ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1825/2011-15/98
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостач", вул. І.Макуха, 2, м. Івано-Франківськ, 76018,
до відповідача: Приватного підприємства "Алекс-Люкс", вул. Заклинських, 13/29, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення коштів в сумі 28933 грн. 99 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність № 01-28/09 від 28.09.2011 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропостач" звернулося в суд з позовоною заявою до Приватного підприємства "Алекс-Люкс" про стягнення коштів в сумі 28933 грн. 99 коп., в тому числі: 26362 грн. 86 коп. основного боргу, 1619 грн. 78 коп. пені, 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору № 6 від 01.10.2008 року відповідачу надано в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а відповідачем, в порушення договірних, не оплачено в повному обсязі орендну плату.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2011 року.
Ухвалою суду від 29.09.2011 року відкладено розгляд справи на 11.10.2011 року.
В порядку ст. 22 ГПК України, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 8408/2011-свх від 11.10.2011 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 26362 грн. 86 коп. основного боргу, 1411 грн. 58 коп. пені, 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.
З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.
Представник позивача, в судовому засіданні 11.10.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 6 від 01.10.2008 року, в частині сплати орендної плати в розмірі 26362 грн. 86 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 1411 грн. 58 коп. пені, 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача, в судове засідання 11.10.2011 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 15.09.2011 року та від 29.09.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20952676 вручено 21.09.2011 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
21.09.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 7808/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Приватного підприємства "Алекс-Люкс", відповідно до даних якого місцезнаходженням відповідача є: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, 13/29.
Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні та невиконання вимог ухвал суду, від останнього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
01.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропостач" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Алекс-Люкс" (Орендар) укладено договір № 6 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передав Орендарю частину складу по вул. І.Макухи, 2д в м. Івано-Франківську, а саме приміщення № 3 площею 224,6 кв.м., приміщення № 6 площею 2,5 кв.м., приміщення № 7 площею 10,2 кв.м., приміщення № 8 площею 20,3 кв.м., для вирбничо-технічного використання. Загальна площа 267,6 кв.м.
Згідно п. 1.2. Договору вартість орендної плати, із розрахунку 10,2 грн. за кв.м. складу в місяць, становить 267,6 х 10,2 = 2729,52 грн., з врахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 1.3. Договору Орендар проводить оплату за оренду приміщення до 30 числа поточного місяця.
В порушення договірних зобов"язань відповідачем не оплачено орендну плату частково за жовтень 2010 року та листопад 2010 року - серпень 2010 року.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що при порушенні п.п. 1.3., 1.5., 1.6. Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожний день затримки оплати.
Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 1411 грн. 58 коп. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних.
На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 26362 грн. 86 коп. основного боргу, 1411 грн. 58 коп. пені, 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 28725 грн. 79 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору № 6 від 01.10.2008 року, в розмірі 26362 грн. 86 коп. основного боргу, за жовтень 2010 року - серпень 2011 року, 1411 грн. 58 коп. пені, 638 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 грн. 26 коп. 3% річних, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 287 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостач" до Приватного підприємства "Алекс-Люкс" про стягнення коштів в сумі 28725 грн. 79 коп. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Алекс-Люкс", вул. Заклинських, 13/29, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 31790228), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостач", вул. І.Макуха, 2, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 31523776), 26362 (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 86 коп. основного боргу, згідно умов договору № 6 від 01.10.2008 року, за жовтень 2010 року - серпень 2011 року, 1411 (тисячу чотириста одинадцять) грн. 58 коп. пені, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 313 (триста тринадцять) грн. 26 коп. 3 % річних, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 13.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Козло П. М. 13.10.11
Судове рішення № 18620322, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1825/2011-15/98. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: