Рішення № 18622012, 03.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2011 Справа № 5024/1296/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Херсонської міської ради, м. Херсон

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_2 дов. № 28 від 07.07.2011 р.

від відповідача - заступник начальника юр. відділу ОСОБА_3 дов. № 9-527-9/21 від 13.08.2009 р.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Херсонської міської ради (відповідач) від 28.07.06 № 73.

На підставі ст.22 ГПК України до початку розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила суд визнати недійсним пункт 3, підпункт 3.6 рішення Херсонської міської ради від 28.07.2006 року № 73 стосовно відмови позивачеві в поновлені договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1 та визнати недійсним пункт 1, підпункт 1.3, пункт 5 рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011року № 283 стосовно відмови позивачеві в поновлені договору оренди та припиненні строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення Херсонської міської ради №73 від 28.07.06 не підлягають задоволенню, оскільки заявлені поза межами строків позовної давності та не підлягають поновленню, оскільки позивач знав з 29.06.06 про наявність спірного рішення із листа від 23.06.06 № 30-617-15 доказом вручення якого позивачу є повідомлення про вручення поштового відправлення. За цією кореспонденцією позивачу повідомлялось, що постійною комісією міської ради з питань містобудування та регулювання земельних відносин, вирішено включити до порядку денного сесії міської ради питання стосовно поновлення договору оренди позивача із відмовою у зв'язку із закінченням договору оренди земельної ділянки. На думку відповідача, наведене виключає можливість визнання причин пропуску строку позовної давності поважними. Відповідач пояснив, що позивач є власником малої архітектурної форми, котра не пов'язана із земельною ділянкою, як об'єкт нерухомого майна, а відтак її розміщення на певній земельній ділянці не тягне наслідків передбачених ст.120 ЗК України. На думку відповідача, припинення прав на земельну ділянку на якій розміщено торгівельний кіоск-мала архітектурна форма, не може спричинити порушення прав власності на наведений об'єкт, адже його переміщення, як об'єкту нестаціонарного розміщення, не тягне за собою його знецінення та зміни призначення.

Справа розглянута поза межами строків розгляду, визначених ст.69 ГПК України, однак у розумні строки з урахування відпустки судді Немченко Л.М. з 12.09.11 по 03.10.11 р.

В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Приватний підприємець ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснює на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 21.01.1997 року № 2 499 017 0000 012022.

На підставі договору купівлі-продажу від 18 лютого 1998 року позивач набула право власності на кіоск, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Згідно рішення виконкому міської ради від 24.07.1998 року № 438 позивач набула право на оренду земельної ділянки площею 30 кв. м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 під розміщення торгівельного кіоску. В подальшому при вирішенні питання про поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки міська рада листом від 19.10.2001р. повідомила, що заява позивача про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки під кіоск АДРЕСА_1 позитивно розглянута на засіданні робочої комісії виконкому 09.10.2001 року при умові заміни існуючого кіоску на кіоск сучасного типу. На виконання зазначеної умови міської ради були виконані роботи по виготовленню м/к кіоску на суму 15 449 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 08.02.2002 року. Був виготовлений паспорт зовнішньої обробки фасаду № 440, який затверджений заступником головного архітектора м. Херсона.

Після виконання зазначеної умови, тобто після будівництва кіоску нового типу, на підставі рішення Херсонської міської ради від 27 грудня 2002 року № 192 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 30.01.2003 року строком до 01.01.2004 року, який зареєстровано 07 лютого 2003 року за № 1367. Таким чином, договір був укладений строком на 11 місяців.

На підставі рішення Херсонської міської ради від 28.05.2004 року № 577 укладено договір оренди земельної ділянки площею 30 кв. м строком на два роки, тобто до 28.05.2006 року (п.3.1), під торгівельний кіоск.

Термін дії зазначеного договору закінчився 28 травня 2006 року, однак позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі.

З боку відповідача не застосовувались заходи щодо повернення земельної ділянки до запасу земель комунальної власності та приймались платежі за орендну плату.

Стаття 764 ЦК України передбачає якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.6 ст.33 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції що діяла протягом 2003- лютий 2011рр.) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач пояснив, що в червні 2011 року вона отримала витяг із протоколу № 15 засідання постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин від 11.05.2011 року. З зазначеного витягу їй стало відомо, що 28.07.2006 року було прийнято рішення міської ради № 73, яким відмовлено у поновленні договору, тобто його дію припинено, продовження неможливе, відсутні наміри на укладення договору земельної ділянки для відповідного правового режиму використання земельної ділянки у відповідність до діючого законодавства.

Після отримання витягу від 11.05.2011р., вона звернулася з заявою від 16.06.2011р. до міської ради з проханням видати копію рішення Херсонської міської ради № 73 від 28.07.2006 року, але на заяву вона не отримала відповіді.

Позивач, вважаючи, що зазначене рішення не відповідає вимогам діючого законодавства, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним пункт 3, підпункт 3.6 рішення Херсонської міської ради від 28.07.2006 року № 73 стосовно відмови позивачеві в поновлені договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.19 Конституції України, ст.124, 152 ЗК України.

Позивач вважає, що, оскільки на протязі місяця після закінчення дії договору від 30.06.04, тобто з 28.05.2006 року по 28.06.2006 року вона не отримувала заперечень з боку орендодавця стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки, то у відповідності до вищенаведених норм законодавства, договір оренди вважається поновленим на тих же умовах та на той самий строк.

