Рішення № 18621867, 26.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 16/58/5022-1037/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Хоми С.О. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Козівський район електричних мереж, вул. Грушевського, 1Б, смт. Козова, Тернопільська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_3 юрисконсульт Козівського РЕМ, довіреність № 4951/24 від 16.12.2010 р.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 14 вересня 2011 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 26 вересня 2011 року на 10 год. 45 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Козівський район електричних мереж, вул. Грушевського, 1Б, смт. Козова, Тернопільська область звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення 2181 грн. 32 коп. основного боргу за використану активну електроенергію, 168 грн. 59 коп. пені, 260 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 82 грн. 87 коп. -3% річних з простроченої суми, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань щодо оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 449 від 02.07.2008 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні господарського суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 28.07.2011 року з відміткою про його отримання відповідачем 05.08.2011 року.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача в розпочатому судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02 липня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством “Тернопільобленерго” (далі - “Постачальник”), в особі начальника Козівського РЕМ Гнатишина В.Г.., що діє на підставі Статуту та Положення про РЕМ, з одного боку, та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Деревообробний цех), (надалі “Споживач”), укладено договір № 449 про постачання електричної енергії, згідно Розділу 1 якого “Постачальник” продає електричну енергію “Споживачу” для забезпечення потреб електроустановок “Споживача” з приєднаною потужністю 100 кВт, а “Споживач” оплачує “Постачальнику” вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: ящик роздільного обліку.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 укладеного Договору, зокрема, передбачено, що “Постачальник” зобовязується постачати “Споживачу” електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання “Споживачем” електричної енергії на рівні дозволеної потужності 73 кВт.

У відповідності до п.п.2.3.3 п.2.3 розділу 2 укладеного Договору, ”Споживач” зобовязується оплачувати “Постачальнику” вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 “Порядок розрахунків” та №7 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п. 9.4 розділу 9 укладеного Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 2 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору № 449 від 02.07.2008 року, який є невідємною його частиною, сторони передбачили що розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, а перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.

Згідно пункту 7 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 449 від 02.07.2008 року передбачено, зокрема, що щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду "Споживач" зобов'язується направляти представника до "Постачальника" електричної енергії для надання акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період), та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії; рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобовязання по договору виконав, поставив відповідачу електроенергію, однак Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняті на себе зобовязання згідно договору № 449 від 02.07.2008 р. належним чином не виконала та допустила заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 01.07.2011 р. в сумі 2181 грн. 32 коп.: (1763 грн. 33 коп. ( нараховано за квітень 2010 року); - 13 грн. 05 коп. ( переплата на 01.04.2010 року); - 431 грн. 04 коп. (втрата трансформатора)). Вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунком суми боргу за використану електроенергію; рахунками для оплати за спожиту активну енергію за квітень 2010 року червень 2011 року., актом про обсяги спожитої (переданої) електроенергії від 20.04.2010 року (належним чином завірені копії рахунків та акту знаходяться в матеріалах справи).

В поясненнях № 966 від 21.09.2011 року позивач зазначає, зокрема, що відповідно до рахунка за активну електричну енергію від 30 липня 2010 року відповідачу по справі нараховано 431 грн. 04 коп. кВт/год втрат в трансформаторі; даний розрахунок втрат електичної енергії проведено в автоматичному режимі відповідно до додатка № 9 договору № 449 від 02 липня 2008 року згідно Методики по визначенню втрат в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої головним державним інспектром України 18.02.1998 року та Правил користування електричною енергією в редакції Постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 року; припинення електропостачання відповідачу 10 липня 2010 року документально підтверджено записом № 15 в журналі відключень.

19 квітня 2011 р. (згідно фіскального чеку № 4418 від 19.04.2011 року) відповідачу було направлено претензію № 415 від 14.04.2011 р.) про сплату на користь ВАТ “Тернопільобленерго” заборгованості за використану електроенергію. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення (належним чином засвідчені копії претензії та фіскального чеку знаходяться в матеріалах справи).

Згідно статтей 275, 276, 277 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обовязковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, з наступними змінами передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищезазначених приписів закону, відповідачем вчасно не сплачено вартість спожитої електроенергії, а тому слід вважати, що за відповідачем рахується борг перед позивачем за спожиту електроенергію станом на 01.07.2011 р. за квітень 2010 року - червень 2011 року в сумі 2181 грн. 31 коп., в тому числі 431 грн. 04 коп. втрат в трансформаторі.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості спожитої електричної енергії та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 2181 грн. 31 коп. за поставлену йому позивачем електричну енергію.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 договору на постачання електричної енергії № 449 від 02.07.2008 року, передбачено, що: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками № 2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" "Споживач" сплачує "Постачальнику" електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині своєчасної оплати за поставлену електроенергію, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 168 грн. 59 коп. - за період з 01.01.2011 року по 01.07. 2010 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 168 грн. 59 коп. - пені за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши суму інфляції з урахуванням вищенаведених положень, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 260 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань (за період вересень 2010 р. липень 2011 р.), як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 82 грн. 87 коп. - 3% річних (за період квітень 2010 р. липень 2011 р.), як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати, які складаються із 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725 2181 грн. 32 коп. основного боргу за використану активну електроенергію, 168 грн. 59 коп. пені, 260 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 82 грн. 87 коп. 3% річних з простроченої суми, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 03 жовтня 2011 року

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8106

СуддяС.О. Хома