Рішення № 18621162, 21.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 24/17-2884-2011 за позовом Дунайського транспортного прокурора, в особі Міністерства інфраструктури України, в особі Одеської залізниці

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від прокурора: Кулага Ю.В. за посвідченням №92;

Від позивача: Міністерства інфраструктури України: не з'явився,

Від позивача: Одеська залізниця: ОСОБА_3 довіреність №31 від 04.01.2011р., ОСОБА_4 довіреність № 175 від 04.01.2011р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Дунайський транспортний прокурор, в особі Міністерства інфраструктури України, в особі Одеської залізниці звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 21.09.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

У відповідності зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою для представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно із ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, прокуратурою в ході перевірки, проведеною 28.03.2011р. спільно з державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Ізмаїл, встановлено, що Фізична особа підприємець ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність на території м.Ізмаїл в межах населеного пункту, для чого використовує для розміщення кіоску земельну ділянку загальною площею 0,0005 га, яка знаходиться на території залізничного вокзалу у м.Ізмаїл. Дана категорія земель відноситься до земель залізничного транспорту України. При перевірці документів, підтверджуючих право власності чи користування даною земельною ділянкою, у ФОП ОСОБА_2 не виявлено.

За результатами перевірки відділом держкомзему у м. Ізмаїл Одеської області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.03.2011 року, припис серії МІЗ №005133 про усунення зазначених порушень, протокол про адміністративне правопорушення №005134 від 28.03.2011 року, та Постанова про накладання адміністративного стягнення, згідно якої ФОП ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Як вбачається з матеріалів справи наявна квитанція №174/252 від 06.04.2011р., відповідно до якої відповідачем було сплачено штраф у розмірі 255 грн.

Відділом держкомзему у м.Ізмаїл Одеської області встановлено, що ФОП ОСОБА_2 продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на землях залізничного транспорту без наявності дозвільних документів та не виконує вимоги припису від 28.03.2011, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.05.2011р., припис від 04.05.2011р. №005371протокол про адміністративне правопорушення №005372 від 04.05.2011р. та Постанова про накладання адміністративного стягнення № 205161 від 16.05.2011р., згідно якої ФОП ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 204 грн.

Як вбачається з матеріалів справи наявна квитанція №8/11 від 30.05.2011р., відповідно до якої відповідачем було сплачено штраф у розмірі 204 грн.

Відділом держкомзему у м.Ізмаїл Одеської області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.06.2011р., у результаті перевірки встановлено, що станом на 03.06.2011р. вимогу припису від 28.03.2011р. №005133 не виконано, порушення земельного законодавства продовжується, що є порушенням ст. 188-5 КУпАП.

Незважаючи на вжиті заходи впливу щодо усунення зазначених порушень земельного законодавства ФОП ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку загальною площею 0,0005 га під кіоск для роздрібної торгівлі продовольчими товарами на території привокзальної площі залізничного вокзалу м.Ізмаїл.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення її у встановленому порядку.

Статтею 125 ЗК України зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Листом Ізмаїльської міської ради №13/01-13-1618 від 22.06.2011 зазначено, що земельна ділянка, на якій розташований торговельний кіоск ФОП ОСОБА_2 знаходиться у постійному користуванні Одеської залізниці. Належність даної земельної ділянки Одеській залізниці підтверджується Державним Актом на право постійного користування землею від 22.09.1999р., який наявний в матеріалах справи.

Статтею 68 Земельного кодексу України, статтею 6 Закону України «Про залізничний транспорт», статтею 23 Закону України «Про транспорт»встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, наданні в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Одеська залізниця своїм листом від 04.07.2011 зазначила, що договір оренди чи інший договір з ФОП ОСОБА_2 залізницею не укладався.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду (ч. З ст. 212 Земельного кодексу України).

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Оскільки Одеська залізниця підпорядкована Міністерству інфраструктури України та являється державним підприємством, то наявні підстави для звернення прокурора з позовом до суду в її інтересах.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та доведеності заявлених Дунайським транспортним прокурором, в особі Міністерства інфраструктури України, в особі Одеської залізниці позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75 ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дунайського транспортного прокурора, в особі Міністерства інфраструктури України, в особі Одеської залізниці до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

2. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0005 га, яка знаходиться на території залізничного вокзалу у м. Ізмаїл, шляхом демонтування кіоску.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р №31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 85грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р №31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова