Рішення № 18640078, 27.09.2011, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 2-712/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

27.09.2011 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Рені справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 25 764 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судові засідання які призначалися на 29.06.2011 р., на 13.07.2011 р., 09.08.2011 р., 27.09.2011 р. будучи сповіщені належним чином, не зявлялися, про причину неявки, суд не сповістили, були попереджені, що на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки справа буде розглянута у їх відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнав, надав суду свої заперечення на позов.

Представник позивача ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності від 05.07.2011 р. (довіреність дійсна до 16.06.2012 р.), позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на стягненні заборгованості за кредитним договором № 5776 від 09.01.2007 р. з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно.

У звязку із цими обставинами суд прийняв рішення про подальший заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

В ході розгляду справи були досліджені наступні докази:

- копія кредитного договору № 5776 від 09.01.2007 р.;

- копія договору поруки № 5776 від 09.01.2007 р. до кредитного договору № 5776 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_2;

- копія договору поруки № 5776 від 09.01.2007 р. до кредитного договору № 5776 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_3.;

- копія кредитної заявки від 04.01.2007 р. на імя ОСОБА_1;

- копія розрахунку заборгованості № 02/572 від 18.05.2011 р. на імя ОСОБА_1;

- копія графіку нарахування відсотків за кредитом № 5776 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_1;

- копія графіку погашення чергових платежів за кредитом № 5776 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_1;

- копія графіку пені за кредитом № 5776 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_1, з якого вбачається прострочена заборгованість за основною сумою боргу;

- копія заяви на видачу готівки № 1070 від 09.01.2007 р. на імя ОСОБА_1;

- копія розпорядження філії Ренійського відділення № 6780 від 09.01.2007 р. про надання готівки ОСОБА_1 в сумі 20000 грн. за кредитним договором № 5776 від 09.01.2007 р.;

- копія вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»від 14.01.2011 р. № 01/461 на імя ОСОБА_1 щодо наявності загальної суми боргу 17836 грн. 00 коп. не враховуючи пені та сплати за супроводження;

- копія вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»від 14.01.2011 р. № 01/462 на імя ОСОБА_3. щодо наявності загальної суми боргу 17836 грн. 00 коп. не враховуючи пені та сплати за супроводження;

- копія вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»від 14.01.2011 р. № 01/463 на імя ОСОБА_1 щодо наявності загальної суми боргу 17836 грн. 00 коп. не враховуючи пені та сплати за супроводження;

- копія плану заходів повернення «проблемної»заборгованості по боржнику філії Ренійське відділення № 6780 «Ощадбанк»на імя ОСОБА_1;

- копія протоколу засідання кредитного комітету філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк»№ 443 від 04.01.2007 р. про надання кредиту ОСОБА_1;

- ухвала Ренійського районного суду Одеської області від 21.07.2011 р. про заміну позивача;

- заперечення проти позовних вимог наданих відповідачем ОСОБА_2 від 25.07.2011 р.;

- копія заяви від 23.05.2011 р. від імені ОСОБА_2 адресована на імя в.о. ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»Король І.М.;

- лист від 26.05.2011 р. за вих. № 01/602 від імені ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»адресований на імя ОСОБА_2;

- заява від 19.11.2009 р. від імені ОСОБА_2 адресована на імя начальнику Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»Дьомє Л.В., в якій повідомляється про те, що ОСОБА_2 є безробітним і не може виступати поручителем за кредитним договором укладеного філією Ренійського відділення № 6780 «Ощадбанк»із ОСОБА_1;

- копія постанови Правління Національного Банку України від 06.08.2009 р. № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів»;

- копія постанови Правління ВАТ «Державний ощадний банк України»від 16.07.2007 р. № 210 «Про затвердження у новій редакції умов кредитування працівників ВАТ «Ощадбанк», затверджених постановою правління ВАТ «Ощадбанк»№ 127 від 26.04.2007 р.»;

- копія витягу з протоколу засідання Кредитного комітету філії Ренійського відділення «Ощадбанк»№ 6780 від 03.02.2009 р.;

- положення про кредитування фізичних осіб;

- порядок класифікації кредитних операцій в установах ВАТ «Ощадбанк».

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 09.01.2007 р. між ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5776, згідно із яким позичальнику був наданий кредит в сумі 20 000 грн. на 36 місяців із строком розрахунку не пізніше ніж до 09.01.2010 р. В якості забезпечення повернення кредиту був укладений договір поруки № 5776 від 09.01.2007 р. із ОСОБА_2 та окремо аналогічний договір поруки № 5776 від 09.01.2007 р. був укладений із ОСОБА_5 Між сторонами кредитного договору був узгоджений графік погашення кредиту. У звязку із тим, що відповідач ОСОБА_1 (позичальник) належно не виконала умови п.п. 3.3.1, 3.3.3, 3.3.4, 3.3.5 кредитного договору, тобто своєчасно та в повному обсязі не повернула позивачеві (кредитору) кредитні кошти та не сплатила відсотки за користування ними, у неї склалася заборгованість за кредитними зобовязаннями (на яку була нарахована також і пеня за кредитом та відсотками) в розмірі 25764 грн., яку позивач на сьогоднішній день просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 На адресу боржників надсилалися попередження про стягнення заборгованості, повідомлення про прострочення платежу за кредитом, однак, сума заборгованості ними у добровільному порядку досі не погашена. Заподіяння відповідачами матеріальних збитків та їх невідшкодування негативно впливає на фінансову діяльність банківської установи, заборгованість підлягає стягненню у примусовому порядку.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Так, між ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 09.01.2007 р. був укладений кредитний договір, яким були передбачені умови надання та порядок повернення кредиту (п.п. 1.1 1.8, 3.1 3.4.3 Договору), які позичальник порушив. Як передбачено п. 4.1.1 Договору, порушення позичальником умов Кредитного договору є умовою для застосування проти нього санкцій. Тому, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Договору, позичальнику ОСОБА_1 була нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка склала 25 764 грн. Суд погоджується з розрахунком суми кредитної заборгованості, наданої позивачем і вважає її правильною.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. При цьому, у разі порушення боржником зобовязання, кредитор має право на стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. ст. 549-552 ЦК України).

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором загалом є правомірними і законними, виходять із кредитних договірних зобовязань. Однак, в ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача щодо стягнення з нього як з поручителя заборгованості за договором поруки № 5776 від 09.01.2011 р. до кредитного договору № 5776 від 09.01.2011 р., не визнав. Свою незгоду відповідач ОСОБА_2 мотивував тим, що він на момент укладення із ВАТ «Державний ощадний банк України»договору поруки, працював керівником філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк», тому мав змогу контролювати належне виконання основним боржником умов кредиту, що надавало йому, як керівнику філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк», можливість своєчасно проводити профілактичні бесіди з основним боржником з метою недопущення виникнення заборгованості. Але, у листопаді 2009 р. відповідач за власним бажанням звільнився з посади керівника філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк», став на облік до Ренійського центру зайнятості, у звязку з чим, його дохід значно зменшився, і тоді він прийшов до висновку, що його доходи не дозволяють йому повноцінно виступати поручителем за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_1 За такими обставинами, 19.11.2009 р. він звернувся до керівництва Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»Дьомє Л.В. із заявою про звільнення його від обовязків як поручителя за договором поруки № 5776 від 09.01.2011 р. до кредитного договору № 5776 від 09.01.2011 р., однак кредитором ніяких заходів щодо вирішення цього питання не було прийнято, як того вимагає п. 5.1 Договору поруки, будь-якої письмової відповіді надано не було. Таким чином, відповідач вважає, що кредитором були порушені вимоги п.п. 2.7, 2.8 Договору поруки, а також п. 4.1 Договору поруки, що дає право припинення поручителя. Окрім всього, кредитором були порушені вимоги п. 1.6.1.4 Кредитного договору, тобто, банк у відповідності цього пункту повинен був підписати додаткову угоду до договору поруки із поручителем щодо збільшення процентної ставки основного позичальника з 10,5 % до 26 %, що є грубим порушенням нормативно-правових актів НБУ, а також договору. Відповідач ОСОБА_2 в запереченнях також зазначив, що відповідно внутрішнім положенням ВАТ «Ощадбанк», кредитування працівників банку здійснюється тільки за умовою, що поручителями виступлять виключно працівники ВАТ «Ощадбанк», а у разі звільнення співробітника (поручителя) з ним розривають договір поруки. Однак, після його звільнення, та навіть після неодноразових прохань, заяв договір поруки не був розірваний.

З такими доводами відповідача ОСОБА_2 суд не може не погодитись.

По-перше, п.п. 4.1, 4.2 Договору поруки передбачають припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором № 5776 від 09.01.2007 р. не предявить вимоги до поручителя. Судом була звернена увага на те, що вимога ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»була надіслана лише 14.04.2011 р. за вих. № 01/463, а згідно п. 1.2 Кредитного договору, кредит позивальнику надавався строком на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09.01.2010 р. Строк предяви вимоги поручителю закінчився ще 10.07.2010 р. Отже, на момент закінчення терміну остаточного погашення кредиту (09.01.2010 р.) кредитору було відомо про наявність заборгованості позичальника за кредитом, таким чином, можливо зробити висновок про те, що кредитором було порушено вимоги п.п. 4.1, 4.2 Договору поруки, що є підставою для припинення поруки.

