ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1500/2011-19/84
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ,76010 в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ,76010
до відповідача: управління по випуску шляховобудівельних матеріалів вул. Макогона,23А, м.Івано-Франківськ,76019
про стягнення заборгованості у сумі 14777,16 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № 05-16/56 від 10.01.11. )
від відповідача: не з"явилися,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд із позовом до управління по випуску шляховобудівельних матеріалів про стягнення заборгованості у сумі 14777,16 грн.
Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин не з"явлення суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 08.09.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 20875566.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
На день розгляду справи в судове засідання 06.10.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між сторонами даного спору укладено договір №72 від 01.01.09 та з 01.01.11договір №ІФ-11-72 на постачання та транспортування природного газу.
Предметом даного договору є надання виконавцем послуг замовнику по транспортуванню природного газу та оплата наданих послуг замовником (п 1.1 договору).
Відповідно до п.2.1. договорів, позивач зобов"язався здійснювати протягом 2009 - 2011 року передачу природного газу відповідачу в обсягах, згідно даного пункту.
За послуги по транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов"язаний внести 100% попередньої оплати за транспортування запланованих, згідно п.2.1 та 2.3 даного договору, місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу (п.6.1 договору).
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
На виконання умов укладеного договору, позивач поставив за період грудень 2010 -березень 2011 року 4724 куб.м. природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 28.12.10, 31.01.11, 28.02.11та 31.01.11 (а.с.13-14).
Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач часково оплатив спожитий природний газ.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення розділу 6 договорів на постачання та транспортування природного газу, заборгованість відповідача перед позивачем становить 11219,36 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати спожитого газу та наданих послуг по транспортуванню природного газу, тому вимоги позивача про стягнення 11219,36 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.4 та 7.5 договорів на постачання та транспортування природного газу сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов"язань, зазначених у розділі 6 даних договорів, замовник сплачує на користь виконавця, крім заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
На підставі вказаних правових норм та пунктів договорів, позивачем нараховано пеню в сумі 1408,41 грн. та штраф -785,36 грн.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та штрафу, задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Отже, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 1091,47 грн. та 3 % річних в розмірі 272,59 грн. за період прострочення обґрунтовані, їх розмір перевірено судом, тому дана вимога підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121,124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 546, 549,610, 612,614, 625, 629 ЦК України, ст.173, 216, 230 ГК України, керуючись ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до управління
по випуску шляховобудівельних матеріалів про стягнення заборгованості у сумі
14777,16 грн.задовольнити.
Стягнути з управління по випуску шляховобудівельних матеріалів вул. Макогона,23А, м.Івано-Франківськ,76019 (код 05393205) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" вул.Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ, 76010 (код 03361046) в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ,76010 (код 20551297)- 11219,36 ( одинадцять тисяч двісті дев"ятнадцять гривень тридцять шість копійок) - основного боргу, 1408,41 (одну тисячу чотириста вісім гривень сорок одну копійку ) - пені, 1091,47 (одну тисячу дев"яносто одну гривню сорок сім копійок) - інфляційних нарахувань, 272,59 (двісті сімдесят дві гривні п"ятдесят дев"ять копійок ) -3 % річних та 785,36 (сімсот вісімдесят п"ять гривень тридцять шість копійок) - штрафу, 147,77(сто сорок сім гривень сімдесят сім копійок ) судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень ) судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Максимів Т. В.
Повне рішення складено 11.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Матейко І. В. 11.10.11
Судове рішення № 18620297, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 06.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1500/2011-19/84. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: