Рішення № 18619987, 23.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2011 Справа № 5008/1041/2011

за позовом публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про спонукання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача ОСОБА_2 юрисконсульт ІІ категорії сектору договірної роботи маркетингово-аналітичного відділу енергозбуту (дов. від 21.04.11 №106)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: про спонукання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж №ЗОЕ13 СВ-3115 від 26.11.10.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідачу для ознайомлення та підписання надісланий проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж, однак всупереч ст. ст. 638-642 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179-181 Господарського кодексу України відповідач договір не повернув та не надав відповіді щодо відмови в прийнятті пропозиції укласти даний договір.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач надіслав відповідачу проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж №ЗОЕ13 СВ-3115 від 26.11.10 (далі договір), що підтверджується списком рекомендованої кореспонденції від 02.12.10.

На час судового розгляду справи відповідач договір не повернув, тобто в добровільному порядку не вчинив жодних дій для укладення з позивачем договору.

Згідно з частиною першою статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів(частина 7 статті 179 Господарського кодексу України ).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання виникають, зокрема, в силу закону, договору.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів.

Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст. 184 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини третьої вказаної статті укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Абзацами третім та четвертим п. 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28 (далі - Правила), передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацію, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, в тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладанні (переукладанні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

На підставі п.1.2 вказаних Правил, договір про спільне використання технологічних електричних мереж це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Пунктами5.17, 5.18 Правил визначається перелік істотних та обовязкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж.

Згідно з приписами частин першої та другої ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі та у спосіб, що передбачені наведеними приписами Господарського кодексу Українита Правилнадіслав відповідачу проект договору для підписання з метою реалізації своїх завдань та функцій як постачальника електричної енергії на певній території.

Судовим розглядом справи підтверджено правомірність таких дій позивача - енергопостачальної компанії та бездіяльність відповідача як власника електричних мереж щодо укладення спірного договору за предметом позову.

Зазначене зумовлює необхідність у прийнятті судового рішення щодо зобовязання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж в судовому порядку.

За таких обставин справи, позов підлягає задоволенню шляхом зобовязання відповідача укласти договір на умовах, що передбачаються його проектом з відповідними додатками.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити повністю.

Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) укласти з публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) договір про спільне використання технологічних електричних мереж №ЗОЕ13 СВ-3115 від 26.11.10 з додатками до нього.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 85,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.11.