Ухвала суду № 18632569, 21.09.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2011року. Справа № 2-116/11

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивачаОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»(ВК «РБК «Щит») про стягнення заробітної плати, компенсації за завдану моральну шкоду,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 19.01.2010 року, та змінам до нього від 13.12.2010 р. (а.с.104-9105), від 21.02.2011 р. (а.с.135-137), позивач прохає стягнути на її користь з відповідача 18775.17 грн., із яких: 2193.88 грн. заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р.; 14581.29 грн. компенсація за порушення строків виплати заробітної плати за період з 22 травня 2008 р. по 18 лютого 2011 р.; 2000 грн. для відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона працювала в ремонтно-будівельному кооперативі «Щит» з 1996 р. по 30.05.2008 року в якості машиніста козлового крану. 30.05.2008 року її без попередження, насправді з ініціативи роботодавця, в порушення ст.40 КЗпП України звільнили з роботи, з записом в трудовій книжці ст.38 «за власним бажанням», де відповідач порушив ст. 38 КЗпП України, так як вона не писала власноручно заяву про звільнення, та не ознайомилась з наказом про звільнення за власним бажанням. Але пропрацювавши на підприємстві 12 років, віддавши йому свої сили, знання та вміння в володінні професією машиніста козлового крану, вона з великим болем та жалем погодилась з таким звільненням. Та власник ОСОБА_3 в порушення ст. 116 КЗпП України не провів з нею повний розрахунок при звільненні з підприємства. Але крім цього відповідач в порушення ст. 115 КЗпП України має заборгованість по нарахованій заробітній платі за період квітень травень 2008 року, крім того відповідач не повідомив її про суму нарахованої заробітної плати за травень 2008 року та суму, яка їй повинна бути нарахована при проведенні повного розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 116 КЗпП України. На її неодноразові звернення до голови кооперативу ОСОБА_3 про проведення повного розрахунку з нею, він відповідав запереченнями при цьому нічим не обґрунтовував і рекомендував звертатись до суду, де обіцяв пояснити.

Позивач вважає, що відповідачем в особі ОСОБА_3 грубо порушено її права, що захищені ст.ст. 83, 115, 116, 117 КЗпП, так як вона до цього часу не отримала заробітну плату за квітень, травень 2008 року, та повний розрахунок за невикористану відпустку за 2007-2008 роки. Також відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач, не виплативши в строк, встановлений ст. 116 КЗпП України, несе відповідальність за не виконаний обовязок по виплаті розрахунку при звільненні працівника і повинен провести на її користь виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Згідно ст. 233 КЗпП України строк для звернення до суду з вимогою про виплату невиплачених грошових коштів необмежений, ст. 16 ЦКУ встановлює одним із способів захисту порушених цивільних прав примусове виконання зобовязання в натурі, тому вона вважає можливим просити винести рішення про зобовязання відповідача виплатити їй заробітну плату за квітень, травень 2008 року, компенсацію за невикористану відпустку за 2007-2008 роки, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Діями відповідача їй також причинено моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 237-1 КЗпП України. Причинена моральна шкода полягає в тому, що вона переносить душевні страждання, які завдав їй та її сімї відповідач, в звязку з протиправною поведінкою, що виражена тим, що не виплачена належна їй заробітна плата та інші виплати, вказані в позовній заяві, вона не може належним чином використати зароблені нею гроші, які конче потрібні на її лікування, та харчування. Крім того, маючи хворобу гіпертонію, вона повинна витрачати останнє своє здоровя та час для захисту своїх прав, що не входить в звичний порядок її життя. Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 2000 грн. Цей розмір відповідає рівню її внутрішніх переживань стосовно грубого порушення головою кооперативу трудового законодавства, цинічного відношення з його боку до людей і до неї окремо.

Згідно змін до позову від 13.12.2010 р. (а.с.104-105) та від 21.02.2011 р. (а.с.135-137), позивач зазначила, що, в порушення ст. 110 КЗпП України, відповідач, в період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року не повідомляв її про розмір належної їй виплати заробітної плати. Крім того не повідомив позивача про нараховані суми, належні їй при звільненні, в порядку встановленому ч.1 ст. 116 КЗпП України.Частиною 1 ст. 95 КЗпП України встановлено, що мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може провадиться оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

Відповідно до ч.4 ст. 95 КЗпП України, встановлено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обовязковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

На підставі вищезазначеного, позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача по заробітній платі, а, відповідно, і розмір компенсації заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який в період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року становив 515,00 грн., а в період з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року становив 525 грн. та визначений відповідно до Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI. А розмір компенсації заробітної плати, в звязку з порушенням строків її виплати, здійснено, виходячи з довідки пенсійного фонду на основі розрахунку середньої заробітної плати за попередні 12 місяців. При здійсненні розрахунку заборгованості по заробітній платі позивачем здійснено розрахунок з урахуванням даних,що зафіксовані в табелях обліку робочого часу її на роботі у період з січня 2008р. по 30 квітня 2008 року. Також розрахунок здійснено позивачем з урахування норм діючого законодавства України стосовно утримання із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, страхових внесків.

Згідно з розрахунком, здійсненим позивачем у змінах до позову від 13.12.2010 р., розмір заборгованості відповідача по заробітній платі за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року складає 1813.3 грн. (одна тисяча вісімсот тринадцять грн. 30 коп..); розмір компенсації в завязку з порушенням строків виплати заробітної плати, розрахунок якого здійснено позивачем на підставі ст.117 КЗоТ України, за період з 22.05.08 р. по 30.11.10 р. - складає 11927.89 грн.; моральна шкода 2000 грн.

Слід зазначити, що при здійсненні розрахунку, Позивачем загальну сума нарахованого розміру компенсації зменшено на розмір заробітної плати одержаної позивачем за її місцем роботи (ВАТ «Буддеталь») в період з 01.08.08 р. по 321.05.09 р. в сумі 5728.35 грн.( пять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 35 коп.). Від вимог щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку Позивач відмовляється.

Згідно з розрахунком, здійсненим позивачем у змінах до позову від 21.02.2011 р., розмір заборгованості відповідача по заробітній платі за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року складає 2193.88 грн. (дві тисячі сто девяносто три гривні 88 коп.); розмір компенсації в завязку з порушенням строків виплати заробітної плати, розрахунок якого здійснено позивачем на підставі ст.117 КЗпП України, за період з 22.05.08 р. по 18.02.11 р. - складає 14581.29 грн.; моральна шкода 2000 грн.

Основним документом, що регламентує порядок обчислення середньої заробітної плати, є постанова КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі Порядок № 100), що визначає підстави для її обчислення, періоди,за які такі нарахування проводяться, перелік виплат, що включаються і не включаються в розрахунок середньої заробітної плати, а також порядок розрахунку виплат у всіх випадках її збереження. При здійснені розрахунку заборгованості по заробітній платі за період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включалися робочі дні відповідно до календарних днів, що підтверджено записом в трудовій книжці та показами свідків. Також розрахунок здійснено Позивачем з урахування норм діючого законодавства України стосовно утримань із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, страхових внесків.

При здійсненні розрахунку, загальна сума нарахованого розміру компенсації зменшено на розмір заробітної плати одержаної Позивачем за її місцем роботи (ВАТ «Буддеталь») у період з 01. 08.08 р. по 31.05.09 р. в сумі 6947.66 грн..

Від вимог щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку Позивач відмовляється.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги, з врахуванням останніх змін до них, та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві та в заявах про уточнення позовних вимог, підтримали в повному обсязі. Згідно пояснень представника позивача, витікає, позивач працювала на підприємстві відповідача з 24.04.1996 р. по 30.05.2008 р. машиністом крана, що підтверджується копією трудової книжки, що, оскільки неможливо надати суду документи, які прямо підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі, то слід виходити з довідки пенсійного фонду, з якої видно, що не проводилося відрахувань відповідачем обовязкових внесків в Пенсійний фонд з заробітної плати позивача, такі внески обовязкові при виплаті заробітної плати. Останнє перерахування зарплати було за грудень 2007 року. За січень, лютий, березень, квітень, травень - 2008 р. заробітна плата позивачу не виплачувалася. Згідно ст. 110 КЗпП України, позивач була повідомлена про нараховану їй заробітну плату. Оскільки заробітна плата не видавалася позивачу, то і не здійснювалися утримання з неї в Пенсійний фонд. Про невиплату заробітної плати свідчить також факт ненадходження сум заробітної плати на зарплатну картку позивача. Стосовно довідки Управління статистики про відсутність у відповідача заборгованості по заробітній платі з січня по вересень 2008 р., то цей доказ також не слід приймати до уваги, оскільки довідка складена на підставі звіту підприємства, а не на підставі перевірки підприємства органом статистики. Твердження керівника РБК «Щит»ОСОБА_3, що він не може надати документів стосовно розрахунків з позивачем тому, що в травні 2008 року відбувся захват його підприємства і він не має доступу на підприємство, не відповідає дійсності. Відповідач не звертався до суду, щоб було визнано цей факт. На виявлені документи комісійно було складено інвентарну відомість.

Представник відповідача, він же керівник підприємства ОСОБА_3, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. З врахуванням думки позивача та її представника, які наполягали на проведенні судового засідання за відсутності представника відповідача, вважаючи причини неявки його неповажними, суд, керуючись вимогами ст.ст. 169,224 ЦПК України, на місці ухвалив - проводити судове засідання за відсутності представника відповідача, який не зявився в судове засідання без поважних причин, з заочним розглядом справи.

Разом з тим, раніше в попередньому та в судовому засіданні, представник відповідача, він же керівник підприємства РБК «Щит», ОСОБА_3, позовні вимоги не визнав, із його пояснень витікає, що він не заперечує проти того факту, що позивач перебувала в трудових відносинах з РБК «Щит», але вважає, що підприємство боргів по заробітній платі не має. Це підтверджується довідкою обласного Управління статистики. Дублікат Трудової книжки він видав ОСОБА_1 в той же день, коли вона звернулася, її трудова книжка повинна була залишатися на підприємстві, дійсне місце її знаходження йому невідоме. З лютого 2008 р. фактично розпочався захват підприємства, відключалася подача електроенергії, підприємство фактично не працювало, люди звільнялися з роботи. Підприємство витребовувало борги та розраховувалося з працівниками. Стосовно нього було порушено кримінальну справу за невиплату заробітної плати, але кримінальну справу суд повернув на додаткове досудове слідство, оскільки обвинувачення було складене на підставі даних сфальсифікованих документів. В матеріалах кримінальної справи був нарахований борг, але він його не визнає, оскільки це нарахування було здійснено головним бухгалтером і слідчим, після чого розмір боргу повідомлявся працівникам. В травні 2008 р. підприємство по рейдерському захоплене з застосуванням фізичної сили до нього самого та до його дружини. Тому він не має доступу до документів підприємства, яких було багато і вони зберігалися в окремій кімнаті офісу. Даних про те, що позивач перебувала у відпустці і відпускні їй не видавалися, нема. Всі звіти на підприємстві робила головний бухгалтер. Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що заробітна плата видавалася і грошима і натуроплатою. Для встановлення факту заборгованості необхідно виходити з даних табелю обліку робочого часу, відомості з нарахування заробітної плати, відомості видачі заробітної плати. Цих документів позивач не надала і він також не має можливості надати такі документи, оскільки позбавлений можливості отримати ці документи тому, що його не впускають на територію підприємства. Представник позивача має доступ до документів підприємства, про що свідчить спроба надати до суду табелі обліку робочого часу. Стосовно звільнення ОСОБА_1 з роботи 30.05.08 р., то воно відбулося також за її особистою заявою.

Із показань свідка ОСОБА_5 витікає, що вона працювала на підприємстві відповідача по 21 травня 2008 р. охоронником на центральній прохідній. З січня 2008 року заробітна плата їй та іншим працівникам не виплачувалася. В січні лютому 2008 р. вона перебувала на лікарняному. 21.05.08 р. ОСОБА_3 був на території підприємства та конфліктував з невідомими особами, була міліція, а 22.05.08 р. новий охоронець повідомив їй, щоб вона більше не виходила на роботу і передала ОСОБА_6, щоб вона також не виходила більше на роботу. ОСОБА_1 вона знає, вона працювала машиністом крана, а в травні 2008 р. підміняла її на посту охоронцем. Її не повідомляли про можливий розрахунок по зарплаті через перерахування коштів за послуги Тепломережі. 21.05.2008 р. вона на вимогу невідомих осіб покинула пост.Із показань свідка ОСОБА_4 витікає, що він працював на підприємстві відповідача майстром зварювальної дільниці. 22 чи 24 травня 2008 року незнайомі люди попрохали його та ОСОБА_1 покинути підприємство. Його трудова книжка залишилася на підприємстві, також є борг по заробітній платі. В середині липня 2008 р. були збори на пошті і ОСОБА_7 зачитала відомість про борги по зарплаті, ОСОБА_3 обіцяв сплатити, а потім став відмовлятися і стверджувати, що боргу немає. На зборах були присутні 10-15 осіб, В тому числі, ОСОБА_1

