Рішення № 18639966, 29.09.2011, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-1511/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Сідих С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

6 липня 2011 року, Публічне акціонерне товариство «КБ Південкомбанк», яке згідно установчих документів та свідоцтва про реєстрацію - є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «Комерційного Банку «Південкомбанк», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору від 17.06.2008 року № 54/26, банк надав відповідачці ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 30000 грн., на строк до 17.06.2010 р. із сплатою 30% % річних з погашенням кредиту, процентів та комісіїшляхом внесення щомісячних періодичних платежів не пізніше 20 числа кожного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом, згідно графіку, що є додатком до договору.

Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору.

Відповідачка, в порушення умов п. 2.6 кредитного договору, не здійснила щомісячне погашення кредиту та сплаті необхідних платежів за фактичне використання кредитних коштів, у зв’язку з чим, у неї виникла прострочена заборгованість перед позивачем, яку вона, незважаючи на письмові попередження банку та вимоги щодо погашення кредиту та відсотків, направлених на її адресу - не погашає.

17.06.2008 року, в якості забезпечення кредитних зобов’язань ОСОБА_1, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений договір поруки № 54/К/26, згідно якого, відповідачка на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед позивачем по всіх її зобов’язаннях щодо виконання умов кредитного договору, а також за належне виконання останньою умов кредитного договору та за всіма додатковими угодами, які будуть укладені до закінчення строку дії договору кредиту.

В порушення взятих на себе кредитних зобов’язань, відповідачка ОСОБА_1 не погашає кредит та продовжує їм користуватись, внаслідок чого, станом дату подачі позову до суду, тобто 06.07.2011 р., заборгованість відповідачів перед позивачем за зазначеним кредитним договором складає –58066,04 грн., з яких 29706,55 грн. –сума основного боргу, 12236,34 грн. –заборгованість по відсоткам по кредиту, 1123,15 грн. –поточні нараховані відсотки та 15000 грн. –пеня, які представник позивача просив суд стягнути з відповідачок солідарно на свою користь, а також стягнути з відповідачок судові витрати у розмірі 700,66 грн., з яких 580,66 грн. –державне мито та 120 грн. ІТЗ судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідачки в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до ч. 9 ст. 74 ЦПК України, через оголошення у пресі, у зв’язку з не проживанням останніх за місцем їх реєстрації, та їх місцезнаходження чи місцеперебування невідоме позивачеві та суду, що підтверджується довідками Центрального Адресно-довідкового бюро в Одеській області, причини своєї неявки суду не повідомили - заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали (а.с. 89,90,106-110).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України зазначає –порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено –особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ст. 629 ЦК України –договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору від 17.06.2008 року № 54/26, банк, на підставі заяви на видачу готівки № 1065/16 від 17.06.2008 р., надав відповідачці ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 30000 грн., на строк до 17.06.2010 р. із сплатою 30% % річних і одноразовою комісією за підготовку та оброблення документів у розмірі 5% від первісної суми кредиту, з погашенням кредиту, процентів та комісії, шляхом внесення щомісячних періодичних платежів не пізніше 20 числа кожного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом, згідно графіку, що є додатком до договору, що підтверджується відповідним кредитним договором, заявою на видачу готівки, графіком погашення кредиту, випискою по особовому рахунку відповідачки, а також претензійними листами позивача на адресу ОСОБА_1 з вимогою щодо погашення боргу (а.с. 35-38,41-61,65-70).

Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору.

Відповідачка ОСОБА_1, в порушення умов п. 2.6 кредитного договору, не здійснила щомісячне погашення кредиту та сплаті необхідних платежів за фактичне використання кредитних коштів, у зв’язку з чим, у неї виникла прострочена заборгованість перед позивачем, яку вона, незважаючи на письмові попередження банку та вимоги щодо погашення кредиту та відсотків, направлених на її адресу - не погашає (а.с. 65-70).

17.06.2008 року, в якості забезпечення кредитних зобов’язань ОСОБА_1, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений договір поруки № 54/К/26, згідно якого, відповідачка на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед позивачем по всіх її зобов’язаннях щодо виконання умов кредитного договору, а також за належне виконання останньою умов кредитного договору та за всіма додатковими угодами, які будуть укладені до закінчення строку дії договору кредиту (а.с. 39-40).

В порушення взятих на себе кредитних зобов’язань, відповідачка ОСОБА_1 не погашає кредит банку та продовжує їм користуватись, внаслідок чого, станом на 06.07.2011 р., заборгованість відповідачів перед позивачем за зазначеним кредитним договором складає –58066,04 грн., з яких 29706,55 грн. –сума основного боргу по тілу кредиту, 12236,34 грн. –заборгованість по відсоткам по кредиту, 1123,15 грн. –поточні нараховані відсотки та 15000 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, обґрунтований та досконалий розрахунок яких, у відповідності з діючим законодавством України був зроблений та наданий позивачем і перевірений судом (а.с. 4-34).

Порядок надання та погашення кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій –був повністю обумовлений, роз’яснений та підписаний відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 35-36).

Відповідальність та зобов’язання позичальниці ОСОБА_1 чітко були прописані у розділі 3.3 вищевказаного кредитного договору та під яким також мається підпис відповідачки, зокрема сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1, 3.2.5 та на умовах, зазначених в п. 2.6 цього договору та комісію на умовах, зазначених у п. 2.7 цього договору, повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1 договору та відповідно до графіку погашення кредиту.

Крім цього, умовами договору поруки № 54/К/26 від 17.06.2008 р., зокрема передбачено, що поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 її зобов’язань за кредитним договором, а також усіх додаткових угод до нього, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафу у випадку невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1 зобов’язань за основним договором. Також, п. 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений із змістом вищевказаного кредитного договору. Згідно із розділом 2 договору поруки, у разі порушення ОСОБА_1 обов’язків за основним договором –поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором (банком) в повному обсязі за виконання зобов’язань ОСОБА_1, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) ОСОБА_1 зобов’язань за основним договором, остання і ОСОБА_2 – відповідають перед банком як солідарні боржники.

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачками суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні, у зв’язку з чим, на думку суду, розрахунок суми позову банку - є обґрунтованим, зробленим у відповідності з діючим законодавством України та таким, що сумніву не підлягає і відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 580,66 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,554,530,610-612,617,625,629,651,1048,1054,1056-1 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити;

2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17д, МФО 320876, код ЄДРПОУ 19358767) : заборгованість за кредитним договором № 54/26 від 17.06.2008 року, у розмірі - 58066 грн. 04 коп. ;

3. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17д, МФО 320876, код ЄДРПОУ 19358767) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 580,66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 700,66 грн. –з кожного по 350 грн. 33 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

                                        Суддя Д.М. Гандзій