Рішення № 18621973, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7545/11

вх. № 7545/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/8131 від 15.10.10 р.;

відповідача- ОСОБА_2, довіреність № 111/5894/0н від 04.08.2011 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків; 3-я особа <Текст >

до Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, м. Харків; 3-я особа <Текст >

про стягнення 18034,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, м. Харків, 17178,60 грн. заборгованості за електроенергію (що складається з тарифної складової 14315,50 грн. та ПДВ в розмірі 20%- 2863,10 грн.), 396,14 грн. заборгованості з а КРЕ (яка складається з тарифної складової по КРЕ- 330,12 грн. та ПДВ в розмірі 20% в сумі 66,02 грн.), 322,89 грн. пені, 62,54 грн. 3% річних, 74,32 грн. інфляційних витрат та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 6-5251 від 05.07.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 жовтня 2011 року.

03 жовтня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнавав частково, просив суд в частині стягнення 7530 грн. боргу за електричну енергію в позові відмовити, у зв"язку зі сплатою та просив суд зменшити пред"явлену позивачем до стягнення суму пені на 90% до 32,29 грн., у зв"язку з важким фінансовим становищем.

03 жовтня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково, вказував суду на те, що частково погасив суму боргу у розмірі 7530 грн., у зв"язку з чим просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині, а також просив суд зменшити суму пені на 90%, у зв"язку з важким фінансовим становищем.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

05 липня 2011 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, м. Харків відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 6-5251, пролонгований відповідно до п. 9. на 2012 р.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.2.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період за липень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяв на полягає на тому, що ним частково погашено заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 7530 грн., що підтверджує платіжним дорученням від 26.08.2011 року № 181. Враховуючи, що матеріали справи надійшли до господарського суду 07 вересня 2011 року, а відповідач погасив вищевказану суму заборгованості 26 серпня 2011 року, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення 7530 грн. боргу за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 6785,50 грн. боргу, суд дійшов висновку задовольнити її як правомірну та обгрунтовану.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 2863,10 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 2863,10 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2.3.4 передбачено, що відповідач зобов"язується здійснювати оплату за послуги з компенсації реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Позовна вимога про стягнення з відповідача плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 330,12 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Крім того, суд вважає вимогу позивача про стягнення 66,02 грн. заборгованості по податку на додану вартість на реактивну енергію обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 74,32 грн. та 3% річних в сумі 62,54 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 322,89 грн.

Відповідач зазначив в судовому засіданні про те, що ним сплачується заборгованість, надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим, та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 3,22 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 319,67 грн. пені слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, м. Харків (61002, м. Харків, вул. Весніна, 14, п/р № 35216001000146 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08804502) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханківська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 9648,60 грн. боргу з електричної енергії (що складається з: 6785,50 грн. тарифної складової та 2863,10 грн. ПДВ у розмірі 20%);

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 396,14 грн. заборгованості за КРЕ (яка складається з тарифної складової по КРЕ- 330,12 грн. та ПДВ в розмірі 20% в сумі 66,02 грн.), 3,22 грн. пені, 62,54 грн. 3% річних, 74,32 грн. інфляційних витрат, 101,84 грн. державного мита та 133,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 06 жовтня 2011 року.