Рішення № 18619942, 27.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2011 Справа № 5008/796/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, м.Київ

до відповідача - Приватного підприємства “Затишок”, с.Пилипець, Міжгірський район

про стягнення заборгованості в сумі 3267208,37грн.,

СУДДЯ Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2306 від 26.10.2010 року,

від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю від 20.06.2011р.,

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, м.Київ заявлено позов до Приватного підприємства “Затишок”, с.Пилипець, Міжгірський район про стягнення заборгованості в сумі 3267208,37грн.,

Уповноважений представник позивача підтримує позовні вимоги покликаючись на їх підтвердженість матеріалами справи та наполягає на задоволенні позовних вимог з мотивів невиконання відповідачем умов Кредитного Договору №3/07 від 25.10.2007 року та додаткових угод про внесення змін до договору, у зв”язку з чим останній припустився заборгованості, що складає суму 3267208,37грн., в тому числі: 2066233,35грн. заборгованість за процентами, 117726,52грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 233913,21грн. заборгованість по сплаті 3% річних від простроченої суми кредиту, 35694,25грн. заборгованість по сплаті 3%річних від простроченої суми процентів, 672800,00грн. інфляційні збитки за кредитом, 140841,04грн. інфляційні збитки за відсотками, а також: 25500,00грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав суду письмовий відзив на позов та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів наведених в письмовому відзиві. В підтвердження своїх доводів та заперечень покликається, зокрема, на долучені ним до письмового відзиву платіжні документи за липень 2010р. про перерахування коштів в сумі 80 000 грн. на сплату відсотків по кредиту. Щодо вимог позивача стосовно нарахованих ним 3% річних від простроченої суми кредиту та процентів, заперечує та вважає що такі не підлягають до задоволення з огляду на те, що Кредитним договором №3/07 від 27.10.2007р. встановлений інший розмір процентів (ч.2 ст.625 ЦК України), а саме 26,5% річних. В обгрунтування заперечень покликається також на рішення господарського суду Закарпатської області №14/39 за яким з відповідача на користь позивача вже було стягнуто 22794,52грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 101606,64грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків. У зв"язку з цим, з огляду на положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України заперечує у задоволення нарахованих позивачем пені за несвоєчасну сплату основного боргу та процентів позаяк позивач зобов"язаний, за його твердженням, припинити нарахування пені після спливу 6 місячного терміну від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Крім того, пеню, як він вважає, вже було стягнуто за рішенням суду, що виключає повторне притягнення особи до юридичної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Позивач, в свою чергу, подав суду письмові заперечення на відзив від 26.09.2011р., яким непогоджується з твердженням відповідача про те, що позивачем не враховано оплати в сумі 80000грн., оскільки в розрахунку відображаються суми сплачені відповідачем, в тому числі в липні місяці 2010 року 80000,00грн. сплачених відповідачем згідно долучених відповідачем платіжних документів, що містяться в матеріалах справи. Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог у вигляді 3% річних покликається на положення ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України відповідно до якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом. Вважає, що проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов”язання, і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов”язання.

Вивчивши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, що 25.10.2007 року між Приватним підприємством “Затишок” (відповідачем) та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк (в подальшому найменування було змінено - Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний банк”) (позивачем) був укладений Кредитний договір №3/07, за яким Банк надав відповідачу кредит у сумі 3500000грн., терміном остаточного повернення 30.09.2011р., у відповідності із графіком встановленим Кредитним договором та сплатою 18,5% річних за користування кредитом. В подальшому сторонами було укладено 24 додаткові угоди якими внесено зміни до Кредитного договору. Додатковою угодою 37 від 05.10.07р. було збільшено суму кредиту 7000000,00грн. та додатковою угодою №23 від 24.11.2008р. процентна ставка встановлена у розмірі 26,5% річних.

