Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №2003/2-144/2011
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2011р.Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого- судді Павлюченко С.В.
при секретарі Чміль Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ комерційний банк “Приватбанк”звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що між Банком та ОСОБА_1 07.09.2011 року було укладено договір №НАUAGA00000017, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 16550,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.09.2017 року.
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 07.09.2007 р. уклали договір іпотеки , згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 63 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник щомісяця зобовязався надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Згідно ст.526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог законодавства.
В порушення зазначених норм закону та умов договору, ОСОБА_1 зобовязання за даним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 18.05.2011 року має заборгованість перед Банком в сумі 30103,48 грн.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У звязку з тим, що ОСОБА_1 заборгованість за кредитом не сплачує ПриватБанк направив письмові вимоги відповідачам про добровільне виселення з квартири. Проте, станом на дату звернення з позовом до суду зазначені особи квартиру не звільнили.
Тому, відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку», Банк просить рішенням суду звернути стягнення на квартиру шляхом її продажу та виселити з даної квартири відповідачів по справі зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Під час розгляду справи представник позивача шляхом надання додаткової заяви зменшив позовні вимоги, зазначивши суму заборгованості відповідача перед Банком станом на 05.10.2011 року в сумі 29345,57 грн.
Відповідачі позов не визнали, вказуючи на те, що на даний час ними частково погашена заборгованість та укладена додаткова угода з Банком про реструктуризацію боргу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, суд встановив слідуючі обставини і відповідні їм правовідносини.
Згідно кредитного договору №НАUAGA00000017 укладеного07.09.2007 року між Банком та ОСОБА_1, між сторонами існують правовідносини про кредитування відповідача. За умовами п.7.1 даного Договору, відповідачу надано кредит у розмірі 16550 грн.00 коп. під іпотеку трикімнатної квартири (а.с.10-12).
Відповідно до п.7.3 даного Договору забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за даним Договором виступає трикімнатна квартира за адресою :АДРЕСА_1.
07 вересня 2007 року сторонами укладений Договір іпотеки зазначеної више квартири (а.с.13-15).
З наданого розрахунку вбачається, що ОСОБА_1, станом на 18.05.2011р. має заборгованість перед Банком в загальній сумі 30 103,48 грн. (а.с.4-6).
Станом на 05.10.2011 року сума заборгованості зменшилася до 29345,57 грн. (а.с. ).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст.20 Закону України “Про заставу” Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно зі ст.19 цього ж Закону заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставленого майна, що визначається на момент фактичного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України “Про іпотеку” , у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки.
Згідно з ч.2 ст.39 цього ж Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд, за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Оскільки у вказаному будинку крім боржника проживають та зареєстровані інші особи відповідачі по справі, ПриватБанк 13 травня 2011 р направив їм вимоги про виселення (а.с.8), однак добровільно приміщення ті не звільнили.
Згідно ч.1,2 ст.40 Закону України “Про іпотеку” та ст. 109 Житлового Кодексу України ,звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
На підставі ч.1 ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Таким чином, заявлений позов базується на вимогах закону, є повністю обгрунтованим, а тому і підлягає задоволенню.
Посилання відповідачів на укладення додаткової угоди, як на підставу для звільнення від відповідальності, передбаченої Кредитним договором, є безпідставним, оскільки з пояснень представника позивача вбачається, що така угода хоча і підписана, однак чинності не набрала.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача і понесені тим витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст..ст.10,11,60, 209, 214-215 та 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.526,589, 590, 1049,1050 та 1054 ЦК України, ст.ст.6,33,39, 40 Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 63 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, надавши ПАТ КБ «ПриватБанк»всі повноваження, необхідні для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Близнюківського РВ ГУМВС України в Харківській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”витрати на сплату судового збору в сумі 309 грн.53 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 429 (чотириста двадцять девять) грн.53 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 18639883, Близнюківський районний суд Харківської області було прийнято 06.10.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2003/2-144/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: