закону у виді одного року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - взяття під варту до вступу вироку в законну силу.

Строк покарання рахувати з 05.08.2011 року.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 168 грн. 84 коп.

Речовий доказ мобільний телефон марки «LG-KF 300», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 вважати їй повернутим.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженій з моменту отримання копії вироку, через Шосткинський міськрайонний суд.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської областіН.О.Соколова