По-друге, п.п. 2.7, 2.8 Договору поруки зобовязує кредитора або боржника негайно повідомити поручителя про зміну зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Кредитор зобовязується вручити поручителю документи, що підтверджують вимоги до боржника та передати права, які забезпечують виконання цих вимог протягом 5-ти днів з моменту виконання поручителем зобовязань боржника згідно з кредитним договором. Крім цього, на підставі п.1.6.1.4 Кредитного договору (який говорить про те, що сторони погоджуються з тим, що банк не дає жодних гарантій щодо незмінності розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому банк має право змінити розмір плати за користування кредитом по цьому договору. Такий перегляд процентної ставки в односторонньому порядку може здійснюватися банком протягом строку дії цього договору щомісячно станом на 1 число місяця. В такому разі банк направляє позивальнику, а також поручителям банку як забезпечення виконання зобовязання позивальника, відповідне повідомлення із зазначенням нової процентної ставки, а також причин, з якими банк повязує необхідність зміни плати за користування кредитом та пропозицією укласти додаткову угоду до цього договору та документів забезпечення) банк повинен був укласти з поручителем додаткову угоду до договору поруки щодо збільшення процентної ставки основного позичальника з 10,5 % до 26 %, що є грубим порушенням нормативно-правових актів НБУ та умов договору. Як вбачається з матеріалів справи, і що не змогла не підтвердити представник позивача, такої додаткової угоди банк з поручителем ОСОБА_2 не укладав. Крім того, ще у листопаді 2009 р. відповідач ОСОБА_2 (поручитель) звільнився з займаної посади керівника філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк», у звязку з чим, у нього значно змінилось матеріальне становище, дохід його значно зменшився, він вимушений був стати на облік до Ренійського районного центру зайнятості, і він, як поручитель втратив можливість виконувати зобовязання. Адже, як було встановлено, кредитний договір № 5776 від 09.01.2007 р. був укладений ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі керуючого філією Ренійське відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк»ОСОБА_2 з ОСОБА_1, як з працівником банку. Постановою правління ВАТ «Ощадбанк»від 26.04.2007 р. № 127 (постанова діяла на момент укладання кредитного договору з ОСОБА_1.) затверджені умови кредитування працівників ВАТ «Ощадбанк». П. 2 цієї постанови, встановлений порядок оформлення та видачі споживчих кредитів працівникам центрального апарату ВАТ «Ощадбанк», у тому числі за роздрібними продуктами та окремими порядками (в розмірі від 5000 грн. до 15000 грн. включно під поруку двох співробітників банку і т.і.), інше не передбачено. Постановою правління ВАТ «Держаний ощадний банк України»№ 210 від 16.07.2007 р., постанова правління ВАТ «Ощадбанк»від 26.04.2007 р. № 127, визнана такою, що втратила чинність, та одночасно затверджена нова редакція Умов кредитування працівників ВАТ «Ощадбанк», схвалених рішенням кредитного комітету ВАТ «Ощадбанк»від 10.07.2007 р. (протокол № 54, питання 1), згідно додатку. В п. 3 цієї постанови говориться про те, що кредити працівникам ВАТ «Ощадбанк»під поруку двох працівників банку або поруку працівника банку та поруку члена сімї позичальника чи іншого платоспроможного поручителя надаються в розмірі до 15000 грн. включно, під поруку двох працівників банку в розмірі від 15000 грн. до 20000 грн. включно.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що після закінчення терміну остаточного погашення кредиту (09.01.2010 р.) та виникненні заборгованості позивальника перед ВАТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 продовжувала працювати у філії Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк», однак навіть після цього, банк не здійснював грошове утримання по кредиту з ОСОБА_1, хоча мав на це право.

Доводи відповідача ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, у стягненні заборгованості за кредитним договором № 5776 від 09.01.2007 р., з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», суд відмовляє. При прийнятті рішення про стягнення грошових сум, вимоги позивача задовольняє частково, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 5776 від 09.01.2007 р., як з основного боржника ОСОБА_1 так і з ОСОБА_3 солідарно, з підстав, що передбачені ст.ст. 553, 554 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 553, 554, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10015/0371 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»(р/р 37393900053711 в ТВБВ № 10015/0371 ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість за кредитом в сумі 25 764 грн., а також 377 грн. 64 коп. судових витрат, - а всього стягнути 26 141 грн. 64 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів з ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник