Рішення № 18621031, 03.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2629/2011(12/158)

За позовом: Багатопрофільного кооперативу «Ю-Сервіс».

Юридична адреса: 54000, м. Миколаїв, вул. Металургів, 76, код ЄДРПОУ

22427970.

Адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, буд.5,

кв. 1

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», 0471, м. Київ,

вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762, в особі відділення №1

ПАТ «Енергобанк»в м. Миколаїв, 54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8.

.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Шамбала плюс»(54017, м. Миколаїв, вул. Се-вастопольська, 5/1).

про визнання недійсним договору іпотеки та додаткового договору до нього.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:не присутній.

Від відповідача: ОСОБА_1 довіреність №09/05-155 від 18.02.2011 року.

Від ІІІ особи:не присутній.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий багатопрофільним кооперативом «Ю-Сервіс»до публічного аукціо-ерного товариства «Енергобанк»в особі Миколаївської філії про визнання недійсними до-говору іпотеки від 17.07.2007 року та додаткового договору від 30.05.2008 року до іпотеч-ного договору.

Позовні вимоги обґрунтовуються не відповідністю вказаних договорів вимогам за-конодавства, чинного на час укладення, оскільки договір іпотеки від 17.07.2007 року та додатковий договір від 30.05.2008 року до нього були підписані директором БПК «Ю-Сер-віс»з перевищенням повноважень.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач свого представника в судове засідання направив, відзив надав, проти позову заперечує повністю.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена, письмові пояснення по суті спору суду не направила.

03.10.2011 року в судовому засіданні представник відповідача подав заяву від 30.09.2011 року №07/01-628/1 про застосування господарським судом строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, яка містить клопотання про відмову в задово-ленні позовних вимог у звязку з пропуском позивачем трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України, а також, повідомив про те, що на теперішній час структурною одини-цею публічного акціонерного товариства «Енергобанк»у м. Миколаєві є відділення №1, котре знаходиться за адресою 54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська,8. Вказане відділення не має статусу юридичної особи.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2011 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

17 липня 2007 року між багатопрофільним кооперативом „Ю-Сервіс" (далі пози-вач, за оскарженим договором іпотекодавець) та акціонерним банком „Енергобанк", пра-вонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Енергобанк" (далі відповідач, за оскарженим договором іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір, котрий по-свідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №2321 (далі - іпотечний договір а.с. 11-14).

Підпунктом 1.1. іпотечного договору встановлено, що він забезпечує вимоги іпоте-кодержателя, які випливають з договору на відкриття кредитної лінії №10 від 11 липня 2007 року (далі кредитний договір, аркуші справи 17-20) зі всіма змінами та доповнення-ми до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укла-деного між іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю „Шамбала-плюс" (далі третя особа за кредитним договором позичальник).

Згідно п.п. 1.1. кредитного договору, відповідач відкриває ТОВ «Шамбала-плюс»кредитну лінію з лімітом 2800000 грн. 00 коп. (два мільйони вісімсот тисяч гривень) стро-ком на три роки: з 11 липня 2007 року по 09 липня 2010 року.

П.п. 2.1.1 кредитного договору встановлені умови забезпечення кредиту, а саме: «Майнова порука БПК «Ю-Сервіс комплекс обєктів нерухомості розташованих за адре-сою м. Миколаїв, вул. Металургів, 76, загальною забудівлі 908, 5 кв. м та загальною пло-щею земельної ділянки 4787, 0 кв.м, узгодженою віртістю 2500000 грн.».

Відповідно до п.п. 4.1. кредитного договору, розмір відсотків за користування кре-дитними коштами був визначений сторонами в розмірі 20%.

30 травня 2008 року між сторонами було укладено додатковий договір до іпотечно-го договору (далі додатковий договір а.с. 15-16), яким в п.п. 1.1. іпотечного договору були внесені зміни та викладено його у наступній редакції, а саме: «п.п. 1.1 цей договір забезпе-чує вимоги іпотекодержателя, які випливають з договору на відкриття кредитної лінії №10 від 11 липня 2007 року, далі - (кредитний договір або основне зобов'язання) зі всіма зміна-ми та доповненнями до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредит-ного договору, укладеного між іпотекодержателем та товариством з обмеженою відпові-дальністю „Шамбала -плюс" (боржник), за умовами якого іпотекодержатель відкриває боржникові кредитну лінію з лімітом 3325000 грн. 00 коп. (три мільйони триста двадцять п'ять тисяч гривень) строком на три роки: з 11 липня 2007 року по 09 липня 2010 року, а боржник зобов'язаний повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за корис-тування кредитом згідно умов кредитного договору із розрахунку 22 % річних, а також можливу неустойку та інші витрати у розмірі і у випадках, передбачених кредитним дого-вором».

Багатопрофільний кооператив «Ю-Сервіс»у позовній заяві зазначає, що іпотечний договір від 17 липня 2007 року та додатковий договір до нього від 30 травня 2008 року не відповідають вимогам законодавства України, а саме.

Статтею 93 ГК України, встановлено, що підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи.

Відповідно до статті 100 ГК України, майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу, а згідно ч.1,2,4 ст.369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюються за згодою всіх співвласників, яка має бути нотаріально посвідчена.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України, встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повнова-жень.

В позовній заяві голова БПК «Ю-Сервіс»зазначає, що іпотечний договір від 17.07.2007 року та додатковий договір від 30.05.2008 року до нього були укладені (підпи-сані директором БПК «Ю-Сервіс») з перевищенням повноважень, оскільки згоди всіх співвласників БПК «Ю-Сервіс»(зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4) на укладення іпотечного договору не було. Вказана згода має бути видана кожним із співвласників у письмовій формі та потребує нотаріального посвідчення. Такі згоди ані ОСОБА_3 ані ОСОБА_4 не видавались. Тому при укладенні оскаржених договорів не були дотримані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Ці ви- моги встановлені ч. ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зокрема,

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Посилаючись на наведене, позивач просить господарський суд визнати іпотечний договір від 17.07.2007 року та додатковий договір від 30.05.2008 року до нього недійсни-ми.

Також, позивач просить суд зазначити в рішенні, що воно є підставою для зняття нотаріусом заборон, щодо відчуження нерухомого майна центру відпочинку з авто сер-вісом, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул.. Металургів, буд. 76.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що директор кооперативу, котрий підписав оскаржені договори, мав для цього необхідні пов-новаження.

Крім того, відповідач, посилаючись на ст.ст. 256,257,261, ч. ч. 3,4 ст. 267 Цивіль-ного кодексу України просить суд застосувати при вирішенні справи №5016/2629/2011(12/158) положення Цивільного кодексу України щодо спливу позовної давності. Клопотання обґрунтовує тією обставиною, що позов про визнання недійсними договору іпотеки від 17.07.2007 року та додаткового договору до нього від 30.05.2008 ро-ку поданий 05.08.2011 року, тобто, в звзку зі спливом позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарсь-кий суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває ци-вільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до уста-новчих документів та закону.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих до-кументів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, а також окреслено коло пи-тань, вирішення яких входить до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»прийняття рішень що-до володіння, користування та розпорядження майном кооперативу належить до компе-тенції загальних зборів членів кооперативу.

Згідно п.п.1.1. Статуту кооперативу членами БПК «Ю-Сервіс»є громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_4

У розділі 6 (п.п. 6.1.1.) Статуту БПК «Ю-Сервіс», чинному на момент укладання договору іпотеки, також встановлено, що до компетенції загальних зборів членів коопера-тиву відноситься прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження май-ном кооперативу.

На виконання розділу 6 Статуту БПК «Ю-Сервіс»членами кооперативу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 24.05.2007 року було прийнято рішення вис-тупити поручителем перед АБ «Енергобанк»по зобовязанням ТОВ «Шамбала плюс»з наданням в заставу нерухомості, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Металургів, 76, а також доручено Ю.П. Штогріна підписати з АБ «Енергобанк»договір застави. Наве-дене підтверджується копією протоколу №17 від 24.05.2007 року загальних зборів членів БПК «Ю-Сервіс», котра надана господарському суду відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГК України майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реа-лізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Зазначене положення, також закріплено в ч. 3 ст. 19 Закону України «Про кооперацію».

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про кооперацію»володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відпо-відно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Норми Цивільного кодексу України визначають поняття і види права спільної влас-ності. Так, у відповідності до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Пра-во спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Право спільної власності характеризується множинністю суб'єктів та єдністю об'єкта. Даний інститут оформлює відносини з приводу приналежності майна (речі) одночасно кільком суб'єктам відносин власності (співвласникам), якими можуть виступати будь-які суб'єкти права власності фізичні, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо. Закон закріплює існував-ня двох видів права спільної власності: з визначенням часток учасників - спільна часткова і без визначення таких часток - спільна сумісна. Зі змісту ч. 4 ст. 355 ЦК України випливає законодавча презумпція спільної часткової власності, оскільки, відповідно до даної норми, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Законом не встановлена спільна сумісна власність на майно кооперативу.

Законом встановлена колективна власність на майно кооперативу.

Договором не встановлена спільна сумісна власність на майно багатопрофільного кооперативу «Ю-Сервіс».

Позивачем не доведено, що майно багатопрофільного кооперативу «Ю-Сервіс»на-лежить його співвласникам (членам ) на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають дер-жавній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухо-мості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інфор-мацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та фор-мування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Зако-ну України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухо-ме майно.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №14927998 від 16.06.2007 року, виданим КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»власником нерухомості, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Металургів, 76, є лише юридична особа - БПК «Ю-Сервіс».

На підставі зазначеного, директор БПК «Ю-Сервіс»ОСОБА_5, підписуючи від імені позивача оскаржені договори, діяв в межах повноважень, наданих йому рішенням, прийнятим на засіданні колегіального органу БПК «Ю-Сервіс», уповноваженого вирішу-вати питання щодо розпорядження майном кооперативу.

Посилання позивача на необхідність нотаріального посвідчення згоди співвласни-ків майна на укладення договорів іпотеки та додаткового договору до нього необґрунтова-но з вище наведеного та також, з наступного.

По-перше, діючим законодавством не передбачено вимоги, щодо нотаріального по-свідчення протоколів загальних зборів кооперативів.

По - друге, як вже вище вказано, у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №14927998 від 16.06.2007 року в якості власника нерухомості, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Металургів, 76, зазначена лише юридична особа - БПК «Ю-Сервіс».

Отже, ОСОБА_5 при вчиненні оскаржених правочинів мав для цього не обхід-ний обсяг повноважень й не перевищив їх.

Позивачем не доведено, що оскаржені договори підписані особою з перевищен-ням повноважень. Тобто, укладені з пороком субектного складу.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов-лені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Господарський суд, вирішуючи спір зобовязаний встановити наявність тих обста-вин, з якими закон повязує визнання угод недійсними, а саме:

- невідповідність змісту угоди вимогам закону;

- недодержання встановленої форми угоди;

- неправоздатність сторін за угодою;

- неправомірність дій сторін.

Всупереч вимог статті 33 ГПК України позивачем не подано доказів стосовно того, що договір іпотеки від 17.07.2007 року та додатковий договір від 30.05.2008 року до іпо-течного договору не відповідають чинному законодавству, а саме, що мають таки пороки:

- пороки змісту (зміст договору суперечить Цивільному Кодексу України, іншим

актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства);

- пороки форми (договір вчинений не в формі, встановленій законом);

- пороки субєктного складу (особи, які вчинили вказаний договір, не мали необхід-

ний обсяг цивільної дієздатності;

- пороки волі і спрямованості волевиявлення (волевиявлення хоча б одного учасни-

ка цього договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а сам

договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені

ним).

За таких обставин, у визнанні недійсними договору іпотеки від 17.07.2007 року та додаткового договору від 30.05.2008 року до іпотечного договору слід відмовити.

У вимозі, стосовно зазначення в рішенні, що воно є підставою для зняття нотаріу-сом заборон, щодо відчуження нерухомого майна центру відпочинку з автосервісом, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Металургів, буд. 76, слід відмовити, оскільки ця вимога по-перше, є похідною від вимог щодо визнання пра вочинів недійсними, а крім того, такого способу захисту цивільних прав ані статтею 16 Цивільного кодексу України ані статтею 20 Господарського кодексу України не встановлено.

В застосуванні клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давнос-ті та відмові в позові з підстав спливу позовної давності слід відмовити, оскільки в позові відмовляється з підстав не доведеності обставин, з якими закон повязує визнання угод не-дійсними, зокрема, за недоведеністю пороку субектного складу.

Керуючись ст. ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку по-дання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апе-ляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України рішення підписано 07.10.2011 ро-ку.

Суддя А.К.Семенов