Рішення № 18620423, 28.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/23128.09.11 За позовом:Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” До: Відповідач-1

Відповідач-2Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс”

Державне підприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”

Провідшкодування невиплаченої страхової суми 54 363,53 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Амєліна О.О.

Від відповідача-1 не з'явився.

Від відповідача-2 Міровський В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа Страхування”звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відповідач-1 Закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс”та Відповідач-2 Державне підприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”про відшкодування невиплаченої страхової суми 54 363,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/231, розгляд справи призначено на 29.07.2011 р.

У судове засідання 29.07.2011 року представник позивача з'явився.

29.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Клопотання відповідача судом задоволено.

Представник відповідача-1 у судове засідання 29.07.2011 року не з'явився, документи на виконання вимог ухвали суду не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав клопотання щодо отримання зміни назви відповідача-1

Клопотання судом задоволено.

В звязку з неявкою відповідача-1, задоволенням клопотання відповідача-2 та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2011 року.

У судове засідання 26.08.2011 року представники позивача та відповідача-2 з'явились.

Відповідач-l у судове засідання не зявився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В звязку з неявкою відповідача-1, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.09.2011 року.

У судове засідання 14.09.2011 року представники позивача та відповідача-2 зявились.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів.

У задоволенні клопотання судом відмовлено в звязку з відсутністю обґрунтування.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив.

В звязку з неявкою відповідача-1 та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.09.2011 року.

У судове засідання 28.09.2011 року представники позивача та відповідача-2 з'явились.

Представник відповідача-2 надав додаткові документи по справі.

Документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 надав усні пояснення щодо розрахунку суми страхового відшкодування.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях із доводами відповідача-2 погодився.

Представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті справи щодо суми страхового відшкодування.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.05.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування»(правонаступник Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»; надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_1 було укладено Договір страхування 046-0018702-009 (надалі Договір страхування; копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до Договору страхування Позивачем було застраховано майнові інтереси Страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 7.1 Договору страхування страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода.

22.01.2010 року в М. Києві на Повітрофлотському проспекті відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота Королла, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля Мітсубіші Оутлендер, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля Шкода Супер Б, державний номер НОМЕР_3, що належить Смолінській шахті, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в місті Києві від 08.02.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Соломянського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року (суддя Лазренко В.В.; копія наявна в матеріалах справи) визнано ОСОБА_3, винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку №4902 експертного дослідження від 27.01.2010 (копія наявна в матеріалах справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 55584,30 грн.

Відповідно до рахунку №10/01/27-00117 від 27.01.2010 року (копія наявна в матеріалах справи), та рахунку №10/04/14-00127 від 14.04.2010 року (копія наявна в матеріалах справи), фактичні витрати на відновлювальний ремонт склали 54868,53 грн.

Відповідно до страхового акту №0260.206.1002.02 від 19.04.2010 року (копія наявна в матеріалах справи), було прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 54363,53 грн. (вартість відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи). Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжними дорученнями №2667 від 26.02.2010 р. та №7398 від 18.05.2010 року (копії наявні в матеріалах справи).

З моменту виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до Відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»(надалі Відповідач-2), з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах на момент дорожньо-транспортної пригоди, застраховано у Закритому акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс»(надалі Відповідач-1) за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2368565 (копія наявна в матеріалах справи).

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суд міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача-2 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково, у розмірі 6873,73 грн., посилаючись на те, що застрахований відповідачем-1 автомобіль, власником якого є відповідач-2 є не єдиним учасником дорожньо-транспортної пригоди, і не міг нанести шкоди автомобілю «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 54363,53 грн. Згідно тверджень відповідача-2, автомобілем «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який застрахований відповідачем-1, було нанесено шкоду лише задній частині автомобіля «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. На підтвердження своєї позиції відповідач-2 надає копію Постанови Соломянського районного суду м. Києва від 17.02.2011 року у справі №3-983. якою визнано ОСОБА_1 винним у порушенні п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем-1 полісу № ВА/2368565 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року (суддя Лазренко В.В.; копія наявна в матеріалах справи) визнано ОСОБА_3, винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно детального розрахунку, поданого відповідачем-2, шкода, нанесена внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 задній частині автомобіля «Тойота Королла», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 10647,00 грн. Вказаний розмір завданої шкоди підтверджується також рахунком №10/01/27-00117 від 27.01.2010 р. та рахунком №10/04/14-00127 від 14.04.2010 р.

Платіжним дорученням №7398 від 18.05.2010 року було виплачено страхове відшкодування у розмірі 10647,00 грн.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_3..

Згідно ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до п. 2 Полісу № ВА/2368565 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 25500,00 грн.

Згідно з ст. 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Крім того, відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Ст. 1194 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено особливий порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Зазначена норма є спеціальною та без врахування вимог статті 1194 стаття 1187 ЦК України застосовуватись не може. Окрім того, згідно з п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку (тобто події, внаслідок якої заподіяна шкода потерпілим підчас дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована) страховик (тобто страхова компанія) згідно з лімітами його відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, завдану у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну потерпілих.

Крім того згідно ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування, особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - до Моторного (транспортного) страхового бюро України) заяву про виплату страхового відшкодування.

У справі заявлено позов про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних ДТП, в порядку регресу, а саме витрат на сплачене потерпілому від ДТП страхове відшкодування за Договором автомобільного страхування. Сума збитків складає 10647,00 грн. Згідно з вищеназваним страховим полісом ліміт відповідальності страховика (Відповідача-1) - обов'язкова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить суму 25500 грн.

Отже, оскільки сума збитків не перевищує встановлені ліміти відповідальності страховика, то обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події несе Страховик Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»Відповідач-1.

28.08.2010 року на адресу Відповідача-1 було направлено Регресну вимогу вих. №1278 від 28.08.2010 року (копія наявна в матеріалах справи) із передбаченим ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»пакетом документів, отримання якої підтверджується відміткою про отримання від 30.08.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно з п. 37.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Станом на момент розгляду справи Відповідач про результати розгляду заяви Позивача належним чином не повідомив, страхове відшкодування на користь Позивача не сплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача-1 грн. шкоди в порядку регресу підлягає частковому задоволенню в розмірі 10647,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Глибочицька, , буд. 33-37; код ЄДРПОУ 19411125) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6; код ЄДРПОУ 30968986) суму збитків в порядку регресу у розмірі 10647 (десять тисяч шістсот сорок сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 106 (сто шість) грн. 47 коп., 46 (сорок шість) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 03.10.2011 р.