Судом встановлено, що спірне рішення міської ради про припинення договору оренди було прийняте 28.07.2006 року, тобто через два місяці після закінчення дії договору оренди землі визначеного за умовами р.3 договору та в період дії договору оренди землі на умовах ст.33 ЗУ "Про оренду землі", чим порушені ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, які встановлюють, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не установлено договором або законом.

В розділі 11 Договору обумовлено, що розірвання договору можливо за взаємною згодою сторін.

Відповідно до Роз'яснень ВАС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

При розгляді зазначеної справи суд досліджував вищеперераховані підстави при наявності яких може бути визнано недійсним (скасованим) акт ненормативного характеру.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, зміст встановлено ст.12 Земельного кодексу України (чинного з 01.01.02), відповідно до вимог якої, радам надано право розпорядження землями територіальних громад, зокрема, передачу земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Із огляду на встановлені факти та проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що Херсонська міська Рада, прийнявши спірний п.3 п.3.6 рішення № 73 від 28.07.06 щодо відмови у поновлені договору оренди земельної ділянки перевищила свої повноваження, що визначені чинним законодавством, оскільки рішення про відмову в продовженні рішення у зв'язку з закінченням договору оренди даної земельної ділянки суперечить гл.22 ЗК України.

Відповідно до глави 22 ЗК України відмова в продовженні договору оренди може мати місце тільки в випадку припинення у користувача права на користування земельною ділянкою. На день прийняття спірного рішення у підприємця були відсутні підстави для припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди в розумінні ст.141 ЗК України. Відповідно до приписів ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту право на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною одинадцятою ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п.3.6 рішення Херсонської міської ради № 73 від 28.07.06, а рішення прийнято з порушення вищенаведених норм чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання щодо визнання причини пропуску процесуального строку поважними та відновлення пропущеного строку, суд залишає поза увагою, оскільки відповідно до ст.268 ЦК України не поширюються правила про позовну давність щодо вимог власника або іншої зацікавленої особи про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності автоматичного продовження договору оренди без відповідного рішення ради, що викладено в Узагальненнях судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами та з посиланням на постанову Пленуму ВГСУ від 17.05.11 № 6, то узагальнення не є нормативним документом, який може обґрунтовувати будь-які дії сторін, постанова Пленуму носить рекомендований характер від дня її прийняття тобто 17.05.11, суд при розгляді законності рішення № 73 від 28.07.06 керується законодавством чинним на день прийняття спірного рішення, тобто законодавством, чинним у 2006 році.

Крім того, не дивлячись на заперечення позову, відповідач своїми діями, а саме, прийняттям іншого свого оспорюванного у цій справі рішення № 283 від 24.06.11 визнав чинність договору від 30.06.04, оскільки відмовляв у поновленні цього ж договору уже у 2011 році.

Судом встановлено, що за пунктом 1, підпунктом 1.3., пунктом 5 рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011року № 283 позивачеві відмовлено в поновлені договору оренди та припиненні строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1, у зв'язку з закінченням дії договору та відсутністю намірів щодо передачі в оренду земельної ділянки.

Позивач також вважає зазначене рішення прийняте з порушенням чинного законодавства та просить суд визнати його недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що Херсонська міська рада, як орган, що виконує функції власника та розпорядника землями, що віднесені до комунальної власності прийняла рішення про звільнення проспекту Ушакова у м. Херсоні від будь-яких малих архітектурних форм, однак, в підтвердження не надано будь-яких рішень. У зв'язку з цим, суд до уваги зазначені доводи не приймає.

Вивчивши матеріали справи, що обґрунтовують доводи позивача про визнання п.1.3 рішення Херсонської міської ради № 283 недійсним, суд дійшов до висновку щодо їх доведеності, оскільки, як витікає із умов договору та ст.188 ГК України договір оренди в односторонньому порядку не може бути припиненим, висновки щодо закінчення його дії не відповідають дійсності, також відповідач не довів у судовому порядку, що у нього є наміри щодо звільнення проспекту Ушакова у м. Херсоні від будь-яких малих архітектурних форм.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним п.5 рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011року № 283 за яким зобов'язано суб'єктів господарювання, зазначених у рішенні в місячний термін із моменту прийняття рішення міською радою передати до земель запасу Херсонської міської ради земельні ділянки на умовах, визначеними договорами оренди та звільнити земельні ділянки.

Суд дійшов до висновку, що зазначений пункт носить загальний характер і стосується усіх осіб, визначених рішенням Херсонської міської ради від 24.06.2011року № 283, тому його визнавати недійсним немає підстав. До того ж суд зазначає, що оскільки п.1.3 рішення, що стосується позивача визнано недійсним, то п.5 рішення не є обов'язковим до виконання приватному підприємцю ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 3, підпункт 3.6 рішення Херсонської міської ради від 28.07.2006 року № 73 стосовно відмови позивачеві в поновлені договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1 та визнати недійсним пункт 1, підпункт 1.3. рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011року № 283 стосовно відмови позивачеві в поновлені договору оренди та припиненні строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0030 га під торгівельним кіоском АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовити.

3.Стягнути з Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37, інші реквізити суду не відомі) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 ( 73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 170 грн. в рахунок відшкодування державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.10.2011 р.