Ухвала суду № 186420, 16.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

16.10.06 р. Справа № 19/133а

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді ДучалН.М.

При секретарі Волошиної О.В.

За участю представників сторін

від позивача: Мінкевич І.М., за довіреністю

від відповідача: Єфремова А.А., за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” м. Родинське Донецької області

до відповідача: Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області м. Донецьк

про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії – Дозволу на викиди Держуправління екології та природних ресурсів в Донецькій області в останній редакції, яким відповідач встановив для ДП “ВК “Краснолиманська” ліміт викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин: сірководню, ангідриду сірчаного, азоту двоокису та вуглеводу окису – “0,0 г/сек.”.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” м. Родинське, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області м. Донецьк, про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії – Дозволу на викиди Держуправління екології та природних ресурсів в Донецькій області в останній редакції, яким відповідач встановив для ДП “ВК “Краснолиманська” ліміт викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин: сірководню, ангідриду сірчаного, азоту двоокису та вуглеводу окису – “0,0 г/сек.”.

Ухвалою від 21.04.2006 р. відкрито адміністративне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на лист-погодження Красноармійської міської ради № 25-29-222 від 06.02.2003 р., Дозвіл на викиди № 31599557 від 04.02.2003 р. з таблицею, лист відповідача № 13-682 від 04.02.2003 р., лист відповідача № 13-444 від 22.01.2004 р., Висновок державної екологічної експертизи по діючому породному відвалу ЦЗФ “Краснолиманська” ( лист № 07-4823 від 25.10.2000 р.), Постанову Кабінету Міністрів України № 301 від 13.03.2002 р., Висновок з питань самовозгорання породного відвалу ДП “ВК “Краснолиманська” Українського науково-дослідницького та проектно-конструкторського ін-титуту зі збагачення та брикетування вугілля.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні та на протязі розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач заявлені вимоги вважає безпідставними, про що докладно виклав у запереченнях ( лист № 02-2861 від 16.05.2006 р.). Наполягає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 301 від 13.03.2002 р. встановлює механізм видачі дозволу на впровадження діяльності, пов”язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виданий позивачу, згідно приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 р.

На звернення позивача про продовження дії дозволу, листом № 13-444 від 22.01.2004 р. Держуправління екології продовжено термін дії дозволу № 31599557 від 04.02.2003 р. до 01.07.2005 р., але внесені корективи щодо обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від породного відвалу, згідно з якими нормативи ГДВ для джерела № 9014 було встановлено – 0 г/сек. по всім показникам.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою від 07.06.2006 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська”, є юридичною особою, включений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (довідка Донецького обласного управління статистики № 7-23-240), юридичною адресою є: м. Родинське Донецької області, вул. Степна,1.

04.02.2003 р. Державним управлінням екології та природних ресурсів Мінекоресурсів в Донецькій області, на адресу Центральної збагачувальної фабрики “Краснолиманська” виданий Дозвіл № 31599577 зі строком дії – 01.01.2004. Умови та вимоги до викидів представлені в листі Держуправління за № 13-682 від 04.02.2003 р. Дозволені обсяги викидів наведені в таблиці, що складається з 1 стор. та додається в 1 екземплярі.

З листом Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області № 13-682 від 04.02.2003 р. “На № 12543 в від 21.12.2002 р. “Про дозвіл на викиди”, дозвіл був надісланий на адресу ЦЗФ “Краснолиманська” за умови надання проекту гасіння породного відвалу в строк до 01.06.2003 р. У разі не надання даного проекту в установлений строк, дозвіл буде анульований. Звернуто увагу позивача на те, що у разі, якщо на підприємстві буде здійснено зміну, реконструкцію, розширення або втілення нової технології, підприємству необхідно буде відкорегувати дозвіл на викиди. Доведено до відома, що у відповідності до Плану робіт на 2003-2005 роки, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів України, підприємство зобов”язано у 2 кварталі 2005 року надати обґрунтування для отримання дозволів на викиди у відповідності з новими вимогами.

Листом № 25-29-222 від 06.02.2003 р. Красноармійський міський голова повідомив відповідача, що з моменту подання оголошення ПСП “ЦЗФ “Краснолиманська” про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на адресу Красноарміського виконкому не надходило замечаній від жителів міста та громадських організацій. Красноарміський виконком не заперечує проти видання дозволу на викиди забруднюючих речовин ПСП ЦЗФ “Краснолиманська” та рекомендує керуватися в роботі Законом України про охорону атмосферного повітря та знижувати обсяги викидів забруднюючих речовин.

Листом № 13-444 від 22.01.2004 р. “На № 13484 В від 19.12.2003 р.” “Про дозвіл на викид” Державне Управління екології та природних ресурсів в Донецькій області довело до ЦЗФ “Краснолиманська”, що згідно наказу Мінекоресурсів України від 16.05.2002 р. № 183 та затвердженого “плану робіт на 2003-2005 роки про видачу підприємствам, організаціям, установам, дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними істочниками”, до 01.07.2005 р. діє дозвіл на викид № 31599557 від 04.02.2003 р., виданий ЦЗФ раніш в установленому порядку. Звернуто увагу, що в порушення ст. 10 Закону України про охорону атмосферного повітря в строк до 01.01.2004 р., не виконано заходу з гасіння породного відвалу ( іст.9014) у відповідності з висновком державної екологічної експертизи по діючому породному відвалу ЦЗФ “Краснолиманська” від 25.10.2000 р. Викиди від породного відвалу ( іст. 9014) по сірководню; серністому ангідриду; двоокису азоту та окисам вуглецю складають – 0,0 г/сек..

Позивачу поставлено до відома, що у відповідності з Планом робіт на 2003-2005 роки, затв. Міністром екології та природних ресурсів, підприємство у строк до 01.07.2005 р. повинно отримати дозвіл на викид, оформлений за новими нормативними документами.

Ухвалою суду від 19.06.2006 р., на підставі клопотання сторін, провадження у справі було зупинене, сторонам наданий час для примирення до 12.09.2006 р. Ухвалою від 12.09.2006 р. за клопотанням сторін строк для примирення продовжений до 15.10.2006 р. ( включно), в результаті чого вдруге зупинено провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 16.10.2006 р.

Ухвалою від 16.10.2006 р. провадження у справі поновлено.

16.10.2006 р. ( вх. № 0241/38914 від 16.10.2006 р.) до матеріалів справи надійшла заява ( в порядку п.1 ст. 136 КАС України) позивача, в якій Державне підприємство “Вугільна компанія “Красноліманська” м. Родинське просить прийняти відмову від адміністративного позову про визнання недійсним акту індивідуальної дії – Дозволу на викиди Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області в останній редакції, яким відповідач встановив для ДП “ВК “Краснолиманська” ліміт викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин: сірководню, ангідриду сірчаного, азоту двоокису та вуглеводу окису – “0,0 г/сек.”.

В судовому засіданні представники сторін повідомили, що в результаті проведення переговорів сторонами досягнута домовленість про врегулювання суперечностей мирним шляхом, в результаті чого позивачем прийнято рішення про відмову від позову.

Представником позивача заявлено, що відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Представником відповідача заявлено, що відмова позивача від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Відповідно ч.1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову протягом всього часу судового розгляду.

Суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом ( пп. 2 п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши заяву від 16.10.2006 р., заслухавши представників сторін, роз’яснивши процесуальні наслідки дій, пов’язаних з відмовою, суд вважає відмову позивача від адміністративного позову такою, що не порушує прав сторін у справі, тому може бути прийнятою судом. Провадження у справі підлягає закриттю по п.п.2 п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 48, 71, 136, пп.2 п.1 ст. 157, 160, 165, 185, п. 4-6 ст. 186, 254, п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” м. Родинське до Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області м. Донецьк про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії – Дозволу на викиди Держуправління екології та природних ресурсів в Донецькій області в останній редакції, яким відповідач встановив для ДП “ВК “Краснолиманська” ліміт викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин: сірководню, ангідриду сірчаного, азоту двоокису та вуглеводу окису – “0,0 г/сек.”.

Ухвала набирає законної сили у відповідності із ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ч.ч.4-6 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зміст ухвали проголошено в судовому засіданні 16.10.2006 р

Суддя Дучал Н.М.