Із показань свідка ОСОБА_8, який працював на підприємстві відповідача машиністом екскаватора, витікає, що він не звільнений з РБК «Щит»по цей час, і працює по сумісництву в ТОВ «Буддеталь». Йому відомо, що кооператив «Щит»не виплатив зарплату ОСОБА_1 за 2-3 місяці 2008 р. Також відомо, що відкривався сейф на підприємстві і була виявлена трудова книжка ОСОБА_1 У нього особисто, є борг по зарплаті за квітень - травень 2008 р. близько 1500 грн. Звідки йому відомий розмір боргу не памятає.

Згідно довідки ВАТ «Буддеталь»від 18.01.2010 р., ОСОБА_1 прийнята на роботу кранівником козлового крану 01.08.2008 р. та звільнена з роботи за власним бажанням 05.05.2009 р. (а.с.6)

Згідно копії дублікату трудової книжки на імя ОСОБА_1, зазначено два записи за номерами 1 і 2, про прийняття на роботу в РБК «Щит» машиністом козлового крану 24.04.1996 р., та про звільнення з роботи 30.05.2008 р. по ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, наказ № 35 к від 30.05.2008 р. та записи 3-5про прийняття на роботу і звільнення з роботи в ВАТ «Буддеталь».(а.с.7)

Згідно копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1. (а.с.8,41)

Згідно довідки ВАТ «Буддеталь»від 18.01.2010 р., ОСОБА_1 отримувала заробітну плату з серпня 2008 р. по травень 2009 р. включно, на загальну суму 6948.53 грн. (а.с.8а)

Згідно відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та страхувальника РБК «Щит»від 28.12.2009 р. УПФУ в м. Вільногірську, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., зазначено щомісячну заробітну плату та внески з неї до пенсійного фонду.(а.с.9)

Згідно відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та страхувальника РБК «Щит»від 28.12.2009 р. УПФУ в м. Вільногірську, за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 р., зазначено заробіток за січень -574 грн. та внесок з неї до пенсійного фонду.(а.с.10)

Згідно листа на адресу суду від 08.02.10 р. за підписом прокурора м. Вільногірська, повідомляється, що кримінальна справа № 38089015 з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 175 ч.1 КК України на даний час перебуває в провадженні прокуратури м. Вільногірська, остаточне рішення у справі не приймалося, постанова про закриття кримінальної справи не виносилася. (а.с.15)

Згідно копії ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.03.2009 р., ухвала Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 04.02.2009 г. про направлення кримінальної справи № 1-8/09 з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 175 ч.1 КК України на додаткове досудове слідство, залишено без змін. (а.с.19-20)

Згідно копії постанови Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, у кримінальній справі № 1-8/09 від 04.02.2009 р., кримінальна справа № 1-8/09 з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 175 ч.1 КК України направлена на додаткове досудове слідство в звязку з суттєвої неповнотою проведеного досудового слідства, в тому числі за відсутністю документів, які б свідчили про розмір нарахованої зарплати та невиплаченої зарплати. (а.с.22-27)

Згідно копії квитанції від 07.05.2010 р. позивачем сплачено 120 грн. з оплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи стосовно розгляду апеляційної скарги (а.с.49)

Згідно листа на імя Премєр-міністра України Тимошенко Ю.В., Президента України Ющенка В.А., Голови Дніпропетровської обласної адміністрації Бондаря В.В., Голови Дніпропетровської обласної ради Вілкула Ю.Г. за підписом 9 осіб, серед яких з прізвище та підпис ОСОБА_1, зазначена скарга на невиплату зарплати працівникам РБК «Щит», порушення кримінальної справи з цього приводу проти ОСОБА_3 та ненадання їй ходу.(а.с.50-53)

