Рішення № 18621969, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6894/11

вх. № 6894/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.02.2011 р.;

1-го відповідача - ОСОБА_2 довіреність №23 від 03.10.11 р.;

2-го відповідача - ОСОБА_3 довіреність №47 від 11.01.11 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" 3-я особа <Текст >

до 1) Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124" с. Кінне ,

2) Відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції, м. Лозова 3-я особа <Текст >

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124" с. Кінне; 2) Відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції, м. Лозова щодо визнання за позивачем, як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №2 від 29.03.2011 року право власності на посіви озимої пшениці (незавершене виробництво), що розміщені на полях №1 відділення 2, №9 відділення 2, №5 відділення 1, №9 відділення 1, загальною площею 654 га. Також позивач звернувся з вимогою про виключення посивів озимої пшениці (незавершене виробництво), що розміщені на полях №1 відділення 2, №9 відділення 2. №5 відділення 1 , №9 відділення 1, загальною площею 654 га, з акту опису й арешту серіїї АК №667618 від 22.06.2011 року, складеного державним виконавцем ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Степановою О.С. та зняти арешт зі вказаних посивів пшениці. Крім того, позивач судові витрати просить покласти на відповідачів.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також надав у судовому засіданні заяву в якій просить судові витрати покласти на позивача.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні пояснив, що проти позову не заперечує, але відзив на позов не надав. Також надав документи згідно супровідного листа за вх.№ 31151, які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній представник 2-го відповідача у судовому засіданні пояснив що вирішення даного позову він залишає на розсуд суду.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, першого та другого відповідачів господарським судом встановлено наступне.

29 березня 2011 року між позивачем та 1 відповідачем було укладено договір №2 про спільний обробіток земельної ділянки (далі по тексту - договір). Відповідно до умов договору сторони об'єднують зусилля, зокрема для вирощування зернових культур, вирощування олійних культур, буряків та надання інших послуг у сфері сільського господарства згідно класифікатору КВЕД.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Стаття 1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до умов вищезазначеного договору 1 відповідач взяв на себе зобов'язання у термін протягом 15 днів із моменту підписання даного договору надати земельні ділянки, загальною площею 3 786,00 га, які підлягатимуть обробітку згідно додатку №1 до договору.

За умови п. 6.1 Договору внеском 1 відповідача у вказаний договір є земельні ділянки, надані для спільного обробітку на період дії даного договору згідно додатку 1 до договору. При цьому частка 1 відповідача відповідно до п. 6.1.4 договору складає 20 відсотків. П. 6.2 договору визначено, що внеском позивача у вказаний договір є послуги, майно та грошові кошти, у розмірах, необхідних для обробітку площ земельних ділянок, які підлягають спільному обробітку, згідно Додатку №2. При цьому частка позивача відповідно до п. 6.2.3 договору складає 80 відсотків.

У додатку №1 до договору зазначаються номера полів та відділень, які передаються 1 відповідачем у якості внеску у вказаний договір. Загальна площа полів складає 3786,00 га.

01 червня 2011 року між позивачем, як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору та 1 відповідачем було укладено договір на поставку зерна майбутнього врожаю № 0106-11 (далі - по тексту договір №0106-11).

Відповідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору №0106-11 є майбутній врожай озимої пшениці, вівсу, соняшника та кукурудзи, який на момент укладення вказаного договору №0106-11 був посіяний на полях 1 відповідача, але зазначені поля 1 відповідача є його внеском у спільну діяльність за договором про спільний обробіток земельної ділянки №2 від 29.03.2011 р.

Відповідно до умов договору №0106-11 1 відповідач (продавець) передає у визначений сторонами строк передає позивачу (покупцю) у власність товар визначений у договорі.

Серед іншого товару за вищевказаним договором поставки №0106-11 від 01.06.2011 р., зазначена також і озима пшениця, яка посіяна на наступних полях 1 відповідача загальною площею 654 га: Поле №1 відділення 2, Поле №9 відділення 2, Поле №5 відділення 1, Поле №9 відділення 1.

Тобто, посіви зазначеної озимої пшениці, як майбутнього врожаю, на вказаних полях загальним розміром 654 га, були передані у власність позивача, як відповідальній особі за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору за договором №0106-11.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та 1 відповідач, керуючись ст.334 Цивільного кодексу України, у договорі №0106-11 погодили, що право власності на Товар переходить до Покупця в день підписання цього Договору (п.3.4. Договору).

Тобто, право власності на товар за договором поставки майбутнього врожаю, в тому числі посівів пшениці, що розміщена на полях: Поле №1 відділення 2; Поле №9 відділення 2; Поле №5 відділення 1; Поле №9 відділення 1, перейшло до позивача - ТОВ "Агрофармахім", як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільний обробіток землі №2 від 29.03.2011 р. ще 01 червня 2011 року.

22 червня 2011 р. державним виконавцем ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Степановою О.С. було накладено відповідно до акту опису й арешту майна від 22.06.2011 року на майно, а саме - посіви озимої пшениці у 654 га, яке належить позивачу на праві приватної власності. Вказаний акт було складено державним виконавцем в зв'язку з примусовим стягненням з відповідача заборгованості по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження, відкритого 28.05.2009 року ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції.

Як вбачається з вищевказаного акту в розділі "Зауваження щодо акту опису й арешту майна" під час складання вказаного акту, в.о. Директора ДП "Лозівський кінний завод" було повідомлено державного виконавця, що незавершене виробництво озимої пшениці (посіви пшениці), що розміщені на полях 1 відповідача площею 654 га, належить не ДП "Лозівський кінний завод №124", а ТОВ "Агрофармахім" (позивачу) відповідно до вимог вищевказаних договорів, але не зважаючи на вказане повідомлення, на майно позивача було накладено арешт.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.

Право розпорядження це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених посивів озимої пшениці (незавершене виробництво), а саме Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки на дане майно накладено арешт.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідачів судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за ТОВ "Агрофармахім" (код ЄДРПОУ 24984320) як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про СД №2 від 29.03.2011 р. право власності на посіви озимої пшениці (незавершене виробництво), що розміщені на полях №1 відділення 2, №9 відділення 2, №5 відділення 1, №9 відділення 1, загальною площею 654 га.

3.Виключити посіви озимої пшениці (незавершене виробництво), що розміщені на полях №1 відділення 2, №9 відділення 2, №5 відділення 1, №9 відділення 1, загальною площею 654 га, з акту опису й арешту серії АК №667618 від 22.06.2011 року, складеного державним виконавцем ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Степановою О.С.

4. Зняти арешт з посівів озимої пшениці (незавершене виробництво), що розміщені на полях №1 відділення 2, №9 відділення 2, №5 відділення 1, №9 відділення 1, загальною площею 654 га.

Суддя (підпис< Текст >Светлічний Ю.В.

Справа №5023/6894/11

Повне рішення складене 05 жовтня 2011 року.