Рішення № 1862723, 14.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 1/105

14.05.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”

До 1. Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –Західна

залізниця”

2. Закритого акціонерного товариства „Ремвуголь”

Про стягнення 1612,06 грн.

Суддя В. І. Мельник

Представники сторін:

від позивача Підлужняк С. О. –представник за довіреністю № 273 від 12.10.2007 року

від відповідача 1 Недошитко Р. Ю. –представник за довіреністю № 869 –ню від 18.02.08 р.

від відповідача 2 не з’явився

Обставини справи :

Позов заявлено про стягнення шкоди, завданої нестачею вантажу, в розмірі 1612,06 грн.

Відповідач 1 проти задоволення позову за його рахунок заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце кожного засідання по справі, в тому числі і на адресу реєстрації, відповідач 2 в судове засідання не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача 1, суд

В С Т А Н О В И В :

12.10.2007 року за накладною № 49818403 у вагоні № 67911818 зі станції Торез Дон. 503802 був відправлений вантаж –вугілля марки Антрацит в кількості 71 тонна. Оригінал зазначеної накладної залучений до матеріалів справи.

Відправником вантажу є відповідач 2, одержувачем –позивач.

Вага вантажу згідно залізничної накладної становить 71 тонну.

Як слідує з матеріалів справи, при прийнятті спірного вугілля було виявлено розбіжності в вазі, внаслідок чого 17.10.2007 року було складено Акт прийому вугілля (вагон № 67911818) № 1, Акт тара з бруса (вагон № 67911818) № 1/1, Акт нестачі вугілля (вагон № 67911818) № 1/2.

Із змісту вказаних актів слідує, що шляхом зважування вантажу на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли клеймування та маркування (заводський № 0015 та клеймування № 00000096 від 27.06.2007 року) комісією виявлено невідповідність даних зазначених в залізничній накладній, фактичним даним, а саме, нестачу спірного вугілля к кількості 4000 кг.

Вказані акти було складено і підписано комісією у складі в.о. директора Козятинського районного паливного складу Білокур В. В., депутата міської ради Дацюк О. О. (доручення №16 від 17.10.2007 року), начальника відділу інфраструктури Верера В. В. (доручення № 01 –23 –1450 від 17.10.2007 року), зважування проводила ст. пр.-зд. Крайківська.

Як слідує зі змісту вказаних актів, стан спірного вагону задовільний, вагон без видимих ушкоджень, вугільний шар не порушено, слідів крадіжки не виявлено.

Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, норма природної втрати і граничного розходження становить 1%, тобто в даному перевезенні - 710 кг.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору на поставку вугільної продукції № 1 –50 від 07.04.2005 року, укладеного між позивачем та ТОВ „Донпоставка АПБ”, рахунка –фактури № СФ –0000348 від 12.10.2007 року, виставленого позивачу ТОВ „Донпоставка АПБ”, та платіжних доручень № 607 від 17.10.2007 року, № 4838 від 19.10.2007 року.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 1612,06 грн.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 року за № 542 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Як слідує зі спірної накладної, вказаних дій зроблено не було, проте спірний вантаж був промаркований вапном, зі змісту Акту прийому вугілля (вагон № 67911818) № 1, Акту тара з бруса (вагон № 67911818) № 1/1 та Акту нестача вугілля (вагон № 67911818) № 1/2 слідує, що вугільний шар не порушено, слідів крадіжки не виявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Додана до матеріалів справи накладна № 49818403 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника –відповідача 2.

Отже, залізниця не приймала участі у визначення ваги вантажу при його завантажуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Збитки статтею 22 ЦК України віднесені до майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту перелічених правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний зв’язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що вугілля до вагону було завантажено відповідачем 2, який не вчинив додаткових заходів щодо його збереження під час транспортування, суд дійшов висновку про те, що особою, винною у спірній нестачі вантажу, є саме відповідач 2.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого ватажу в сумі 1612,06 грн. підлягають задоволенню за рахунок відповідача 2.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем доведено, що відповідачем 2 порушені його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 2.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 33, 49, 80, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ремвуголь” (86600, Донецька область, м. Торез, вул. 50 річчя СРСР, 1/1, ідентифікаційний код 24816634, р/р 26001301040440 в ДФОАО ВТБ Банк м. Донецьк, МФО 335571, або іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, ідентифікаційний код 32131749) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, шосе Хмельницьке, 122, ідентифікаційний код 01880670, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571) основний борг в сумі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 06 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В позові до Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –Західна залізниця” відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя В. І. Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 26.05.2008р.)