Рішення № 18620669, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/35703.10.11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імперія СВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»

простягнення 380546,23 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_2. представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія СВ»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»про стягнення 380546,23 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 03.10.2011 р.

У судовому засіданні 03.10.2011 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у звязку зі сплатою відповідачем частини боргу та підтримав позовні вимоги у відповідності до поданого клопотання.

Вказана заява прийнята судом до розгляду у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача суму боргу визнав та підтримав клопотання про розстрочку виконання рішення суду, подане 19.09.2011 р. через відділ діловодства суду.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, суд відзначає, що заявником не надано жодного належного доказу підтвердження необхідності розстрочки виконання рішення та дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні 03.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія СВ»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 4600028621 (надалі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, відповідач зобовязався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобовязався поставляти покупцю товари, відповідно отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті, зазначеними у специфікації, що є невідємною часиною договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено обовязок покупця оплатити поставлений товар після 42 календарних днів з дати поставки.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, позивачем було поставлено товар, за який відповідач на момент звернення позивача до суду не розрахувався у повному обсязі, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 380546,23 грн. Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив частину боргу, на час розгляду справи заборгованість відповідача складає 305546,00 грн.

Відповідач суму боргу у розмірі 305546,00 грн. визнає повністю.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 305546,00 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та підтвердженими відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія СВ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, оф. 212/8, код 35849463) 305546 (триста пять тисяч пятсот сорок шість) грн. 00 коп. основного боргу, 3 805 (три тисячі вісімсот пять) грн. 50 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.10.2011