Постанова № 18622423, 28.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011 № 27/332

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Чорної Л.В.

при секретарі: Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 15.06.2010р.;

від відповідача: Друзяка А.Є. керівник;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

«КійАгроПродукт»

на рішення господарського суду м. Києва

від 31.01.2011р. (дата підписання 03.02.2011р.)

у справі №27/332 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

Державна адміністрація залізничного транспорту України

«Укрзалізниця»

про стягнення 9 191,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010р. до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» про відшкодування збитків у розмірі 9191, 52 грн., завданих порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасного здійснення платежів для організації та виконання транспортно-експедиційних послуг.

В обґрунтування доводів позивач зазначав, що внаслідок несвоєчасного перерахування відповідачем коштів (провізна плата та послуги з ТЕО) стався простій вагонів, що потягло нарахування ТОВ «Метрудтранс» штрафних санкцій перевізником. Спираючись на п. 2.2.7. договору № МРТ182 транспортного експедирування від 26.08.2009 року, позивач зазначав, що відповідач має відшкодувати позивачеві нараховані штрафні санкції.

Відповідач заявлених вимог не визнав і зауважив, що повністю оплатив надані позивачем послуги, санкції за несвоєчасну плату та штраф за невиконання плану перевезень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 року залучено Державну адміністрацію залізничного транспорту України «Укрзалізниця» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, проте через загальний відділ діловодства суду третя особа подала письмові пояснення, у яких зазначила, що рішення по справі не вплине на її права та обовязки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. у справі № 27/332 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» збитки у сумі 9 191,52 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи вимоги, місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов договору транспортного експедирування позивач, як експедитор, уклав договір перевезення із залізницею, якою був прийнятий вантаж до перевезення 31.08.2009 року. Проте, зазначив суд, у відповідності до п.3.2 договору транспортного експедирування, оплата послуг експедитора мала проводитися клієнтом (відповідачем) шляхом 100% передоплати договірної ціни згідно виставленого експедитором рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів, починаючи з дня виставлення експедитором рахунку. Утім, відповідачем здійснено оплату послуг у повному обсязі лише 10.09.2009 року. Оцінивши акти загальної форми №19 та №20, господарський суд прийшов до висновку, що вагони №95526836 та №95647426 не були відправлені 31.08.2009 року у звязку із тим, що вантажоотримувач не в повному обсязі розрахувався з відправником. Плату за простій вагонів, нараховану на підставі відомості плати за користування вагонами (контейнерами) №11099002 у вигляді збору за користування вагонами на суму 7659, 60 грн., що разом з ПДВ становить 9191, 52 грн., місцевий господарський суд визнав збитками позивача, а обовязок з їх відшкодування поклав на відповідача як на клієнта, який відповідно до п.2.2.7 договору експедирування зобовязаний відшкодувати експедиторові усі витрати, повязані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з провини клієнта.

Не погодившись із висновками та мотивами судового рішення, ТОВ «КійАгроПродукт» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Поряд з цим апелянт просив про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. у даній справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.) відмовлено ТОВ «КійАгроПродукт» у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги та повернено її без розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011р. за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «КійАгроПродукт» ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. у справі № 27/332 скасовано, справу направлено на розгляд по суті до Київського апеляційного господарського суду.

Згідно Протоколу розподілу справ між суддями Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. справа № 27/322 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Кропивної Л.В., суддів: Поляк О.І, Рудченка С.Г.

Розпорядженням від 19.08.2011 р № 01-23/1/6 голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. у звязку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці в період з 18.07.2011р. по 26.08.2011р. внесено зміни до складу суду у справі № 27/332 та доручено здійснення розгляду апеляційної скарги суддям: Кропивна Л.В. - головуючий суддя (доповідач), суддів Ропій Л.М. та Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2011р. судова колегія у вказаному складі відновила пропущений апелянтом строк на подання апеляційної скарги, прийняла її до розгляду та призначила на 12.09.2011р.

Розпорядженням від 12.09.2011р. №01-23/1/8 голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. у звязку з перебуванням судді Ропій Л.М. у відпустці внесено зміни до складу суду у справі № 27/332 та доручено здійснення розгляду апеляційної скарги суддям: Кропивна Л.В. - головуючий суддя (доповідач), суддів Поляк О.І. та Рудченка С.Г.

У судовому засіданні 12.09.2011р. взяли участь представники позивача та відповідача. У відсутність доказів належного повідомлення про призначене судове засідання третьої особи без самостійних вимог на предмет спору розгляд справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. у справі №27/332 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.09.20011р. відкладено до 28.09.2011р.

У звязку з перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці розпорядженням від 26.09.2011р. № 01-23/3/5 секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу суду у справі №27/332 та доручено здійснення розгляду апеляційної скарги суддям: Кропивна Л.В. - головуючий суддя (доповідач), суддів Поляк О.І. та Чорна Л.В.

У судовому засіданні 28.09.2011р. взяли участь представники позивача та відповідача. Представник Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні. Проте судова колегія вважає, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та перегляду судового рішення у порядку ст.101 ГПК України.

Представник позивача наполягає на залишенні без змін та скасування постановленого судом першої інстанції рішення. Натомість апелянт вважав, що оскаржений ним судовий акт критеріям законності та обєктивності судового рішення не відповідав і постановлений на доказах, які відсутні у матеріалах справи, а саме: при відсутності заявки на транспортно-експедиційне обслуговування. Крім того, апелянт вказував, що у відповідності до протоколу узгодження ціни від 31.08.2009р. сторони домовилися, що вартість послуг позивача за перевезення 101,68 тон гороху (2 вагони) зі станції Солоницька Південної залізниці призначенням Одеса-Ліски Одеської залізниці складає 17844,84 грн. з ПДВ.

Поряд з цим, вказував апелянт, згідно графам «провізна плата», «разом при відправленні» і «разом тариф» Квитанції про приймання вантажу витрати відправника на транспортування 2-х вагонів, загальною масою вантажу 101,68 тон, складали 11432,00 грн.

Оплату у розмірі 11500,00 грн. ТОВ «КійАгроПродукт» здійснило 02.09-03.09.2009р. двома платіжними дорученнями, проте вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції і не було зясовано дійсної причини, з якої вагони простоювали на станції Солонинка Південної залізниці протягом майже 10 днів.

08.09.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у цих запереченнях. Зокрема, за оцінкою позивача, простій вагонів та нарахування штрафних санкцій у звязку з цим відбулися з вини клієнта ТОВ «КійАгроПродукт», який не здійснив своєчасної 100% передоплати вартості послуг експедитора, а відтак обовязок щодо їх відшкодування правомірно покладений на клієнта, який прострочив виконання грошових зобовязань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (надалі експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (далі - клієнт) був укладений договір транспортного експедирування № МРТ-182 (надалі - договір), відповідно до якого експедитор зобовязувався за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, повязаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом. (а.с.17-22).

З поданої позивачем суду апеляційної інстанції заявки від 26.08.2009р. № 86 на перевезення, і про яку, як про підставу виникнення зобовязань експедитора з надання юридичних послуг щодо укладення експедитором від свого імені договору перевезення вантажу, здійснення розрахунків з перевізником за надані послуги з переміщення вантажів йшлося у позовній заяві, судом апеляційної інстанції встановлено, що клієнтом не визначався строк, у який має бути здійснено перевезення.

Такий строк не був визначений і у протоколі узгодження ціни до договору, складеному 31.08.2009р., у якому сторони домовилися про організацію перевезення вантажу гороху у кількості 101,68 тон у двох вагонах зерновозів загального парку зі ст. Солоницька Півд. З.Д. призначенням до ст. Одеса Лиски експед. Од. З.Д., а також про розмір витрат на 1 тону, залізничний тариф, додаткові збори, комісію, тощо, на загальну суму 11432,00 грн.

Як випливає з письмових пояснень експедитора, наданих ним на заперечення доводів апеляційної скарги, після отримання заявки та підписання протоколу погодження договірної ціни №1 від 31.08.2009р., експедитор одразу ж приступив до виконання своїх обовязків за договором замовив, як вантажовідправник, два вагони зерновози у перевізника, здійснив їх завантаження та подав ці вагони для перевезення Укрзалізниці.

З квитанції про приймання вантажу № 43783428 у 2-х вагонах, з провізною платою 11432,00 грн. і масою вантажу, визначеною відправником у обсязі 101 680 кг., дійсно вбачається, що вантаж був прийнятий від відправника - експедитора - перевізником до перевезення 31.08.2009 року (а.с.24). У цьому звязку експедитор зазначав, що у вартість провізної плати не було включено податок на додану вартість, разом з яким розмір провізної плати всієї партії вантажу мав складати не 11432,00 грн., а 13 718, 40 грн.

За умовами Договору транспортно-експедиційного обслуговування, викладеними у п.3.2., клієнт зобовязаний був здійснити 100% передплату договірної ціни згідно виставленого експедитором рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів, починаючи з дня виставлення експедитором рахунку.

У матеріалах справи наявний рахунок фактура від 27.08.2009р. (а.с.83), у якому виходячи з розрахунку кількості тон гороху у кількості 130 тон, а також вартості 1 тони вантажу з ПДВ - у розмірі 141,30 грн., експедитор розраховував вартість послуги ТЕО в обсязі 18369,00 грн. з ПДВ., проте відповідно до протоколу узгодження ціни від 31.08.2009р., сторони домовилися, що послуги з організації перевезення, а також сплата залізничного тарифу буде здійснюватися саме на підставі вказаного протоколу.

Як вірно встановив суд першої інстанції, клієнт здійснив розрахунки у сумі 11500,00 грн. на протязі 02-03.09.2009р., а остаточні розрахунки провів лише 10.09.2009р., у той час, як експедитор (кредитор) уклав договір перевезення вантажу від імені клієнта без отримання від клієнта передбаченої договором передоплати.

Згідно з п.п. 2.2.5 - 2.2.7 Договору клієнт зобовязаний відшкодувати експедиторові витрати, повязані з наданням послуг, що є предметом договору, та оплатити винагороду протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку фактури від експедитора; протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку фактури відшкодувати погоджені з ним та здійснені в його інтересах додаткові витрати експедитора, що виникли у останнього при виконанні Договору, а також відшкодувати експедиторові витрати, повязані із сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з провини клієнта.

Наведені апелянтом заперечення проти доводів експедитора щодо простою транспортних засобів з вини клієнта, а саме: у звязку з неоплатою ним у повному розмірі передбачених договором та протоколом погодження договірної ціни №1 від 31.08.2009р. на користь експедитора платежів, залишилися усупереч ст.43 ГПК України поза увагою суду першої інстанції. Між тим, судова колегія вважає, що витрати кредитора у вигляді сплати за простій вагонів не знаходяться у причинно-наслідковому звязку з виконанням клієнтом своїх зобовязань. Так само не можна погодитися з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що вагони №95526836 та №95647426 не були відправлені 31.08.2009 року у звязку із тим, що вантажоотримувач не в повному обсязі розрахувався з відправником, тим більше, що вантажоодержувач(ТОВ «Термінал») не є стороною ані договору транспортного експедирування, ані договору перевезення .

Здійснення експедитором послуг, повязаних з організацією перевезення, без отримання передбаченої договором передоплати, судова колегія вважає обставиною, яка свідчить про вину експедитора, що у відповідності до ч.2 ст.616 ЦК України звільняє клієнта від відшкодування збитків у разі, якщо експедитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Крім того, особливістю договору транспортного експедирування, як і інших договорів з елементами представництва, є право експедитора на односторонню відмову від договору транспортного експедирування з попередженням про це іншої сторони у розумний строк (ч.11 ст.935 ЦК України).

За умовами укладеного договору експедитору надано право (п.3.10) зупинити виконання договору у випадку неможливості надання ним послуги і письмово повідомити про це клієнта.

Отже, у разі несплати клієнтом погодженої оплати, експедитор, аби не виникло збитків, мав можливість відмовитись від договору і не вчиняти дій, повязаних з організацією перевезення до сплати клієнтом передбачених платежів.

Саме тому судова колегія не може погодитися з висновком місцевого господарського суду, який визнав недостатність коштів у вантажовідправника для надання послуг з навантаження та відправлення вагонів підставою для затримки вагонів, а встановивши цю обставину, поклав на клієнта відповідальність у вигляді відшкодування збитків у звязку із несвоєчасною оплатою ним послуг перевезення.

За загальним правилом, викладеним у ч.2 ст.218 ГК України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, або відсутність у боржника необхідних коштів.

Утім, виступивши у зобовязанні з перевезення вантажу від власного імені вантажовідправником (зобовязаною стороною) і без отримання від клієнта передбаченого договором транспортного експедирування попереднього платежу, експедитор не вправі в подальшому посилатися на відсутність у нього необхідних коштів для належного виконання зобовязань за замовлене перевезення і тим більше покладати на клієнта відповідальність у вигляді відшкодування збитків у розмірі плати за простій вагонів, викликаного відсутністю у експедитора коштів за перевезення вантажу.

За таких обставин справи, оскаржений судовий акт підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснюється новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції з покладенням їх на позивача у справі .

Державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» на рішення господарського суду м. Києва від 31.01.2011р. у справі №27/332 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 31.01.2011р. у справі №27/332 скасувати.

3. Прийняти у справі №27/332 нове судове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5, літ. А, код ЄДРПОУ 34980991) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, поверх 3, код ЄДРПОУ 31088656) 9191,52 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5, літ. А, код ЄДРПОУ 34980991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КійАгроПродукт» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, поверх 3, код ЄДРПОУ 31088656) державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 51,00 грн.

Доручити місцевому господарському суду видання відповідного наказу.

6. Матеріали справи №27/332 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПоляк О.І.

Чорна Л.В.