Згідно Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.11.2010р. у справі №14/39 було стягнуто на користь Банку заборгованість в розмірі 9366679,75грн., в тому числі 6728000грн. основної заборгованості за кредитом; 2514278,59грн. - заборгованість за відсотками; 22794,52грн. - пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 101606,64грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по траншам кредиту; 25500грн. - витрати по сплаті державного мита; 118грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Матеріалами справи знайшло своє підтвердження, що у відповідності до п. 2.1., 2.2. Кредитного договору №3/07 (із змінами та доповненнями) Позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит у відповідності до графіку передбаченого п.2.3. кредитного договору та у відповідності до п.2.7., 2.8.1, 2.8.2. Кредитного договору своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

У відповідності до п.4.3. Кредитного договору №3-07 від 25.10.2007 року /із змінами та доповненнями/ у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договром, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті відсотків за кредитним договором складає 117726,52 гривень. Отже, наявність судового рішення у справі №14/39, за яким розрахунок заборгованості був здійснений станом на 26.03.2010р., та яке відповідачем не виконано, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов"язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 чт.625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобов"язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов"язки сторін зобов"язання (ст.599 ЦК України). Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України у Постанові 33-57гс10 від 20.12.2010р.

Таким чином, за вказаних обставин не заслуговують на увагу суду заперечення відповідача в цій частині. При цьому суд враховує також те, що вимога про стягнення нарахованої пені за прострочку виконання основного зобов"язання (тіла кредиту), позивачем не заявлялася. Позивачем у справі, що розглядається, нарахована пеня в розмірі 117726,52грн. за прострочку виконання зобов"язань по сплаті відсотків за період з 24.11.2010р.по 23.05.2011р. у повній відповідності до умов договору та вимог п.6 ст.232 ГК України, а отже по своїй суті не є повторним стягненням штрафних санкцій.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, заявлена вимога про стягнення суми 2066233,35грн. заборгованість за процентами, 117726,52грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 672800,00грн. інфляційні збитки за кредитом, 140841,04грн. інфляційні збитки за відсотками, належним чином обґрунтована законом та договором, доведена матеріалами справи та розгорнутими розрахунками з врахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі в липні місяці 2010р. в сумі 80000,00грн.

Поряд з цим, заявлені позивачем вимоги в порядку ст.625 ЦК України щодо стягнення 233913,21грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту та 35694,25грн. 3% річних від простроченої суми процентів, до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У даному випадку кредитним договором передбачено інший розмір процентів річних як плати за користування грошовими коштами, то стягнення додатково 3% не випливає ні з вимог Закону, ні з договору (аналогічної позиції притримується Вищий господарський Суд у Постанові №4/230 від 11.02.2008р.). За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення 233913,21грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту та 35694,25грн. 3% річних від простроченої суми процентів слід відмовити.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 2997600,91грн., в тому числі: 2066233,35грн. заборгованість за процентами, 117726,52грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 672800,00грн. інфляційні збитки за кредитом, 140841,04грн. інфляційні збитки за відсотками, підлягає задоволенню, оскільки належним чином обґрунтована та доведена відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження та/або обтяження належного відповідачу майна розміром суми позову задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав суду належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст.4,22,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Затишок” (Закарпатська область, Міжгірський район, с.Пилипець, 343; код ЄДРПОУ 31981086) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (м.Київ, вул.Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842, р/р 37392880002, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842) 2997600,91грн. (два мільйона дев”ятсот дев”яносто сім тисяч шістсот гривень 91 коп.), в тому числі: 2066233,35грн. (два мільйона шістдесят шість тисяч двісті тридцять три три тисячі 35 коп.) заборгованість за процентами, 117726,52грн. (сто сімнадцять тисяч сімсот двадцять шість гривень 52 коп.) пеня за несвоєчасну сплату процентів, 672800,00грн. (шістсот сімдесят дві тисячі вісімсот гривень) інфляційні збитки за кредитом, 140841,04грн. (сто сорок тисяч вісімсот сорок одна гривня 04 коп.) інфляційні збитки за відсотками, та 25500,00грн. (двадцять п”ять тисяч п”ятсот п”ятдесят гривень) у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 233913,21грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту та 35694,25грн. 3% річних від простроченої суми процентів відмовити.

4. В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження та/або обтяження належного відповідачу майна розміром суми позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Ггосподарського процесуального кодексу України.

У звязку з оголошенням в судовому засіданні 27.09.2011 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 03.10.2011 року.

Суддя Й.Й. Кадар