Рішення № 18622028, 04.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2011 Справа № 5024/1786/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м. Херсон

про стягнення 24552,70 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - приватний підприємець.

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. № 759/70-110-П від 22.06.2011 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач 15.09.2011р. звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 24552,70 грн. заборгованості, з якої: 12745,50 грн. - сума основного боргу, 6616,36 грн. - сума пені, 4163,24 грн. - сума інфляційних втрат, 1027,60 грн. - сума 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору купівлі-продажу №770/01 від 14.01.2008р., положення ст. 230, 231, 265 ГК України.

30.09.2011р. представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просить розстрочити виконання рішення терміном на 6 місяців, починаючи з жовтня 2011р. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Крім того, 30.09.2011р. представник відповідача подав до суду лист з додатком в якому повідомив, що відповідно до п. 5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 р. N 514-УІ, Загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»від 15.04.2011 р. прийнято рішення про внесення змін до статуту, які у тому числі передбачають перейменування відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»на публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод»(статут ПАТ «ХСЗ»зареєстрований 15.06.2011 р.). Згідно з п. 1.1. нової редакції Статуту, ПАТ «ХСЗ»є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «ХСЗ». Даний лист з додатками суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги визнав частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 14.01.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 770/01 (далі договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору продавець зобов'язався поставити покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити відповідно до умов даного договору товар, вказаний в додатку до договору.

На виконання умов договору позивач 21.11.2008р. та 24.11.2008р. поставив відповідачу товару на загальну суму 12900 грн., що підтверджується видатковим накладними №000000112 від 21.11.2008р. та №000000114 від 24.11.2008р. (а.с. 11-12). Даний товар був прийнятий відповідачем без претензій до кількості та якості товару.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару покупець здійснює на протязі 5 банківських днів з моменту поставки товару, згідно рахунку продавця.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі, за отриманий товар розрахувався з позивачем лише частково, в результаті чого його заборгованість перед позивачем за видатковими накладними №000000112 від 21.11.2008р. та №000000114 від 24.11.2008р. склала 12745,50 грн.

Позивачем на адресу відповідача 17.12.2010р., 14.02.2011р. та 02.03.2011р. направлялися претензії з вимогою сплатити 12745,50 грн. заборгованості, які відповідач залишив без відповіді та реагування.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом становить 12745,50 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 12745,50 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12745,50 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, оскільки згідно листа Верховного суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», при застосуванні індексів інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Таким чином, судом здійснено перерахунок понесених позивачем інфляційних втрат, які за період заборгованості з 10.12.2008р. по 01.08.2011р. склали 3680,13 грн.

Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 1027,60 грн., підлягає задоволенню, оскільки вона погоджена в установленому законом порядку.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6616,36 грн., суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Так, пунктом 8.5. договору сторони узгодили, що за необґрунтовану затримку оплати згідно п.4.1. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, за кожний день затримки, до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті.

Проте, позивачем не враховані приписи п.6 ст. 232 ГК України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також п.2 ст. 258 ЦК України, якою встановлено річний строк позовної давності для стягнення пені.

Згідно з п.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Враховуючи заяву відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення пені, задоволенню вимога щодо її стягнення не підлягає.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення, суд розяснює відповідачу, що за достатньої мотивації та документальної доведеності тяжкого фінансового стану підприємства, він не позбавлений права звернення до суду з заявою про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення за правилами ст. 121 ГПК України.

Також при вирішенні даного спору суд приймає до уваги ту обставину, що 15.06.2011р. відбулися зміни в назві позивача, які не впливають на його процесуальний статус, як сторони у справі, що підтверджується статутом та копією виписки з ЄДРЮОФОП про державну реєстрацію публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", у зв'язку з чим, відповідно до ЗУ "Про акціонерні товариства" повна назва позивача - Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Внести зміни в назву позивача та викласти назву позивача в редакції - Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 14308500).

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 14308500) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 12745,50 грн. основного боргу, 3680,13 грн. інфляційних втрат, 1027,60 грн. 3% річних, 174,53 грн. витрат по сплаті державного мита та 167,76 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 10.10.2011 р.