Постанова № 18631729, 05.10.2011, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

                                        № 2а-3426/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Донецьк                                                             18 серпня 2011 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька, у складі:

Головуючого судді - Заборського В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної ради м. Донецька, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом вказавши, що він є особою яка учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, (інвалід третьої групи), перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради і на підставі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яку йому має сплачувати відповідач. Згідно до відповіді Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку рад № 01-15-432 від 01.02.2011 року йому була сплачено допомогу на оздоровлення у розмірі: за 2006 рік –100 грн., за 2007 рік - 100 грн., за 2008, 2009 та 2010 роки компенсація на оздоровлення нарахована, але не сплачено 100 грн., за кожний рік, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є противоправними, такими що не відповідають вимогам ст.48 вказаного закону, оскільки розмір щорічної допомоги на оздоровлення визначався не кратними розмірами мінімальної заробітної плати і відповідач не доплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період у розмірі 11136,00 гривень. Просить суд визнати противоправними дії відповідача щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2010 роки та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму на оздоровлення за зазначені роки у розмірі 11136,00 гривень.

Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 серпня 2011 року адміністративний позов позивача до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення та зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату на його користь недоплачену щорічну компенсацію на оздоровлення за 2006-2009 роки залишено без розгляду у зв’язку з закінченням шести місячного строку звернення до адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за їх відсутності, проти позову заперечує, оскільки розмір виплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення був визначений на підставі законодавчих актів, згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, а також вважає, що позивач пропустив строк позовної давності звертання до суду, передбачений ст. 99 КАС України.

Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.3, ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії посвідчення (а.с.6), позивач ОСОБА_1 має статус особи, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), як інвалід третьої групи, перебуває на відповідному обліку у Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради та на підставі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення. Згідно листа УПСЗН, фактично позивачу бала сплачена компенсація на оздоровлення за 2006 рік –100 грн., за 2007 рік - 100 грн., за 2008, 2009 та 2010 роки компенсація на оздоровлення нарахована, але не сплачено 100 грн., за кожний рік, визначеному Кабінетом Міністрів України, Нарахована сума на час розгляду справи в суді не виплачена.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп –п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи –чотири мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії 2 и 3 категорій –відповідно 5 та 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12 липня 2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень.

Згідно ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає вимогам ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили –Закон. Нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалося УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати або на кінець відповідного року, якщо виплати в поточному році не здійснювалися та становив:

-          щодо виплат за 2010 рік, розмір якої визначається станом на 01квітня 2010 року - 884 гривень розмір мінімальної заробітної плати (Закон України № 1646-VI від 20.10.2009 року).

          Суд враховує наявність спірного питання щодо можливості застосування визначених Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Суд виходить з того, що Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки в них передбачається обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідний рік. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за № 562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. За наведених обставин дії УПСЗН щодо визначення позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення в зазначений період є протиправними і порушене право позивача підлягає відновленню. На думку суду, достатнім для повного відновлення порушеного права позивача буде зобов’язання відповідача вчинити дії щодо виплати їй недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення, що відповідає характеру спірних правовідносин.

Визначаючи розмір недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач УПСЗН зобов’язаний виплатити позивачу, суд виходить з наступних розрахунків:

-          за 2010 рік - 884 х 4 = 3536,00 гривень;

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.19, ст.56 Конституції України, ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XI від 28 лютого 1991 року, ст.2 Закону України “Про встановлення прожитого мінімуму та мінімальної заробітної плати ” № 1646-VI від 20 жовтня 2009 року, ч.2 ст.3, ст.ст.9,11,14,71,160–163, ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 рік –задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради при визначенні ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік такою, що не відповідають вимогам ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XI від 28 лютого 1991 року - протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (83030, м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 26000300) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за 2010 рік у розмірі 3536 (три тисячі п’ятсот тридцять шість)гривень.

Постанова може бути оскаржена в Донецький апеляційний адміністративний суд через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: