Рішення № 18620186, 04.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1598/2011-3/73

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Телеком"

вул. Г.Чупринки, 71/504, м. Львів, 79044

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція"

вул. Гетьмана Мазепи, 179, м. Івано-Франківськ, 76026

про стягнення 85 248,16 грн. заборгованості, а саме: 56 293,20 грн. - заборгованості, 5 629,32 грн. - пені, 4 242,25 грн. - 3% річних, 19 083,39 грн. - інфляційних витрат

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність №19/08/2011 від 19.08.11)

від відповідача: ОСОБА_2. - представник, (довіреність № б/н від 16.02.11)

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик Телеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція" про стягнення 85 248,16 грн. заборгованості, а саме: 56 293,20 грн. - заборгованості, 5 629,32 грн. - пені, 4 242,25 грн. - 3% річних, 19 083,39 грн. - інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.11р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.08.11р.

Судові засідання відбувались 23.08.11р., 08.09.11р.,22.09.11р.,04.10.11р.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх№7828/11свх 22.09.11р.)та вказує, що вимоги позивача є абсолютно безпідставними та не підлягають до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

05.08.08р. між ТзОВ "Атлантик телеком" та ТзОВ "Енергобуд реконструкція" було укладено договір №01-08/08 по встановленню структурованої кабельної системи у офісних та виробничих приміщеннях за адресою:Івано-Франківська область, м.Коломия, вул.Вільде,2.

Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов"язався протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт провести остаточний розрахунок з позивачем за фактично встановлене обладнання, використані матеріали та виконані роботи.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач, взяті на себе зобов"язання згідно договору, виконав. Даний факт підтверджується актом №01/01-08/08 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року , який підписаний двома сторонами та скріплений печатками.

Проте, відповідач не провів оплату виконаних робіт в термін встановлений договором. Внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 56293,20 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТзОВ "Енергобуд реконструкція" згідно договору №01-08/08 від 05.08.08 р

Позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, яка виникла внаслідок неоплати за виконані роботи згідно умов договору від 05.08.08 року.

Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу, доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.

За таких обставин справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за Договором №01-08/08 від 05.08.08 р. є обґрунтованими - підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 вказаної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Стаття 231 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 цієї статті) та штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 цієї статті).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного розрахунку з підрядником, замовник зобов"язується сплатити підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунків суми пені, позивачем по договору №01-08/08 від 05.08.08 р., відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт в розмірі 5629,32 грн.

Суд здійснивши перевірку розрахунків пені позивачем, дійшов висновків про правильність нарахування пені.

Отже вимога позивача, щодо стягнення пені в розмірі 5629,32 грн., підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 19083,39 грн. та 3% річних - 4242,25 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.

Суд розглянув заяву сторони про застосування строків позовної давності, проте, враховуючи положення глави 19 Цивільного кодексу - не знайшов підстав для застосування строку позовної давності. Зокрема, щодо вимог позивача про стягнення пені за просрочку платежу - суд врахував п.6.2 Договору між сторонами, який передбачає відповідальність в вигляді пені за кожний просрочений день, в той час як до стягнення начислена пеня за 6 місяців.

Таким чином, суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:

- копія договору №01-08/08 від 05.08.08;

- копія акту №01/01-08/08 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року;

- копія податкової накладної№10-04 від 24.10.08;

- копія претензії про сплату заборгованості за договором №01-08/08 від 05.08.08 р.;

- копія квитанцій про надсилання рекомендованого листа на адресу ТОВ "Енергобуд реконструкція";

- розрахунок заборгованості ТзОВ "Енергобуд реконструкція" згідно договору №01-08/08 від 05.08.08 р. з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних;

- пояснення представників позивача та відповідача;

визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який слід задоволити.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 526, 549, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 82, -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція" (вул.Гетьмана Мазепи, 179, м.Івано-Франківськ, 76026, р/р 2600800018561 у ПАТ "Укрексімбанк" МФО 336688, ЄДРПОУ 31263483) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Телеком" (вул.Г. Чупринки 71/504, м.Львів, 79044, р/р 26000000140705 у ПАТ "Універсал Банк" МФО 322001, ЄДРПОУ 30994838) 56 293,20 грн основної заборгованості, 5629,32 грн. пені, 4242,25 грн. - 3% річних, 19083,39 грн. інфляційних втрат, 852,48 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Повне рішення складено 06.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костів Я. Р. 06.10.11