Рішення № 18620237, 06.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1720/2011-2/84

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маневр", вул. Миру, 90, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Крона"

юридична адреса: вул. Будівельників, 18А, м. Івано-Франківськ, 76000;

фактична адреса: вул. Макухи, 2, м.Івано-Франківськ, 76014

про стягнення з відповідача 5141,42 грн. заборгованості, в тому числі 4017,92 грн. - основного боргу; 48,22 грн. - інфляційних; 31,04 грн. - 3% річних; 883,85 грн.- штрафних санкцій; 160,39 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 01.12.2010р. )

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 06.10.11).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№2868 від 29.08.11 про стягнення з відповідача 5141,42 грн. заборгованості, в тому числі 4017,92 грн. - основного боргу; 48,22 грн. - інфляційних; 31,04 грн. - 3% річних; 883,85 грн.- штрафних санкцій; 160,39 грн. - пені.

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №537 від 01.01.2011р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву за Вх.38260/11-свх від 06.10.11, в якому позов визнає в частині стягнення основного боргу, заперечував щодо стягнення пені, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, оскільки поставка по видаткових накладних №205428320 від 10.02.11 та №205428575 від 25.02.11 була позадоговірною, так як в них відсутня посилка на договір поставки №537 від 01.01.2011р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №537 від 01.01.2011р.Посилання позивача на Договір поставки №537 від 01.01.2011р. є безпідставними, оскільки у видаткових накладних №205428320 від 10.02.11 та №205428575 від 25.02.11 (а.с.14-17), на підставі яких здійснювалась поставка, відсутні посилання на вказаний договір, а тому поставка була позадоговірною .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №205428320 від 10.02.11 та №205428575 від 25.02.11 (а.с.14-17) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4445,8 грн., за який відповідач розрахувався частково в розмірі 427,88 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4017,92 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №16 від 22.07.11 (а.с.26), яка вручена відповідачу 21.08.11 (а.с.25).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищенаведене, а також визнання позову (основного боргу) відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 4017,92 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 883,85 грн. штрафних санкцій; 160,39 грн. пені, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Оскільки, в даному випадку мали місце позадоговірні відносини, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафних санкцій є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

В стягненні 48,22 грн. - інфляційних; 31,04 грн. - 3% річних слід відмовити, оскільки вони нараховані за період, як вбачається з доданих до позовної заяви розрахунків (а.с.19,21), коли зобов"язання по оплаті ще не виникло (претензія №16 від 22.07.11).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 79,71 грн. державного мита та 184,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530,547,549,612,614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маневр" до Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення 5141,42 грн. заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крона" (юридична адреса: вул. Будівельників, 18А, м. Івано-Франківськ, 76000, фактична адреса: вул. Макухи, 2, м.Івано-Франківськ, 76014, код 25070361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маневр" (вул. Миру, 90, м.Івано-Франківськ, 76018, код 25065756) 4017 (чотири тисячі сімнадцять) грн. 92 коп. основного боргу, 79 (сімдесят дев"ять) грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 07.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 07.10.11