Постанова № 18622572, 11.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 16-24/17-1440-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 41 від 29.12.2010 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

- Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”;

- Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради

на рішення господарського суду Одеської області від „23” серпня 2011 року

по справі № 16-24/17-1440-2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, м. Одеса

до Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське

про стягнення 6995,39 грн.

та за зустрічним позовом Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, м. Одеса

про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

13.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради (далі по тексту відповідач) про стягнення пені в сумі 6152,57 грн. та 3 % річних в сумі 842,84 грн. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача і всі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором про постачання електричної енергії №К-655 від 27.02.2004 року зі своєчасної оплати поставленої електроенергії, внаслідок чого позивачем були нараховані штрафні санкції та 3 % річних за порушення грошових зобовязань.

В процесі розгляду справи (11.05.2011 року) Житлово-комунальне господарство Чорноморської селищної ради звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги за зустрічним позовом неодноразово уточнювалися. Так, згідно з останньою редакцією зустрічних позовних вимог, викладених у заяві від 30.06.2011 року, ЖКГ Чорноморської СР просило зобовязати ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” здійснити перерахунки нарахувань плати за постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № К-655 від 27.02.2004 року на умовах, що викладені у зустрічному позові.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.08.2011 року по справі № 16-24/17-1440-2011 (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” задоволені частково. Стягнуто з ЖКГ Чорноморської СР на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” три відсотки річних в сумі 842,82 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 12,29 грн., витрати зі сплати послуг на ІТЗ судового процесу в сумі 28,43 грн. В решті позову ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ЖКГ Чорноморської СР відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що при здійснені перевірки наданого позивачем розрахунку суми пені у розмірі 6152,57 грн. виявлені помилки, які свідчать про його здійснення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в порушення визначених за угодою сторін розміру та строків нарахування пені. Оскільки позивачем, в порушення вимог ст.ст.32, 33 ГПК України іншого розрахунку пені надано не було, згаданий розрахунок суми пені як доказ правомірності та обґрунтованості позову в даній частині позовних вимог судом не приймається. Між тим, за систематичне порушення протягом періоду березня-жовтня 2010 року строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем було правомірно та обґрунтовано нараховано відповідачу в порядку ст.625 ЦК України три відсотки річних за порушення грошових зобовязань в сумі 842,82 грн. Так як згаданий розрахунок здійснений позивачем з урахуванням приписів чинного законодавства, а зазначена сума відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена, позовні вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 842,82 грн., нарахованих за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої на підставі договору № К-655 від 27.02.2004 року електроенергії, підлягають задоволенню. Оскільки, ЖКГ Чорноморської СР в порушення вимог ст.ст.32, 33 ГПК України не доведено суду наявність правових підстав для вчинення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” дій, на яких наполягає відповідач, а також враховуючи недопустимість зміни ціни у вже виконаній сторонами частині договору в силу положень ст.632 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості зустрічних позовних вимог ЖКГ Чорноморської СР.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково і прийняти нове рішення. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, визначений в таблиці процент пені був зроблений з метою більш детальної інформації, повністю відповідає п.4.2.1 Договору і був здійснений в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Однак судом не була проведена перевірка правильності наданого розрахунку ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та не було зобов'язано позивача провести перерахунок.

ЖКГ Чорноморської СР, також не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” відмовити повністю, а зустрічні позовні вимоги ЖКГ Чорноморської СР задовольнити, посилаючись не безпідставність, необґрунтованість та невірність рішення суду, яке винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ЖКГ Чорноморської СР повністю заперечує проти вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, посилаючись на безпідставне нарахування пені та трьох відсотків річних за порушення грошових зобовязань. Суд не звернув уваги на те, що згідно актів про обсяги споживання електричної енергії по об'єктам ЖКГ Чорноморської СР за березень-вересень 2010 року вказано, що ці дані є без врахування показників абонентів ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”.

На думку ЖКГ Чорноморської СР, постановою НКРЕ від 17.03.2011 року за 343 були змінені тарифи на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, але ж жодних змін до договору, як при першій зміні тарифів, так і при другій не відбулося, договір сторонами у встановленому чинним законодавством порядку не змінювався, додаткові угоди до нього не укладалися. В свою чергу, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” нараховує безпідставно за новими тарифами, що не внесені в договір.

За твердженням ЖКГ Чорноморської СР, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” здійснює господарську діяльність та отримує дохід, але не відшкодовує витрат, що несе ЖКГ Чорноморської СР, котре фактично проводить обслуговування на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та отримує дохід за рахунок ЖКГ Чорноморської СР, чим наносить шкоду не тільки підприємству, але і громаді смт. Чорноморське та с. Гвардійське.

ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” відзив на апеляційну скаргу ЖКГ Чорноморської СР до суду не надало, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу ЖКГ Чорноморської СР залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” задовольнити.

10.10.2011 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла від ЖКГ Чорноморської СР заява, згідно якої її заявник просив повернути апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та зобов'язати апелянта до подання апеляційної скарги надіслати на його адресу апеляційну скаргу. Між тим, судовою колегією таке клопотання ЖКГ Чорноморської СР до уваги не приймається та відхиляється, як необґрунтоване та таке, що взагалі суперечить нормам чинного законодавства.

ЖКГ Чорноморської СР відзив на апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” до суду не надало та його представник в судове засідання 11.10.2011 року не зявився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення б/н від 08.09.2011 року та б/н від 16.09.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційні скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 27.02.2004 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (Постачальник) в особі Комінтернівського РЕМ та ЖКГ Чорноморської СР (Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № К-655.

Відповідно до умов Договору № К-655 від 27.02.2004 року, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (розділ 1 Договору).

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (преамбула розділу 2 Договору).

Згідно із п.9.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору №К-655 від 27.02.2004 року або перегляд його умов, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору Постачальник зобовязується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару на умовах цього договору, а Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Виходячи з положень п.п.1-3, 5 Порядку розрахунків (додаток 5 до Договору № К-655 від 27.02.2004 року), розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії” за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показань. Споживач до 15 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3 % річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

Згідно з п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На виконання умов Договору № К-655 від 27.02.2004 року ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” постачало ЖКГ Чорноморської СР електричну енергію у встановлених договором обсягах із дотриманням граничних показників якості електричної енергії протягом періоду з березня по вересень 2010 року, а ЖКГ Чорноморської СР вказану електричну енергію споживало, що підтверджується актами про обсяги споживання електричної енергії по обєктам ЖКГ Чорноморської СР за березень-вересень 2010 року, складеними відповідачем.

На виконання положень Договору № К-655 від 27.02.2004 року щодо здійснення розрахунків за спожиту електроенергію ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” виставлено ЖКГ Чорноморської СР рахунки-фактури за спожиту електроенергію №655/1/1262 від 31.03.2010 року, №655/2/1262 від 31.03.2010 року, №655/1/1268 від 30.04.2010 року, №655/1/1178 від 31.05.2010 року, №655/1/995 від 30.06.2010 року, №655/2/997 від 30.06.2010 року, №655/1/2359 від 30.07.2010 року, №655/2/2361 від 30.07.2010 року, №655/1/1283 від 01.09.2010 року. №655/2/1285 від 01.09.2010 року, №655/1/1172 від 30.09.2010 року, №655/2/1174 від 30.09.2010 року, №655/1/1580 від 29.10.2010 року, №655/2/1582 від 29.10.2010 року.

Між тим, ЖКГ Чорноморської СР, в свою чергу, в порушення умов Договору № К-655 від 27.02.2004 року та норм чинного законодавства прийняті на себе зобовязання за вказаним договором виконувалися неналежним чином, що укладається в несвоєчасній оплаті вартості спожитої відповідачем електричної енергії на підставі виставлених позивачем рахунків.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЖКГ Чорноморської СР та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ЖКГ Чорноморської СР, викладені в апеляційних скаргах, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч.ч.4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Станом на момент звернення ВАТ „ЕК Одесаобленерго” до суду із даним позовом у ЖКГ Чорноморської СР відсутня заборгованість перед ВАТ „ЕК Одесаобленерго” за спожиту електроенергію за період з березня по жовтень 2010 року, що не оспорюється сторонами, однак у звязку із систематичним порушенням протягом зазначеного періоду строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем нарахована пеня в сумі 6152,57 грн., яка до теперішнього часу відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Між тим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розрахунок суми пені за спожиту відповідачем на підставі договору № К-655 від 27.02.2004 року електроенергію в сумі 6152,57 грн. здійснений ВАТ „ЕК Одесаобленерго” з допущенням помилок та порушенням умов договору і норм чинного законодавства.

Так, при здійсненні розрахунку суми пені в розмірі 6152,57 грн. на суму заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію за період з 08.04.2010 року по 31.10.2010 року ВАТ „ЕК Одесаобленерго” використовувало своє право на нарахування пені, передбачене п.4.2.1 Договору № К-655 від 27.02.2004 року. Однак в порушення названих положень договору, розрахунок пені був здійснений не в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, як то передбачено п.4.2.1 Договору, а із застосуванням до суми простроченої заборгованості „проценту пені”, що ніяким чином не передбачено згодою сторін.

Крім того, як було вище зазначено п.4.2.1 Договору № К-655 від 27.02.2004 року передбачено нарахування пені за кожний день прострочення платежу, враховуючи день його фактичної оплати, але ж здійсненим ВАТ „ЕК Одесаобленерго” розрахунком передбачено нарахування пені за кожен день прострочення оплати за спожиту електроенергію, без урахування дня фактичного погашення заборгованості.

Отже, розрахунку суми пені здійснення ВАТ „ЕК Одесаобленерго” в порушення умов, передбачених умовами договору та нормами чинного законодавства, а саме: застосування до розміру пені, що нараховується за кожен день прострочення виконання грошового зобовязання, довільно визначеного позивачем „проценту пені” та нарахування пені без урахування дня фактичного погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно відмовив ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, так як розрахунок суми пені у розмірі 6152,57 грн. здійснений в порушення визначених за угодою сторін розміру та строків нарахування пені, іншого розрахунку пені ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” надано не було, як в місцевому господарському суді, так і в суді апеляційної інстанції.

В свою чергу, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення з ЖКГ Чорноморської СР 3 % річних в сумі 842,84 грн.

Так, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, за систематичне порушення протягом періоду березня-жовтня 2010 року строків оплати вартості спожитої електроенергії ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” правомірно нараховано 3 % річних в розмірі 842,84 грн., які і підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЖКГ Чорноморської СР, виходячи з такого.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, заявлені ЖКГ Чорноморської СР за зустрічним позовом позовні вимоги, зводяться виключно до правомірності здійснення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” нарахувань вартості спожитої відповідачем електричної енергії протягом строку дії Договору № К-655 від 27.02.2004 року, тобто є вимогами про зміну ціни зазначеного договору.

Відповідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ЖКГ Чорноморської СР виконувало свої зобовязання щодо оплати спожитої електричної енергії за договором № К-655 від 27.02.2004 року за період з березня по жовтень 2010 року, незважаючи на систематичне порушення строків оплати. Зазначені обставини свідчать про виконання сторонами договору № К-655 від 27.02.2004 року протягом вказаного періоду, а тому, в силу положень ст.632 ЦК України, зміна ціни вказаного договору протягом періоду з березня по жовтень 2010 року, а також щодо виконаних зобовязань більш раннього періоду, не допускається.

Крім того, протягом вказаного періоду виконання договору № К-655 від 27.02.2004 року у ЖКГ Чорноморської СР не виникало заперечень щодо нарахованої ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” вартості спожитої електричної енергії, що укладалось в остаточній оплаті виставлених позивачем рахунків.

ЖКГ Чорноморської СР, як у поданій до місцевого господарського суду зустрічній позовній заяві і її доповненнях, так і в поданій до суду апеляційної інстанції апеляційній скарзі лише перелічує численну кількість доводів та посилань на різні нормативно-правові акти, але ж будь-яких посилань на конкретну норму закону, яка б передбачала наявність правових підстав для зобовязання ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” здійснити вказані дії на користь управненої сторони ЖКГ Чорноморської СР так і не наведено.

В свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, обґрунтованість позовних вимог зобовязального характеру повинна ґрунтуватись виключно на наявності правових підстав зобовязаної сторони для вчинення певний дій на користь управненої сторони, а не на встановленні правомірності здійснення нарахувань платежів однією із сторін у зобовязанні.

З урахуванням викладеного та у зв'язку з тим, що ЖКГ Чорноморської СР в порушення вимог ст.ст.32, 33 ГПК України, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довело наявність правових підстав для вчинення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” дій, на яких наполягає, а також враховуючи недопустимість зміни ціни у вже виконаній сторонами частині договору, судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги ЖКГ Чорноморської СР, у звязку з чим, і відсутні будь-які правові підстави для їх задоволення.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ЖКГ Чорноморської СР, викладені в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ЖКГ Чорноморської СР ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти скаржниками під час розгляду справи та апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржники посилалися як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЖКГ Чорноморської СР.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 23.08.2011 року по справі № 16-24/17-1440-2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ЖКГ Чорноморської СР без задоволення.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року було зобов'язано ЖКГ Чорноморської СР доплатити 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги та надати до суду відповідні докази. Між тим, скаржник вимоги зазначеної ухвали не виконав та відповідні докази сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги до суду не надав, у звязку з чим недоплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн. підлягає стягненню з ЖКГ Чорноморської СР на користь Державного бюджету України в примусовому порядку.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „23” серпня 2011 року по справі № 16-24/17-1440-2011 залишити без змін.

3. Стягнути з Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради (67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, 36, код ЄДРПОУ 31790926, р/р 26003301918 в філії АБ „Південний”, м.Одеса, МФО 328964) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) недоплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

4. Видачу відповідного наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „12” жовтня 2011 року.