Згідно листа за підписом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області Борисова С.С. від 11.01.2010 року на імя ОСОБА_1, повідомляється про направлення кримінальної справи 24.10.08 р. стосовно обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 175 КК України до суду, про можливість її самостійно звернутися до суду для захисту своїх прав, про задоволення адміністративним судом позову прокурора м. Вільногірська в інтересах держави в особі УПФУ в м. Вільногірську, про стягнення заборгованості з страхових внесків з РБК «Щит»на суму 159187 грн. (а.с.54)

Згідно оригіналу квитанції від 07.05.2010 р. позивачем сплачено 120 грн. з оплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи стосовно розгляду апеляційної скарги (а.с.5949)

Згідно довідки банку «Райффайзен Банк «Аваль»від 11.05.2010 р., дата проводки 01.01.08 р. 31.01.09 р., напроти дати 04.01.2008 р., зарплата, в графі тип тран. зазначено число 516, інших даних про зарплату не зазначено. (а.с.91)

Згідно відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та страхувальника Буддеталь та РБК «Щит»від 05.11.2010 р. УПФУ в м. Вільногірську, за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., зазначено щомісячну заробітну плату та внески з неї до пенсійного фонду, та про суму зарплати 574 грн. за січень 2008 р.(а.с.92)

Згідно листа за підписом начальника Головного Управління статистики у Дніпропетровській області, від 26.01.09 р., на імя адвоката ОСОБА_14, повідомляється, що відповідно до звітів за формою № 1-ПВ (термінова,місячна), наданих виробничим кооперативом «Щит»на адресу органів статистики, з листопада 2007 р. по вересень 2008 р., заборгованість із заробітної плати працівникам кооперативу зазначена тільки у звіті за лютий 2008 р. станом на 1 березня 2008 р. (а.с.94)

Згідно заяви ОСОБА_3 на адресу тимчасового керівництва ВАТ «Буддеталь»та прокурора м. Вільногірська від 08.09.2008 р., повідомляється про факт рейдерського захвату території та майна ВАТ «Буддеталь»в квітні-травні 2008 р., де знаходиться більша частина майна та вся документація виробничого кооперативу «Щит», про заборону ОСОБА_3, як голові кооперативу «Щит», як усуненому від посади голови ВАТ «Буддеталь», як акціонеру, що має 30% акцій ВАТ «Буддеталь»від доступу на територію підприємства ВАТ «Буддеталь», в звязку з чим неможливо забезпечити трудові інтереси працівників кооперативу «Щит», також не має доступу до належного йому приватного майна трьох вантажних автомобілів. (а.с.95)

Згідно копії відповіді в.о. прокурора м. Вільногірська Тімченка С.М. на адресу адвоката ОСОБА_14, на його скаргу в інтересах ОСОБА_3 від 28.07.2008 р., повідомляється, що його скарга не знайшла свого підтвердження. (а.с.96)

Згідно копії скарги адвоката ОСОБА_14, що діє в інтересах ОСОБА_3, на імя прокурора м. Вільногірська Косенка А.Л. від 28.07.2008 р., зазначена скарга стосовно факту рейдерського захвату в квітні 2008 р. території та майна ВАТ «Буддеталь», де знаходиться більша частина майна РБК «Щит», про заборону активістами рейдерського захвату доступу до належного кооперативу та особисто ОСОБА_3 майна, та неможливості в звязку з цим здійснювати своє право приватної власності. (а.с.97)

Згідно копії нотаріально посвідченої довіреності від 15.11.2005 р., ОСОБА_3 надав всі повноваження для представлення його інтересів та захисту прав адвокату ОСОБА_14(а.с.98)

Згідно копії повторної заяви ОСОБА_3 на імя прокурора м. Вільногірська Косенка А.Л. від 07.11.2008 р., зазначена скарга стосовно факту рейдерського захвату в квітні 2008 р. території та майна ВАТ «Буддеталь», де знаходиться більша частина майна РБК «Щит», про заборону активістами рейдерського захвату доступу до належного кооперативу та особисто ОСОБА_3 майна, та неможливості в звязку з цим проводити виробничу діяльність кооперативом «Щит», про незаконну продажу майна кооперативу з публічних торгів. (а.с.100)

Відповідно до змін в позовній заяві від13.12.2010 р., представником позивача проведено розрахунок майнових вимог відповідно до розміру мінімальної заробітної плати. (а.с.106-111)

Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначено, що керівником Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»є ОСОБА_3, він та ОСОБА_16 і ОСОБА_17 є засновниками підприємства, підприємство зареєстроване 31.10.1989 р. (а.с.114)

Представником позивача проведено розрахунок майнових вимог відповідно до розміру мінімальної заробітної плати. (а.с.119-126)

Згідно копії заяви на адресу голови РБК «Щит»ОСОБА_3 від 23.07.08 р., ОСОБА_1 прохає звільнити її за власним бажанням з 30.05.2008 р., є розписка в отримання дублікату трудової книжки, оскільки трудова книжка знаходиться на території «Буддеталі», територія якого захоплена. (а.с.127)

Відповідно до змін в позовній заяві від 04.02.2011 р., представником позивача проведено розрахунок майнових вимог відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, станом на 18.02.2011 р. (а.с.43-150)

Згідно копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.06.2011 р. судді господарського суду Дніпропетровської області у с праві за позовом УПФУ у м. Вільногірську до ВК РБК «Щит»про визнання банкрутом, с удове засідання у справі з викликом сторін ті інших осіб призначено на 16.06.2011 р. 11.15 год. (а.с.154)

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли із спору стосовно наявності факту заборгованості по заробітній платі та її розміру, наявності факту порушення строків виплати заробітної плати та наявності факту порушення строків розрахунку роботодавця з працівником при його звільненні з роботи.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача та її представника, представника відповідача та внаслідок дослідження в судовому засіданні та оцінки в сукупності всіх представлених доказів, керуючись законом, суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,1, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем в період з 24.04.1996 р. по 30.05.2008 р., працюючи машиністом козлового крану, з підприємства була звільнена за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією дублікату трудової книжки, копією заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, та не заперечується представником відповідача.

На думку суду, позивач не довела факт наявності у відповідача перед нею заборгованості по зарплаті та розмір цієї заборгованості та наявність інших підстав для задоволення позовних вимог. Про це свідчить відсутність будь-яких документів стосовно обліку робочого часу позивача та стосовно нарахування заробітної плати. Позивач не надала доказів того, що нею надавалися на підприємство відповідача лікарняний лист чи медична довідка про її захворювання та лікування в квітні-травні 2008 р., документів, що підтверджують факт невикористання та неоплати відпустки за 2007-2008 роки. Оскільки наявність лікарняного листа чи медичної довідки про захворювання та лікування тягне за собою різні наслідки для працівника, то з цього витікає, що відсутність працівника на роботі на підставі лікарняного листа підлягає обовязковій оплаті відповідно до законодавства, медична довідка обовязковій оплаті не підлягає, але може бути зарахована як підтвердження поважної причини відсутності на роботі. Разом з тим, період часу перебування на лікуванні не встановлений.

Позивач спочатку зазначала, що була звільнена з підприємства з ініціативи роботодавця без наявності її письмової заяви, проте, це твердження спростовується її письмовою заявою про звільнення за власним бажанням від 23.07.2008 р. При цьому доказів того, що відповідач не провів повного розрахунку при звільненні, не надала, розмір належної до сплати при звільненні суми не визначила і не довела.

Згідно мотивувальної частини позову, позивач спочатку стверджувала про наявність заборгованості по зарплаті тільки за період з квітня по травень 2008 р. та про невиплату відпускних за 2007-2008 роки, після чого розмір заборгованості був збільшений, і був зазначений за період з січня по травень 2008 р., без зазначення конкретних сум. Позивачу не могло бути про це невідомо на час подання позову, що надає підстави для висновку про те, що позивачу, не дивлячись на дані пенсійного обліку, за січень, лютий, березень 2008 р. зарплату відповідач виплатив. Тобто, сторона позивача визнавала, що дані з персоніфікованого пенсійного обліку не можуть бути, самі по собі, доказом наявності чи відсутності боргу по заробітній платі.

Стосовно табулеграм, то ці документи в процесі розгляду справи не залучалися сторонами до матеріалів справи.

В звязку з недоведеністю факту наявності заборгованості по заробітній платі та її розміру, не находять свого підтвердження і інші вимоги позивача та їх обґрунтування, а саме стосовно невидачі відповідачем повідомлень позивачу про розмір нарахованої зарплати, про розмір належних до сплати сум при звільненні, стосовно компенсації за порушення строків виплати заробітної плати.

Суд не приймає розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі, що був виконаний представником позивача з врахуванням мінімальної заробітної плати, установленої законодавством України, оскільки вважає, що висновок позивача про наявність боргу по заробітній платі та її розмір зроблено на підставі припущень, а не на підставі доказів, незважаючи на те, що суд розяснював наслідки ненадання суду конкретних доказів у справі. Так, позивач не надала доказів стосовно тих днів, що були нею фактично відпрацьовані, або за які вона мала право на виплату заробітної плати на підставі лікарняного листа; не довела, чи дійсно нею щомісячно було відпрацьовано необхідну норму годин, яка і дає право на отримання мінімального розміру заробітної плати, стосовно цього факту представник позивача для розрахунку також виходила з припущення, що така норма відпрацьовувалася позивачем.

Посилання сторони позивача на дані зарплатної картки в банку, на яку не надходила заробітна плата за спірний період часу, та дані з пенсійного персоніфікованого обліку позивача, які свідчать про відсутність звітності відповідача за спірний період часу, самі по собі не можуть прямо свідчити про наявність заборгованості по зарплаті відповідача перед позивачем. Тому ці документи можливо було б прийняти як належні та допустимі докази лише при наявності інших доказів, що прямо вказують на невиплату заробітної плати та її розмір. Жодного такого доказу сторона позивача суду не надала. Оцінюючи показання свідків, суд приймає до уваги, що свідки є заінтересованими особами, оскільки також мають претензії до відповідача з приводу невиплати заробітної плати, проте в своїх показаннях на докази стосовно наявності боргу не посилаються.

В судовому засіданні не спростовано твердження відповідача, яке ґрунтується на довідці Головного Управління статистики в Дніпропетровській області, що на підставі звітності відповідача за період з листопада 2007 р. по вересень 2008 року, на підприємстві відповідача заборгованість із заробітної плати зазначена тільки у звіті за лютий 2008 р. станом на 1 березня 2008 р. Яка сума заборгованості, стосовно кого вона мала місце, чи стосувалася, саме, позивача, позивач доказів стосовно цього не надав.

Позивачем не спростоване твердження відповідача, що він не має вільного доступу на його підприємство внаслідок рейдерського захвату підприємства, що документи стосовно діяльності підприємства він не забирав і не має до них доступу. Твердження відповідача підтверджуються його зверненнями зі скаргами до прокурора м. Вільногірська та відсутністю прийнятих заходів стосовно звернень, наявністю в провадженні прокуратури м. Вільногірська кримінальної справою за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 175 КК України, що в 2009 р. була направлена судом на додаткове досудове слідство і до цього часу в якій не прийнято остаточне рішення. З врахуванням того, що не доведені вимоги про наявність заборгованості по заробітній платі та її розмір та інші вимоги, що витікають з наявності боргу по зарплаті, то суд доходить висновку і про відсутність підстав для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди за їх недоведеності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд доходить висновку, що судові витрати у справі: в виді судового збору за майнові вимоги 167.75 грн., слід покласти за рахунок держави України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору; в виді витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120.00 грн., що були понесені позивачем при подачі апеляційної скарги, слід покласти на позивача ОСОБА_1; слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави України судовий збір за немайнові вимоги (моральна шкода) 08.50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120.00 грн., тобто пропорційно вимогам, в задоволенні яких відмовлено.

На підставі ст.ст. 8, 43, 124 Конституції України, ст.ст.3-6,9, 11,16 ЦК України, ст.ст. 1-3, 21, 94,95,75,79,82,83,115-117, 221, 233, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст.3, 21,23,24,30 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 217,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відмовити у стягненні з Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»(ВК «РБК «Щит»), і/к № 13417753, юридична адреса: вул. Цегельна,7, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженки с. Вільні Хутори, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, яка мешкає по АДРЕСА_1, - 18775.17 грн., із яких: 2193.88 грн. в рахунок відшкодування заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р.; 14581.29 грн. - в рахунок компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період з 22.05.2008 р. по 18.02.2011 р.; 2000.00 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди

Судові витрати у справі: в виді судового збору за майнові вимоги 167.75 грн. - покласти за рахунок держави України; в виді витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120.00 грн., що були понесені позивачем при подачі апеляційної скарги, - покласти на позивача ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави України судовий збір за немайнові вимоги (моральна шкода) 08.50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу

Головуючий суддя Шаповал Г.І.